Україна і світ

Українські захисники намагалися деблокувати військових із Маріуполя – УП

Будівельні матеріали м.Ніжин

На перших етапах війни деблокада Маріуполя ще була можлива, проте з кожним днем ​​це ставало все менш реальним. Про це із посиланням на джерела у силових структурах пише Українська правда.

– Якби у перші тижні знайшлися достатні сили на прорив, звільнити хлопців можна було б. Утримати місто – навряд, але звільнити своїх можна, – сказав один із співрозмовників УП у верхівці силового блоку.

Повідомляється, що захисники не лише спланували, а й втілили в життя одну спробу деблокади – після кількох тижнів осади Маріуполя під загальним командуванням ГУРу з району Гуляйполя у бік Маріуполя вирушила група, яка мала прорватися до міста.

Як уточнюється, у складі цього підрозділу була частина ГУРівців, частина військових із ЗСУ, а також частина бійців Азова, включаючи лідера Нацкорпусу Андрія Білецького.

– Планувалося, що їм там танків та броні дадуть понад 80 одиниць. Але коли дійшло до справи, то зібрали лише кілька танків, БМП та БТРів – до 20 штук. Але група висунулась у бік Маріуполя. Пройшла якісь 10-15 км, натрапила на шалений захист і мала відступити, – розповів один зі співрозмовників видання, знайомий з ходом операції.

Повідомляється, що для того, щоб деблокада пройшла успішно, на підтримку українських сил мав відбуватися одночасний зустрічний прорив від маріупольського гарнізону, що стало нереальним після того, що зробила 36 бригада морської піхоти.

– Спочатку один батальйон раптово здався у полон, це було ще 4 квітня. Внаслідок чого ми втратили на той час єдиний шлях сполучення між Азовом та 36-ою бригадою. Потім несподівано командир 36-ї бригади ухвалив рішення, нікого не попередивши, просто піти на прорив у невідомому напрямку, і тим самим втратив багато людей. Також багато людей було кинуто напризволяще, і вони просто потрапили в полон, – розповів командир полку Азов Денис Прокопенко.

Інший співрозмовник, близький до Азова, уточнив, що морпіхи здалися з танками, боєприпасами та РСЗВ, чим сильно послабили сили оборони.

– Їх також треба зрозуміти. Жити під щоденними обстрілами, які ніколи не припиняються, з мінімумом їжі-води… На таке не всі здатні чисто психологічно. Важко навіть уявити, яка це страшна реальність. Тому командир ухвалив рішення таке, яке ухвалив, – додав інший співрозмовник журналістів у розвідці.

Однак у рамках стратегії рішення командира морпіхів мало дуже негативні стратегічні наслідки для решти українських захисників – стало ясно, що деблокада малими силами з неокупованої території навіть на одному напрямку неможлива.

Єдиним варіантом для захисників Азовсталі був самостійний прорив з Маріуполя, але вони не змогли на це піти, оскільки довелося б кинути цивільних, поранених і вбитих.

Тим часом, для того, щоб забезпечувати захисників, що залишилися на Азовсталі, ЗСУ використовували вертолітні постачання.

Оскільки Маріуполь є містом-портом, яке майже наполовину оточене морем, небо виявилося єдиним варіантом для постачання водою, їжею, медикаментами та іншими речами.

Як уточнюється, за постачання підкріплення та забезпечення до Маріуполя відповідало Головне управління розвідки МОУ. Для польотів використали армійські гелікоптери Мі-8.

Керівник ГУРу Кирило Буданов повідомив, що до захисників із допомогою літали 16 військових гелікоптерів Мі-8, а одного разу вони привезли на завод 72 бійців полку Азов.

За даними УП, загалом відбулося сім вертолітних місій. Вони проходили вночі, на надмірних висотах, за маршрутом, де за розвідданими була можливість обійти ППО.

Після підвезення необхідних речей гелікоптери забирали назад тяжкопоранених.

– Літати на такій вертушці – це дуже тяжка історія. Вертоліт летить прямо над землею. Ну, майже як машиною їдеш. Тільки швидкість у вертольота в рази вища, ви просто несетесь на скаженій швидкості на критично малій висоті. І тут раз – лінія електропередач. Пілот миттєво набирає висоту, пролітає на ЛЕП і одразу скидає висоту. Така траєкторія буквою П на великій швидкості. Можна виплювати кишки, якщо чесно, від таких польотів, – описав один із колишніх топчиновників, який мав досвід таких польотів на Сході України.

Внаслідок таких місій Україна втратила кілька вертольотів – на п’ятому польоті засікли групу, яка поверталася з Маріуполя, один гелікоптер збили.

Під час сьомої місії ще один вертоліт спалахнув і впав на окупованій території. Після цього підняли інший вертоліт із Дніпра – рятувальний, який мав витягнути тих, хто вижив. Проте, на нього вже чекала засідка, а тому його було збито з ПЗРК.

– Так вони там тепер і лежать удвох, як у кіно – один біля одного, – розповіло журналістам джерело у силових відомствах, точно знайоме з цими даними.

Сьомий та останній такий політ пройшов на рубежі квітня-травня приблизно за 20 днів до повного виходу захисників із заводу Азовсталь.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-06-10 01:38:56

Магазин Автозапчастин м.Ніжин