Українці мають право отримувати дозвіл на зброю без бюрократії та хабарів – Яна Матвійчук

Право на захист є базовим у демократичному суспільстві. Україна, на жаль, відстає в цьому. В нашій державі отримати дозвіл на зброю (а точніше, два дозволи — на купівлю, а потім на зберігання й застосування) можуть лише психологічно витривалі або не дуже свідомі люди.

Бо варіантів всього два: або витрачати кілька місяців на бюрократичну тяганину, або ж заплатити близько $500 за “просте вирішення питання”. Альтернативи? Хіба що чорний ринок з усіма сумними наслідками.

Підприємиця Яна Матвійчук, витративши пів року на законне отримання дозволу на зброю, поставила за мету вирішити цю проблему.

Як координаторка всеукраїнського руху Українцям зброю вона закликає небайдужих співгромадян підписати петицію про необхідність спрощення законної купівлі зброї.

Українці мають право на самозахист, особливо в умовах зовнішніх загроз: з 2014 року на нашій території триває війна.

“А що як всіх перестріляють” та інші маніпуляції

Навесні 2022 року у застосунку Дія провели опитування щодо вільного володіння зброєю з метою самозахисту: 58,75% українців тоді проголосували за створення відповідного закону та спрощене отримання дозволу.

Проте велика кількість маніпуляторів при владі продовжує просувати у народ страшилки. Найпопулярніша з них: коли у більшості громадян буде зброя, вони вестимуть перестрілки прямо посеред вулиць.

Але досвід реагування на повномасштабну війну показав: коли у великої кількості громадян є зброя (автоматична), вони чомусь не стріляють одні в одних, а патрулюють вулиці разом з поліцією, зупиняють мародерів та боронять міста.

Саме це й відбулося навесні 2022 року, коли представники МВС роздали автомати жителям великих населених пунктів.

То чому тоді дозвіл на зброю отримати настільки важко? Навіщо нами маніпулюють політики? Тому що особиста зброя — це свобода. Ось що дає людині володіння зброєю:

1. Право на захист. Можливість протистояти загрозам, не сподіваючись на поліцію (яка часто реагує запізно).
2. Незалежність. Громадянам зі зброєю важко нав’язувати протиправні рішення та насаджувати тиранію.
3. Безпека. Уявіть, що було б з окупантами у Мелітополі, Бердянську, Херсоні, Бучі, якби у більшості мирних українців була особиста зброя. Чи вдалося б їм так швидко зайти у міста?

– Я вважаю, що більшість українців мають достатню відповідальність та самодисципліну для володіння зброєю. Тож всі штучні обмеження є наслідком совкового режиму. Ми маємо добитися спрощеного отримання дозволу на зброю та захистити свої права, — підкреслює Яна Матвійчук.

Що не так з дозволом на зброю в Україні?

Насправді отримати дозвіл на зброю з 2022 року стало трохи простіше, проте це стосується окремої категорії зброї, та й не скасувало стандартні бюрократичні перепони.

Загалом процедура складна: здається, зроблено все, щоб людина не витримала та вирішила пройти її шляхом хабаря.

Спираючись на власний досвід, Яна Матвійчук перерахувала кілька найбільших проблем під час отримання дозволу на зброю:

1. Необхідність звертатися за місцем прописки. Теоретично подати документи можна за місцем проживання, але на практиці виявляється, що єдиної бази для всіх сервісних центрів начебто не існує.
2. Платити держмито можна тільки у певному банку і, звісно ж, лише особисто. Про можливість внесення коштів онлайн не йдеться.
3. Черги, черги, черги. Їх багато, і до цього треба морально підготуватися. Водночас графік роботи центрів дуже обмежений, тож встигнути зробити все за один день майже нереально.
4. Відсутність закону. Отримання дозволу на зброю в Україні регулюється наказами МВС, а не профільним законом.
5. Необхідність отримувати два дозволи: спочатку на купівлю зброї, а потім на її зберігання й використання. Тобто кількість папірців, черг та бюрократії збільшена вдвоє.

Розірвати замкнуте коло: ідеї щодо спрощення процесу

Яна Матвійчук ініціює підписання петиції, в основі якої лежить проста ідея: можливість давати дозвіл на зброю має бути  безпосередньо у представників зброярських крамниць.

– Достатньо створити єдину базу та вносити до неї дані покупців на основі їх водійських посвідчень, – каже Матвійчук.

Логіка досить проста: щоб здати на водійське посвідчення, громадянин України проходить наркологічну та психіатричну перевірки, вносить до бази МВС свою особисту інформацію. Тобто доводить свою здатність до адекватного ухвалення рішень та поведінки у межах правил й закону.

То навіщо повторювати процедуру двічі?

Ця ідея не є оригінальною. Вона виникла на основі легального продажу зброї громадянам певних штатів Америки. Практика США показує, що у регіонах з найвищою концентрацією зброї серед населення рівень кримінальних правопорушень близький до нуля.

Матвійчук вважає, що відмова від нелогічного видання дозволу на зброю — перший крок до демократизації обігу зброї серед населення.

– Захистіть свої права, не давайте чиновникам обмежувати їх — підпишіть петицію вже зараз!