Україна зробила запит до ЄС щодо 250 тис. снарядів для артилерії щомісяця – FT

Україна звернулася до ЄС з проханням надсилати Києву 250 тис. артилерійських снарядів на місяць, щоб зменшити критичну нестачу боєприпасів, яка, за її словами, обмежує її прогрес на полі бою.

Про це пише Financial Times із посиланням на лист міністра оборони Олексія Резнікова до своїх колег зі 27 країн-членів ЄС.

За словами українського міністра, через нестачу снарядів війська України випускають лише п’яту частину снарядів, які вони могли б випустити, через брак поставок.

– Цей запит значно перевищує допомогу, яку ЄС обговорює, що підкреслює масштабність завдання, яке стоїть перед Києвом, оскільки війна з Росією триває вже другий рік, – пише видання.

У п’ятницю, 4 березня, повідомлялося, що українські війська відходять з міста Бахмут, яке стало центром опору Києва і прагнення Москви відновити свої позиції. Це, як пише FT, “знаменує перший великий успіх Росії в її новому наступі”.

Олексій Резніков у листі пише, що артилерія відіграє “вирішальну роль у знищенні військової потужності противника”. За його словами, в середньому Україна випускала 110 тис. снарядів калібру 155 мм на місяць – це чверть від тієї кількості, яку використовувала Росія.

– Якби ми не були обмежені кількістю наявних артилерійських снарядів, ми могли б використовувати весь боєкомплект, а це 594 тис. снарядів на місяць, – написав він, маючи на увазі потужність артилерійських систем, доступних Україні. – За нашими оцінками, для успішного виконання завдань на полі бою мінімальна потреба становить не менше 60 відсотків від повного боєкомплекту, або 356,4 тис. снарядів на місяць.

Водночас військові аналітики кажуть, що Київ має понад 300 артилерійських систем, в основному подарованих союзниками.

Резніков, який також надіслав листа керівнику зовнішньополітичної служби ЄС Жозепу Боррелю, каже, що підтримує нещодавню ініціативу щодо збільшення європейського виробництва боєприпасів на підтримку України. Минулого місяця Естонія запропонувала, щоб ЄС витратив €4 млрд на закупівлю 1 млн снарядів для ЗСУ.

Боррель розробив менш амбітний план, згідно з яким ЄС витратить €1 млрд протягом наступних кількох місяців, щоб частково відшкодувати країнам-членам вартість наданих боєприпасів. Після цього групи країн блоку розмістять нові спільні замовлення у виробників озброєнь для збільшення поставок і поповнення своїх запасів.

За словами чиновників, усі країни-члени Євросоюзу, а також Норвегія, швидше за все, погодяться з поставками, які почнуться вже за кілька тижнів.

Однак деякі дипломати ЄС кажуть, що цей крок є недостатнім.

– Стратегія недостатньо амбітна, – сказав один з них. – Щодня Росія випускає стільки снарядів, скільки Європа може виробити за місяць. Україні потрібно більше боєприпасів.

Вони сказали, що просування також потребує більшого фінансування. €1 млрд надійде з €2 млрд, які уряди вже пообіцяли виділити на поповнення Європейського фонду миру (ЄФМ), який фінансує закупівлю озброєнь.

– Ми робимо ребрендинг того, що вже дали, – сказав один з них.

Третя, більш довгострокова частина плану Борреля спрямована на збільшення розміру збройової промисловості ЄС.

За словами чиновників, лише 12 компаній ЄС виробляють 155-міліметрові снаряди, причому в Норвегії і Великій Британії також є заводи. Південна Корея має великі запаси, але Брюссель неохоче фінансує закупівлі звідти.

Боррель працює з Тьєррі Бретоном, комісаром ЄС з питань промисловості, над планом використання €500 млн, виділених ЄС, для розширення виробництва озброєнь шляхом фінансування розширення заводів, усунення вузьких місць у постачанні і розміщення великих замовлень для стимулювання інвестицій.

Бретон також тисне на банки та інші фінансові установи, деякі з яких бойкотують збройові компанії, щоб ті збільшили обсяги кредитування, зазначає Financial Times.

Він сказав FT, що ЄС має перейти на військові рейки: “Я вважаю, що настав час європейській оборонній промисловості перейти на модель економіки воєнного часу, щоб задовольнити наші потреби в оборонному виробництві”.

– Разом з Жозепом Боррелем я сповнений рішучості підтримати нарощування виробництва європейської оборонної промисловості, щоб вона могла протистояти реаліям конфлікту високої інтенсивності – починаючи з питання боєприпасів, – сказав він.

За словами дипломатів, деякі країни-члени ЄС скептично ставляться до цих планів.

– Найбільший знак питання: “Як ми будемо за це платити?”, – сказав один з них. – Єдиним життєздатним варіантом, і слоном у кімнаті, є чергове підвищення стелі ЄФМ.

Лідери ЄС, ймовірно, зіткнуться з цим рішенням на саміті в Брюсселі 23-24 березня.