Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Укравтодор розширює горизонт планування до 2025 року

Завдяки успішності президентської програми Велике будівництво у 2020 році, Укравтодор вперше може собі дозволити планувати свою роботу на роки вперед. Зокрема, глава Укравтодору Олександр Кубраков представив план мегапроектів до 2025 року.

Розширити горизонт планування дозволяє обґрунтований позитивний вплив Великого будівництва на макроекономіку України в умовах кризи.

Вони зроблять це

За 11 місяців цього року Укравтодор відремонтував 3,9 тис. км доріг національного значення з 4 тис. обіцяних. За підсумками року, цей план буде виконаний на 100%, в цьому вже немає сумнівів ні у кого. Крім того, відремонтовано 2 тис. км місцевих доріг з 2,5 тис. запланованих місцевою владою і програмою Велике будівництво.

Представляючи підсумки 11 місяців цієї програми, Кубраков озвучив і плани на 2021 рік, згідно з якими Укравтодор приведе до ладу ще 6,8 тис. км. Ось якраз зараз уряд і Верховна Рада готують до затвердження проект держбюджету на майбутній рік.

Без сумніву, Велике будівництво отримає достатнє фінансування, позаяк результат і якість дорожніх робіт вже стали всім очевидні – їх високо оцінюють і українські експерти, і закордонні інституції.

Таким чином, цілком логічно, що у відомстві Кубракова задумалися про розробку більш довгострокового плану. Зокрема, він представив план так званих мегапроектів до 2025 року.

Згідно з цим планом, Україна очікує $2 млрд інвестицій в ремонт 1,4 тис. км пілотних ділянок на ключових трасах, про що вже є укладені домовленості.

Також до 2022 року Кубраков планує відремонтувати дороги, що ведуть до прикордонних переходів.

— У цьому році ми вже багато зробили – навели лад на дорогах в Чернігівській області в сторону Білорусі, в Чернівецькій – в бік Румунії та в Закарпатській області – в бік Словаччини, а також шлях до пункту Ягодин у Львівській області.

Я був на цих пунктах пропуску та на власні очі бачив, що це наші справжні ворота експорту, тому ми продовжимо цю частину роботи, — сказав він.

Згідно з планом мегапроектів, будуть оновлені 600 км доріг у 11 прикордонних областях з бюджетом 12,6 млрд грн – в цю суму входять також 30 нових КПП.

Ймовірно, що досвід будівництва нової бетонної траси Решетилівка-Дніпро, який буде завершений наступного року, дав Укравтодору можливість подумати про розширення програми з будівництва інших цементобетонних доріг.

Тому Кубраков озвучив план до 2025 року, згідно з яким таких доріг буде побудовано 2,9 тис. км. Пріоритетними напрямками стануть траси М-29 Харків – Перещепине (180 км), Р-55 Одеса – Новий Буг (135 км), Н-08 Бориспіль – Маріуполь (95 км в Дніпропетровській області).

— Цементобетонні дороги важливі з тієї причини, що в них практично немає імпортного складника, цементних заводів в Україні багато і вони працюють, — зазначив Кубраков.

Якщо в цьому році до ладу приведені 82 мости, навіть такі знакові довгобуди, як мости в Запоріжжі (одним з них рух буде відкрито до кінця грудня), то в планах ремонт ще 1 385 мостів.

Також до 2025 року Укравтодор має намір капітально побудувати Київську об’їзну дорогу і дорогу до Одеського морського порту, відремонтувати ще один гігантський об’єкт – Кременчуцький міст. На це знадобиться 28,7 млрд грн.

Нарешті, в межах партнерства з ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими організаціями, а також з приватними інвесторами Укравтодор має намір відремонтувати ще кілька ключових трас.

Загальний бюджет мегапроектів може становити рекордні 340 млрд грн. Для порівняння – у 2020 році на ремонт доріг було виділено близько 120 млрд грн.

Ці цифри вражають, особливо якщо врахувати, що вливання в інфраструктуру відбуваються на тлі загального падіння економіки та ВВП.

Але реалізатори Великого будівництва дивляться в майбутнє з оптимізмом, тому що, як свідчить дослідження Ukraine Economic Outlook, масштабна програма сповільнила падіння ВВП в цьому році та дасть позитивний ефект вже в найближчому майбутньому.

Чому все це можливо

Економісти доводять, що Україна з точки зору макроекономіки успішно справляється з кризою, викликаною коронавірусом.

— Всі країни G7 і навіть маленька Грузія дотримувалися чотирьох рекомендацій МВФ для подолання кризи Covid-19, — каже старший економіст UEO Михайло Кухар.

Він нагадує, що МВФ рекомендував робити безумовні виплати тим, хто втратив роботу, впровадити кредитні канікули для населення та бізнесу, а також податкові канікули та навіть знизити податки. Четверта міра – зосередитися на фінансуванні інфраструктурних проектів.

Кухар вважає, що про перші три рекомендації говорити особливо нічого, оскільки Україна, здебільшого, їх не виконала. Але що стосується інфраструктури, то тут наша країна стала одним зі світових лідерів.

Саме Велике будівництво, його масштаби та швидкість стали фактором уповільнення падіння ВВП, який міг би впасти на 11%, а інфраструктурні проекти зупинили падіння до 3,7% в четвертому кварталі цього року.

— Під час кризи, а особливо під час карантину, люди не отримують тих же доходів, що раніше, а тому починають менше споживати. В цьому разі потрібно нарощувати попит з боку держави, що і сталося з Великим будівництвом, — сказав Кухар.

За словами економіста, оскільки з перших трьох рекомендацій МВФ було зроблено небагато, то і не було предмета аналізу. А Велике будівництво виявилася найзначнішим внеском держави в утримання економіки від падіння.

Кухар повідомив, що весь пакет антикризових заходів становить 111,2 млрд грн. З них 37,4 млрд грн витрачено на підтримку населення прямими виплатами, зокрема, надбавок до пенсій. 9,9 млрд виплатили медикам, поліцейським і військовим на купівлю устаткування. І, на його думку, цього вкрай мало.

— Як і весь народ, я теж обурений, що гроші з так званого ковідного фонду навесні почали направляти на дороги. Але тепер, в кінці грудня, наше дослідження показує – добре, що гроші були хоча б витрачені на інші – не медичні – проекти, це добре для нашої економіки.

Так, на ці гроші можна було б купити для кожної лікарні кисневі станції, але цього зроблено не було, зате Велике будівництво допомогло нам не скотитися в економічну прірву, – повідомив Кухар.

У цьому плані на тлі інших країн Україна виглядає досить-таки непогано, оскільки її інфраструктура була і є однією з найвідсталіших, але вона стала лідером з інвестицій в інфраструктуру.

— Україна перебуває серед світових лідерів щодо інфраструктурних проектів. Відзначимо, ще в період попереднього світової кризи 2008-2009 років більшість країн використовували саме інфраструктурні проекти з найбільш високим мультиплікатором витрат як основний інструмент стимулювання внутрішнього попиту, — вважають в Ukraine Economic Outlook.

Економісти впевнені, що як мінімум наступного року уряд продовжить програму виходу з кризи саме в форматі Великого будівництва, оскільки він довів свою ефективність.

Зокрема, в цьому році Україна піднялася з 146 на 126 місце в загальносвітовому рейтингу якості доріг (The Legatum Prosperity Index).

Кандидат економічних наук, доцент ConcordiaUA та ведучий Радіо МВА Гліб Буряк вважає, що інвестиції в дороги мають довгострокові перспективи. За його словами, вкладення в інфраструктуру підвищують продуктивність праці, тобто збільшують частку ВВП на душу економічно активного населення.

Як ви знаєте, у нас прийнято рахувати ВВП на душу населення, але якщо ми виділимо в окрему категорію економічно активне населення, то результати будуть більш цікавими.

Як приклад хочу навести Китай. Як ви думаєте, чому він так любить вкладати гроші в інфраструктуру, наприклад, навіть будує цілі міста-примари? Тому що такі проекти якісно впливають на макроекономіку, — сказав Буряк.

Він зазначив, що Світовий банк, зокрема, розраховує якість доріг з урахуванням рівня ВВП, тобто чим вищий ВВП, тим вищою повинна бути якість доріг. Україна з 7 балів співвідношення ВВП до якості доріг отримала всього 3 бали. Індія отримала 4,5 бала. Що буде, якщо ми піднімемо якість доріг на 1,5 бала?

— З цього графіка видно, що капітальні інвестиції в інфраструктури позитивно впливають на ВВП на душу економічно активного населення.

В цифрах це виглядає так: на $1 млрд таких інвестицій припадає $607 на душу населення. Зростання Індексу якості доріг всього на один пункт створює приріст $1 611 ВВП на душу економічно активного населення, – сказав Буряк.

Михайло Буряк зазначив, що у ковідному фонді все ще залишаються $30 млрд.

— І в цьому разі краще б ми взяли ще $20 млрд на дороги: так би ми зберегли та створили робочі місця і створили нові об’єкти, – заявив Кухар.

Це та інші дослідження стало однією з основ, на якій Укравтодор будує свою стратегію не на один рік, а до 2025 року як мінімум. І як бонус – ми не тільки рятуємося від краху економіки, ми отримуємо якісні дороги. А роботи в цій сфері ще дуже багато.

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-12-17 10:00:46