Україна і світ

Убивство Катерини Гандзюк: все, що потрібно знати про справу на сьогодні

Убивство Катерини Гандзюк: все, що потрібно знати про справу на сьогодні

31 липня у Херсоні Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою, 4 листопада вона померла в лікарні. Розповідаємо, що відомо про хід справи станом на 24 квітня.

Хто така Катерина Гандзюк?

33-річна Катерина Гандзюк була радницею міського голови Херсону. Також вона виконувала обов’язки керуючого апаратом Херсонської міської ради та була депутатом від партії “Батьківщина”. Проте, після конфлікту з керівництвом обласної організації вийшла з партії.

Також Гандзюк працювала в структурах ООН в Україні, а до обрання до міськради була громадською активісткою та виступала проти “руського міра” та сепаратизму. Крім того, вона звинувачувала обласну владу у причетності до вирубки лісів. 

Що відомо про злочин?

31 липня у Херсоні Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою. Жінка зазнала численних опіків і перенесла кілька операцій. Напад здійснили вранці, коли вона вийшла з під’їзду дому.

Мотив цього злочину – активність Гандзюк проти однієї із крупних корупційних схем місцевої влади”, – зазначав генеральний прокурор Юрій Луценко.

Однією з версій причини вбивства активістки також вважають і “лісову тему”. У цьому контексті часто фігурують прізвища голови облради Владислава Мангера та голови ОДА Андрія Гордєєва.

4 листопада Гандзюк померла в лікарні від поліорганної недостатності та хімічних опіків 39% тіла, а 7 листопада її поховали у Херсоні.

Підозрюваним у злочині загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Що відомо про вбивство Катерини Гандзюк: дивіться відео

Кого підозрюють?

У нападі на Гандзюк підозрюється уже восьмеро осіб. Четверо з них (Володимир Васянович, Микита Грабчук, Віктор Горбунов, В’ячеслав Вишневський) визнали свою провину і розповіли, що погодилися здійснити напад за грошову винагороду.

В’ячеслава Вишневського 22 серпня відправили під домашній арешт на час слідства. Він – ветеран АТО, брав участь у багатьох військових операціях, зокрема в Донецькому аеропорту, Авдіївці, Пісках та інших населених пунктах.

Віктора Горбунова підозрюють у купівлі кислоти для нападу на Гандзюк.

Микиті Грабчуку інкримінують безпосередньо виконання злочину.

Володимира Васяновича 13 вересня відпустили під домашній арешт. Під час засідання він заявив, що не брав безпосередньої участі в нападі на активістку, а тільки займався доставкою групи нападників до Херсона. Чоловік також назвав й імена організаторів нападу. Васянович запевнив, що готовий нести відповідальність за скоєне.

Сергій Торбін, за версією слідства, є ймовірним організатором убивства Гандзюк. Журналісти раніше з’ясували, що він неодноразово захищав інтереси обласної влади у питаннях лісу.

Ігор Павловський – помічник народного депутата від “Блоку Петра Порошенка” Миколи Паламарчука. Громадські активісти переконані, що саме він був посередником між організатором і замовником вбивства – зокрема, він передавав гроші “за роботу” підозрюваному у злочині Сергію Торбіну.

Нардепа Миколу Паламарчука, помічником якого є Павловський, активісти називають “вічним смотрящим щодо тем МВС у Херсонській області”. Місцева громада неодноразово звинувачувала його у корупції та рейдерстві сільгосппідприємств. Сам нардеп заявив, що не має жодного стосунку до нападу на активістку. Ігор Павловський теж причетність до злочину не визнає.

Олексій Левін (Москаленко). У грудні йому було оголошено про підозру в організації вбивства. Однак ще в серпні 2018 року він втік за кордон. За словами адвоката, Левін наполягає, що не причетний до вбивства херсонської активістки. Проте не заперечує, що 17 серпня 2018 року зустрічався з підозрюваними Ігорем Павловським і Сергієм Торбіним, які нині перебувають під вартою.

Справа Мангера

11 лютого голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру також оголосили підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк.

Сама Катерина Гандзюк називала Мангера організатором херсонського антимайдану. А після того, як його прийняли у лави “Батьківщини”, вийшла з партії.

Вона завжди, не соромлячись, називала його ставлеником криміналу. Мангер – це перший голова облради, якому вдалося підкорити повністю собі губернатора. Він керує ним у всіх питаннях. У них вже є зараз спільний бізнес, вони зареєстрували на підставних осіб компанію,
– сказав херсонський журналіст, друг Катерини Гандзюк Сергій Нікітенко.

У кінці січня Мангер заявив, що призупиняє членство в партії “Батьківщина” на час розслідування справи про вбивство Гандзюк. Це сталося через заяву батька загиблої про ймовірну причетність чиновника до організації злочину. Мангер всі звинувачення на свою адресу відкидає. Прокуратура проситиме взяти його під варту на 2 місяці без застави.

Крім того, батько активістки вважає, що голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук співпрацювали з офіційним підозрюваним в організації злочину Левіним.

Дивіться відео: Мангеру вручили підозру у вбивстві Гандзюк

Уже 13 лютого Владислав Мангер заявив, що вбивство Катерини Гандзюк замовив генерал СБУ Данило Доценко, який до 2018 року очолював Херсонське обласне управління СБУ. На думку Владислава Мангера, замовив вбивство Катерини Гандзюк генерал СБУ Данило Доценко з метою дискредитації поліції. В Службі безпеки України назвали це звинувачення повним абсурдом.

Того ж дня з’явилися свідчення прокурора Вікторії Калити про те, що Мангер і Левін тиснули та погрожували фізичною розправою потенційним свідкам у справі вбивства Катерини Гандзюк. Обидва виплачували їм гроші за мовчання.

Наступного дня захист голови Херсонської облради заявив, що Катерина Гандзюк була позаштатним агентом СБУ. Адвокат Дмитро Ільченко сказав, що Данило Доценко, який керував СБУ у Херсонській області, був її безпосереднім керівником. За словами адвоката, Доценко “використав Катерину Гандзюк у своїй війні з правоохоронними органами Херсонської області і сам же замовив замах на неї”.

У спецслужбі вважають, що Мангер таким чином намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

15 лютого Шевченківський районний суд столиці обрав запобіжний захід Мангеру. Його взяли під варту на 17 днів із правом внесення застави у сумі 2 497 300 гривень. Того ж дня він вийшов на волю під заставу, яку вніс його адвокат Дмитро Ільченко. 18 лютого Мангер уже вийшов на роботу.

4 березня суд не продовжив запобіжний захід для Владислава Мангера. Прокурор Вікторія Калита, як представник сторони обвинувачення, просила продовжити запобіжний захід ще на 60 днів. А саме: заборонити виїзд за межі Херсона без дозволу слідчих, вдягнути електронний браслет, здати закордонні паспорти і не спілкуватися із іншими фігурантами справи. Адже в іншому випадку Мангер мав би можливість впливати на слідство та свідків.

6 березня суд відсторонив Мангера від посади голови Херсонської облради на 2 місяці. 11 березня з нього зняли електронний браслет і повернули паспорт. 5 квітня електронний браслет на підозрюваного надягли знову.

Як просунулася справа за лютий-квітень

21 лютого активісти ініціативної групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” зазначили, що до її вбивства може бути причетним керівник Нацполіції області Артур Меріков. Саме він попередив кримінального авторитета Олексія Левіна (Москала) про те, що за ним ведуть спостереження та йому краще виїхати.

20 березня Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження проти генерального прокурора України Юрія Луценка за фактом можливого розголошення відомостей досудового розслідування у справі про вбивство Катерини Гандзюк.

6 квітня Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв подав у відставку. Він пояснив це тим, що “не хоче, аби “сфабрикований” проти нього негатив вплинув на результати другого туру президентських виборів”. 12 квітня Президент України Петро Порошенко звільнив його із посади.

9 квітня заяву про звільнення написав заступник голови Херсонської облдержадміністрації Євген Рищук, який, як стверджують, активісти, також може бути причетним до вбивства активістки.

18 квітня пом’якшили підозру помічнику народного депутата Паламарчука Ігорю Павловському. Так, раніше йому інкримінували співорганізацію вбивства активістки, однак справу перекваліфікували на “покривання злочину”. Через це його адвокат звернувся до суду, аби Павловського випустили з СІЗО. Однак, вдруге засідання не відбулося, бо Павловського не змогли доставити на суд – нібито через стан здоров’я.

В’ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова, Володимира Васяновича та Микиту Грабчука тепер підозрюють не у вбивстві, а в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень. У ГПУ пояснюють, що вони пішли на угоду зі слідством.

За умисне вбивство підозрювані могли отримати покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 10 до 15 років або навіть довічне ув’язнення. Тепер же їм загрожує від 7 до 10 років позбавлення волі.

ЗМІ повідомляють, що аналогічно підозру змінили Сергієві Торбіну. За версією слідства, він організував групу нападників.

Як на смерть активістки відреагували українські політики?

“Твердо переконаний, що Катерина Гандзюк не померла, її було вбито. Трагічна розв’язка стала наслідком злодійського нападу. Іншої думки тут і бути не може”, – зазначав Петро Порошенко.

Також, український президент додав, що зацікавлений у тому, аби злочин проти Гандзюк було розкрито, розслідування проведено, а вбивці, організатори та замовники понесли відповідальність.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наголосив, що винні у злочинах проти активістки обов’язково мають бути покарані.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав смерть Катерини Гандзюк жахливою трагедією. Голова МЗС наголошує, що необхідно завершити те, що робила активістка.

“Якщо не зможемо закінчити те, що робила Катерина Гандзюк, то точно нічого не зможемо. Справа не лише в правоохоронних органах. Справа в нас і в тому, що ми робимо, аби таке жахіття не просто не трапилось, а навіть не можна було уявити. Це буде їй найкращою даниною, а не просто багато слів”, – зазначив Клімкін.

Реакція міжнародної спільноти

У світі зазначили, що смерть Катерини Гандзюк є “сумним днем для демократії” та додали, що слідкуватимуть за розвитком слідства у цій справі.

“Ця неймовірно смілива 33-літня жінка зазнала жахливих опіків на 40% її тіла внаслідок нападу з кислотою в липні. Президент Порошенко пообіцяв забезпечити правосуддя, і ми це щиро підтримуємо”, – написав голова МЗС Британії Джеремі Хант.

Депутатка Європарламенту Ребекка Гармс підтримала слова українського філософа і громадського діяча Євгена Бистрицького, який заявив, що проти активістів в Україні ведуть “війну”.

“Як і часто, Євген Бистрицький знову має рацію. Ті, хто вбив Катерину Гандзюк, повинні бути покарані. І через 5 років після того, як сміливі активісти закликали громадян України приєднатись до Майдану, прийшов час дотримуватися порад Євгена”, – заявила Ребекка Гармс.

“Безкарність злочинів проти громадських активістів, журналістів та інших осіб, які виступають публічно, є неприйнятною. ООН закликає до негайного розслідування, звітності та правосуддя”, – написала координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані у Twitter.

“Ми вкотре закликаємо українську владу притягнути злочинців до відповідальності, включно з замовниками”, – йдеться у повідомленні посла США в Україні Марі Йованович.

“Напади на громадянське суспільство України мають припинитися. Ті, хто відповідальний за замовлення і вчинення цієї жахливої атаки, повинні бути притягнуті до суду”, – написала офіційний представник Держдепартаменту США Хізер Ноєрт в своєму Twitter.

“Дуже засмучений звісткою про смерть неймовірно хороброї Катерини Гандзюк. Напади на громадських активістів неприйнятні. Винні у цьому жахливому злочині повинні бути притягнуті до відповідальності”, – написав Єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнес Ган.

Що говорила сама Катерина Гандзюк про напад на неї?

За місяць до смерті активістка записала відеозвернення, у якому вказала на плачевну ситуацію з українським правосуддям та можливі мотиви скоєння нападу на неї.

Так, я знаю, що я виглядаю зараз погано, але принаймні мене лікують, і мене лікують дуже добре українські лікарі. І я точно знаю, що я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя. Тому що їх сьогодні не лікує ніхто. Мені дуже важко і мені важко навіть, насправді, записувати це звернення, але це небагато простіше, ніж нашій країні перетравлювати всю цю величезну кількість регіоналів, сепаратистів та “мусорів”, яку вона має перетравити для того, аби хоч якось вижити,
– говорила активістка.

Катерина Гандзюк заявила, що ті люди, яких затримали правоохоронці, справді є виконавцями. Також вона підкреслила, що ситуація із нападом на неї – “дуже “нехерсонська” тема”. Проте конкретних припущень щодо причин нападу вона не мала.

“У мене було надто багато конфліктів для того, щоб я могла обрати якийсь один з них, що став би причиною такої ситуації. Також і дня не минало, щоб мені ніхто не погрожував”, – зазначала вона.

Дивіться відео звернення Катерини Гандзюк: 

Що сталося на акціях у лютому?

8 лютого активісти прийшли під Адміністрацію Президента та офіс “Батьківщини” з плакатами “Хто замовив Катерину Гандзюк?”. Протестувальники вимагали виключення Гордєєва та Рищука з БПП та звільнення їх з посад. Дата була вибрана неспроста – минуло рівно півроку з моменту нападу на активістку та три місяці з дня її смерті. Причиною стало те, що активістів не влаштовували результати розслідування – жодне прізвище замовників офіційне слідство тоді не назвало.

Наступного дня активісти прийшли вже на зустріч кандидатки у президенти Юлії Тимошенко з виборцями, що відбувалася на Контрактовій площі у Києві. Вони також намагалися поставити їй запитання, коли буде відсторонено від посади Владислава Мангера. Але Юлія Тимошенко жодним чином не відреагувала на акцію щодо Гандзюк.

Перед виступом Тимошенко правоохоронці затримали “організовану групу молодиків із закритими обличчями”. Однак, за словами активістів, затримані є громадськими діячами та прийшли на мирну акцію. Пізніше учасники акції прийшли до Подільського райвідділу поліції, де між ними та правоохоронцями зав’язалася сутичка. Правоохоронці призначили два службових розслідування за фактами затримання та побиття активістів.

Жоден працівник поліції не відсторонений від виконання посадових обов’язків. Затриманим під час сутичок активістам може загрожувати до 7 років в’язниці. Правоохоронці заявили, що у тих була зеленка, ножі, газові балончики та пістолет. За офіційними даними всього було затримано 24 людини, трьох поліцейських доправили до лікарні.

Правоохоронці побили активістів у Подільському райвідділі поліції в Києві: дивіться відео

Ввечері 9 лютого після всіх сутичок обурені активісти вирушили до будинку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Вони палили фаєри та запускали феєрверки.

Активісти запалили фаєри біля будинку Авакова: відео

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи


Джерело Телеканал новини «24»
24.04.2019
Close