Місто і регіон

У ЖИЛАХ НАШОГО НАРОДУ ТЕЧЕ КРОВ ГЕРОЇВ – ПравдаТУТ Ніжин

Сто один рік тому близько трьох сотень вояків-добровольців, гімназистів та курсантів вийшли проти кількатисячного війська більшовиків. Маючи при собі одну гармату й 16 кулеметів, студентсько-юнкерська чота в десятки разів програвала червоноармійцям, що були озброєні артилерією й бронепотягом. Програвала чисельністю й озброєнням, але вигравала силою свого духу.

Автор: Ксеня ЯСТРУБ-ЯВОРСЬКА

Фото ІГОРЯ ВОЛОСЯНКІНА

Бій під Крутами. Хтось може стверджувати, що юнаків із «Вільного козацтва» Центральна Рада просто «послала у бій», і той бій був боєм місцевого значення, та й героїзму ніякого не було: перестріляли, як горобців. Та ніхто не заперечить той історичний факт, що ці «горобці» у шинелях не по зросту призупинили наступ «червоних», даючи можливість українській делегації укласти Берестецький мирний договір, який врятував молоду українську державність – у квітні того ж року завдяки підтримці німецьких й австро-угорських військ була звільнена від більшовиків майже вся Україна. Так 5-годинний бій під Крутами став боєм за майбутнє нашої держави.

І тим, хто стверджує, що героїзму не було, вкарбуйте в свою пам’ять ці спогади учасників битви Ігоря Лоського та Бориса Монкевича: «35 січовиків опинилися в полоні. Лише сім із них врятувалися. Із їхніх слів, уже кілька місяців пізніше, почули січовики про жахливу долю своїх товаришів. Цілу добу знущалися над ними червоні побідники. Зрештою, на другий день всіх, окрім згаданих семи, розстріляно. Перед розстрілом учень сьомого класу Другої української гімназії, галичанин Пипський, затягнув повним голосом український гімн, усі підтримали…»

«Кілька вагонів заставлено густо трупами, і протягом кількох днів батьки й родини розпізнавали своїх близьких. Відшукано не всіх, бо одні невідомо де були розстріляні більшовиками й потайки поховані селянами. Усіх полонених замордовано звірячим способом: вони були з розбитими головами, повибиваними зубами, повиколюваними очима. Кілька трупів не вдалося розпізнати, так вони були понівечені».

101 рік потому. Крути. Схиляють голови перед Героями і студенти, і політики, і громадські активісти, і можновладці, і школярі, і ті, у кого за плечима цілий вік. Заупокійну літію за полеглими Героями звершили представники різних релігійних конфесій на чолі з архієпископом Чернігівським і Ніжинським Православної Церкви України Євстратієм (Зорею). У своєму зверненні він наголосив, що українці повинні пам’ятати своїх Героїв, адже пам’ять формулює свідомість кожного і, як результат, – свідомість усієї нації.

І той Гімн, що залунав на розстрільному полі 101 рік тому, був підхоплений і помножений на силу тисяч голосів сьогоднішніх захисників незалежності й свободи України, серед яких і 180 вихідців із Чернігівщини, які своєю кров’ю і життям писали та пишуть сторінки сучасної історії нашої країни. Біля меморіального комплексу крутянських Героїв були вручені державні нагороди. Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» нагороджено (посмертно): солдата Андрія Лебедєва й Володимира Близнюка, рядового міліції Андрія Іщенка, старшого солдата Павла Смирнова. Нагороди за своїх дітей отримали батьки: Людмила Лебедєва, Олена Белеванцева, Валентина Іщенко та Юрій Смирнов.

На 101 річницю з вшанування пам’яті Героїв Крут з’їхалися сотні людей з різних куточків України. Віддати шану Героям прибула й лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко разом із учасниками АТО. «101 рік тому вже йшла напружена боротьба за те, щоб ми були. Наші хлопці показали, як боротися за нашу Україну. І сьогодні ця боротьба незавершена», – сказала вона.

І передову захисту України 1918-го і 2019-го об’єднав синьо-жовтий стяг, який побував у зоні АТО і який привезла на крутянське поле лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко разом із АТОвцями. Учасники вшанування розгорнули полотнище, підкреслюючи, що ми незламні, що ми найсильніші. Прапор, площею в 2 400 квадратних метрів, є найбільшим на нашій Батьківщині та внесений у Книгу Рекордів України.

«Ті молоді курсанти в 1918-му передали Україні святий прапор, який сьогодні в руках тримають наші теперішні воїни на фронті. Вони з честю взяли той стяг та зараз відвойовують право української нації жити в гідній країні», – зауважила лідер ВО «Батьківщина». На переконання політика, сила українців у тому, що навіть коли нам страшно, ми не здаємося, стоїмо монолітно, ідемо вперед та перемагаємо.


Джерело: nizhyn.pravdatut.ua