Місто і регіон

У Ніжині та районі прощалися з трьома Героями

Сьогодні Ніжинщина попрощалася з трьома земляками, які загинули у бою за Незалежність Батьківщини.

Солдат Сабардін Валерій Васильович народився 23 серпня 1974 року в Ніжині у родині робітників.

З 1981-го по 1989-й роки навчався у Ніжинській середній школі №13, а з 1989-го по 1991-й — в середній школі №2. Після закінчення школи протягом року опановував професію електрогазозварювальника в професійно-технічному училищі №35.

У перід 1992—1994 років проходив військову службу в ЗС України, а з 1995-го по 2002-й рік працював водієм у різних структурах міста Ніжина.

З 2003 року Валерій працював в ДСНС України. З початком повномасштабного ворожого вторгнення чоловік долучився до складу одного з підрозділів територіальної оборони, а 18-го березня 2022 року знову потрапив до лав ЗСУ.

Службу ніс у військовій частині А7329 та разом з побратимами вірно захищав Батьківщину від ворожих окупаційних військ. На жаль, 1 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Соледар на Донеччині Сабардін Валерій загинув.

Поховали воїна на Алеї Слави у Ніжині. Вдома на нього чекали дружина та син.

Солдат Калініч Олександр Григорович народився 21 березня 1983 року в селі Галиця на Ніжинщині.

3 1989-го по 2000-й рік навчася в місцевій загальноосвітній школі. Захоплювався футболом, любив музику, був учасником народного самодіяльного оркестру сопілкарів Галицького будинку культури.

У 2000-му році Олександр вступив до Ніжинського Державного педагогічного університету імені М. В. Гоголя, з 2003-го по 2005-й рік проходив військову службу у військовій частині А1599. Після служби отримав диплом спеціаліста та працював менеджером на ТОВ ВКФ «Талісман ЛТД» у місті Бровари.

У березні 2022 року чоловік вирішив долучився до оборонців Батьківщини — спочатку потрапив до одного з підрозділів ТрО у Броварах, а після деокупації Київської та Чернігівської областей перевівся до лав ЗСУ, потрапивши до складу військової частини А1962 на посаду оператора радіорелейної станції взводу роти зв’язку.

На жаль, 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка на Донеччині Калініч Олександр отримав поранення, які виявилися несумісними з життям…

Поховали Захисника на кладовищі його рідного села. Вдома у нього залишись дружина та двоє донечок.

Старший солдат Овчинніков Віктор Валерійович народився 31 березня 1995 року у Бобровиці.

Навчався у Бобровицькому аграрному технікумі, а у 2014-му вступив до лав ЗС України на військову службу за контрактом. Після деміболізації працював промоутером, але у червні 2022 року знову долучився до оборонців Батьківщини, аби в умовах повномасштабної війни боронити кордони рідної землі.

Службу ніс у військовій частині А4010 на посаді стрільця-санітара та разом з побратимами віддано боровся за світле і вільне майбутнє українського народу.

На жаль, 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Залісне на Донеччині Овчинніков Віктор загинув, отримавши поранення, несумісні з життям.

Поховали Захисника на кладовищі міста Бобровиця. Вдома у нього залишились дружина, двоє діток, батьки та брат.

За матеріалами Чернігівський обласний ТЦК та СП

Джерело: uezd.com.ua
2023-01-08 18:51:04

Магазин Автозапчастин м.Ніжин