Місто і регіон

у Мринській ОТГ освітяни виступили проти створення єдиного освітнього округу – ПравдаТУТ Ніжин

Одним із механізмів реформування системи загальної середньої освіти й упорядкування шкільної мережі є створення освітніх округів, опорних закладів та його філій. За Положенням про освітній округ, до складу такої структури можуть входити навчальні заклади, незалежно від типу та форми власності, у тому числі ЗНЗ, що є опорними, та міжшкільні навчально-виробничі утворення. Опорні – значить центральні школи, до яких з навколишніх сіл та містечок приїжджають учні 5-11 класів.

Школярі навчаються тут після закінчення початкової у своєму населеному пункті (філій опорних шкіл). У МОН пояснюють, це дозволяє зрівняти якість міської та сільської освіти, дати дітям однаковий доступ до знань, поліпшити умови викладання та навчання й ефективно використовувати наявні ресурси. Утім, левова частка освітян негативно сприймає такі новації, вважаючи, що це призведе до поступового зниження ступенів навчальних закладів та в подальшому – до їх закриття, остаточного занепаду сіл.

Автор: Юля Солдатенко

До складу Мринської ОТГ Носівщини входять семеро сіл: Мрин, Плоске, Лихачів, Селище, Киселівка, Роздольне та Хотинівка. Тут функціонують Лихачівська ЗОШ І-ІІІ ст., Мринська ЗОШ І-ІІІ ст. та Плосківський НВК «ЗНЗ-ДНЗ» I-III ст. Донедавна загальноосвітніх навчальних закладів було 5. У 2017 році закрили Хотинівську ЗОШ I ступеня, а в 2018-му – Селищенську ЗОШ I-II ст. Причина – малокомплектність шкіл.

«За 3 роки в Хотинівській школі, справді, не було дітей і вона функціонувала як початкова. Там залишилося 11 учнів. Хоч 11 чи 20 дітей, проте школу треба ж опалювати та за нею доглядати. Тож із суто економічних причин Хотинівську ЗОШ вирішили закрити, хоча й на початкові школи кількість учнів – необмежена. Селищенську закрили цього року через те, що там було всього 29 дітей. Після домовленості з батьками половину школярів забрали в Мринську ЗОШ. Селищенську школу офіційно не закрили, а призупинили навчання через відсутність учнів, однак фактично це не так. Працівників звільнили, а школа призупинила свою роботу», – розповідає, зітхаючи, голова Носівської районної організації профспілки працівників освіти й науки України Олена Друзь.

На сьогодні, за даними відділу освіти Мринської сільської ради та профспілки освітян, у Лихачівській ЗОШ нараховується 72 учні та 31 працівник; у Плосківському НВК – 84 школярі та 33 працівники, у дитсадку – 19 дітей; у Мринській ЗОШ – 199 учнів та 27 педпрацівників. Перспективною у створенні опорного закладу керівництво сільської ради бачить Мринську школу, яку, за їхніми розрахунками, можна буде в подальшому реорганізувати в ліцей. Тут більше класів, приміщень, є відповідна і матеріальна база, й умови для укрупнення.

«Зараз на матеріально-технічне забезпечення ЗНЗ у селах взагалі відсутнє будь-яке фінансування. В опорному закладі є спеціальні шкільні автобуси, сучасні кабінети, лабораторії, комп’ютерний клас, мультимедійне обладнання, Wi-Fi та оновлена бібліотека. Як на мене, створити його необхідно хоча б для цього. За останні 20 років нам практично ніхто, крім спонсорів, ніякої допомоги не надавав. За новим законом «Про освіту», поступово всі школи в Мринській ОТГ перейдуть на дев’ятирічку. А потім із малокомплектних закладів, аби хоч якось забезпечити наповнюваність класів, доведеться звозити всіх учнів до Мринської ЗОШ, бо вона є більшою та знаходиться в центрі громади. І поки це відбуватиметься, по Державній програмі забезпечення опорних закладів ми мали б уже якусь матеріальну базу в тій опорній школі, яку оберемо за конкурсом. Бюджет розвитку в нас відсутній. Те, що надійшло, проїмо. А в школах не зробимо нічого», – впевнений начальник відділу освіти Мринської сільської ради Олександр Діденко.

На противагу йому, депутат сільської ради від партії «Батьківщина» Володимир Спичак, за сумісництвом ще й вчитель Лихачівської школи, стверджує, що створювати єдиний освітній округ у Мринській ОТГ поки що зарано. Він каже, для цього зараз немає ні нормативної бази, ні чітко прописаних положень.

«У нашій громаді 90 % фінансування надходить на одну школу, на Мринську, а дві фінансуються за залишковим принципом. Що ми не просили, проте ледве вибили кошти на заміну електропроводки (а це ж техніка безпеки). Якщо на Мринську ЗОШ іде 4 мільйони, то на решту лише 100 тисяч гривень. Затверджуватимуть бюджет опорної школи, скидатимуть бюджетні асигнування на наш освітній округ, а за решту – варіться, як хочете. Керманич округу буде головним, вирішуватиме, який розклад занять, розподілятиме щотижневе навантаження. Як поліпшуватимуться освітні послуги, якщо людина керуватиме дистанційно? Тут директор на місці – і то за день потрібно 18 проблем вирішити, а то Мрин, за 10 кілометрів від мене, і я повинен туди дзвонити та все вирішувати в телефонному режимі», – зауважує депутат.

Староста села Лихачів Олександр Семенець, зі свого боку, додає: «Створюватиметься механізм, як закрити школу. Буде бомба сповільненої дії. Не питаючи думки, відразу знижуватимуть ступінь. І згодом навчальний заклад причинять. Люди залишаться без роботи, а село без школи».

Керманич відділу освіти Олександр Діденко опозиційно заявляє, що реорганізація Лихачівської ЗОШ та Плосківського НВК у філії опорного закладу не потребуватиме зниження ступенів та звільнення працівників.

«Директори шкіл зможуть узяти участь у конкурсі на посаду керівника опорного закладу. Ним може бути будь-хто, не лише той директор, що зараз керує, приміром, Мринською школою. Ніхто не збирається знижувати ступені, просто з часом 10-11 класи закриються, бо з 2027 року в нас уже буде профільна освіта, чисто законодавчо», – каже він.

Як заплановано в МОН, дітей та вчителів із сіл до опорної школи возитимуть спеціальні автобуси. А мережа таких закладів має бути розрахована таким чином, щоб автобус в один бік не їхав довше 45 хвилин. Кількість учнів опорного закладу (без урахування вихованців філій), як правило, становить не менше 200 чоловік. На 18 червня 2018 року, за даними Управління освіти Чернігівської ОДА, в області нараховувалась 31 опорна школа.

Водночас самі освітяни Мринської громади впевнені, об’єднання шкіл не покращить рівень знань учнів, адже постійні поїздки тільки виснажать дітей.

«У Мрині відсутній шкільний автобус. Чим вони будуть відвозити дітей – незрозуміло. Наразі з тих шкіл, які вже закрили, учнів підвозять до навчального закладу на орендованому транспорті. З перевізником укладений договір, школярів розвозять до шкіл двічі на день. Не маючи автобусів чи будь-якої технічної можливості довезти дітей, робити наразі поспішні кроки й приймати рішення по освітніх округах – недоцільно. Навіть якщо й буде в наявності один чи два автобуси, усе ж там 20 посадочних місць, а їхати стоячи в транспорті – заборонено.Це скільки потрібно зробити рейсів, щоб забрати усіх школярів! Аби учні встигли на уроки, їх потрібно забирати автобусом, починаючи з 5-ї години ранку. А потім із труднощами ще довезти додому. З Лихачева до Мрина необхідно перетинати Московську трасу – трасу міжнародного значення. Через неї так просто не дозволять возити дітей взагалі», – стверджує Олена Друзь.

Не погоджуючись із намірами створити єдиний освітній округ у Мринській ОТГ, колектив Лихачівської ЗОШ та Плосківського НВК підготував відповідне звернення до депутатів Мринської сільської ради, зібравши понад 50 підписів. Зважаючи на думку громади, можновладці все ж проголосували проти створення округу. 11 проголосувало «проти», 6 – «утрималось» та 1 – «за». Серед депутатів, хто виступив проти таких новацій, – п’ятеро вчителі шкіл.

«Я вважаю, що вплинула стара система, яка гальмує реформи й не дає нам хоч трохи розвиватись. Наші депутати проголосували за принципом: хай ми будемо жити всі в рівних поганих умовах. Управляючи навчальними закладами в громаді, бачу, що зараз там немає господарів. Ніхто до пуття не знає бюджету своєї школи й не намагається хоч якось економити кошти», – коментує керманич відділу освіти Мринської сільської ради.

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи


Джерело: nizhyn.pravdatut.ua