Україна і світ

У Китаї не вщухають протести, лунають вимоги відставки Сі Цзіньпіна: що відомо

У Китаї спалахнули протести проти правлячої Комуністичної партії через незгоду з політикою обмежень щодо боротьби з коронавірусом.

У міру того, як зростала кількість демонстрацій у великих містах цими вихідними, росла й хвиля невдоволення, а також лунали закликали до більшої демократії та свободи.

Протестувальники, зокрема, закликали до усунення від влади лідера партії Сі Цзіньпіна, який протягом майже трьох років був прихильником стратегії масових тестів, локдаунів, політики нульової терпимості до коронавірусу та цифрового стеження.

Чому китайці вийшли на протести?

Протести були спровоковані смертельною пожежею минулого четверга в багатоповерхівці в Урумчі, адмінцентрі регіону Сіньцзян, що на північному заході КНР.

Пожежа забрала життя щонайменше десятьох людей, ще дев’ять зазнали ушкоджень. У мережу потрапило відео, яке свідчить, що пожежники не могли дістатися жертв через карантинні обмеження. Це й спричинило обурення громадськості.

Місто було закрито понад 100 днів, мешканці не могли залишити регіон, і багато хто був змушений залишався вдома.

У п’ятниці мешканці Урумчі вийшли на протести, вимагаючи завершення карантину. Наступного дня місцева влада заявила, що скасовуватиме карантин поетапно, але не вказала чітких рамок.

Та це не вгамувало обурення від дій влади і протести швидко поширилися за межі регіону Сіньцзян.

Де відбуваються протести?

Повідомляється про протести по всій країні. Телеканал CNN підтвердив демонстрації щонайменше в 16 місцях по всій країні, включаючи Пекін і Шанхай.

У суботу в Шанхаї сотні людей зібралися зі свічками на вулиці Урумчы, названій на честь міста, щоб оплакати жертв пожежі. Багато хто тримав чисті аркуші білого паперу – символічний протест проти цензури – і скандував:

— Потрібні права людини, потрібна свобода.

Деякі також кричали, щоб Сі “пішов у відставку”, і співали The Internationale, соціалістичний гімн, який понад століття використовувався як заклик до дій на демонстраціях по всьому світу.

Його також співали під час продемократичних протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні перед жорстоким придушенням збройними військами в 1989 році.

Політика Китаю щодо боротьби з Covid-19 особливо гостро відчулася в Шанхаї, де двомісячний карантин на початку цього року залишив багатьох без доступу до їжі nf медичної допомоги, що викликало обурення громадськості.

До вечора неділі масові демонстрації поширилися на Пекін, Ченду, Гуанчжоу та Ухань. Тисячі мешканців вимагали не лише припинення коронавірусних обмежень, але й політичних свобод. Мешканці деяких закритих районів знесли огорожі та вийшли на вулиці.

Протести також відбулися в університетських містечках Пекінського університету та Університету Цінхуа в Пекіні, а також Університету комунікацій Китаю в Нанкіні.

Пікет у Гонконзі. Фото: Twitter/whyyoutouzhele

У Гонконзі десятки людей зібралися в понеділок увечері в центральному районі міста на пікет. Деякі тримали чисті аркуші паперу, а інші залишали квіти та тримали плакати на згадку про загиблих під час пожежі в Урумчі.

Чому це важливо?

Публічні протести є надзвичайно рідкісним явищем у Китаї, де комуністи посилили контроль над усіма аспектами життя, влаштовують репресії проти інакодумства та побудували “високотехнологічну державу стеження”.

Найсуворіша система масового стеження у Сіньцзяні, де китайський уряд звинувачують в утриманні до 2 млн уйгурів та інших етнічних меншин у таборах. Колишні ув’язнені стверджують, що зазнавали фізичного та сексуального насильства там.

У вересневому звіті ООН було викрито регіональну “інвазивну” мережу стеження в регіоні з поліцейськими базами даних, що містять сотні тисяч файлів із біометричними даними, такими як сканування обличчя та очних яблук.

Китай неодноразово заперечував звинувачення в порушеннях прав людини в регіоні.

— Хоча протести в Китаї відбуваються, вони рідко відбуваються в такому масштабі і не мають такої прямої спрямованості проти центрального уряду та лідера нації, – каже доцент Університету штату Джорджія, яка вивчає китайську політику та ЗМІ Марія Рєпнікова.

Вона каже, що це інший тип протесту, ніж ті, які були у Китаї продовж останніх двох десятиліть. Цього разу протести включають “гостро виражене невдоволення політичної складової у поєднанні з Covid-обмеження”.

Як відреагувала влада?

Суботні протести в Шанхаї призвели до сутичок між демонстрантами та поліцією, яка провела арешти у неділю вранці. Але протестувальники повернулися на вулиці міста, зустрівши більш агресивну відповідь. На кадрах відео були хаотичні сцени, як поліцейські штовхають, відтискають і б’ють протестувальників.


У якийсь момент сотні поліцейських утворили живу стіну, щоб перекрити основні дороги, а з гучномовців лунали заклики піти до протестувальників. З китайської мережі відповідні відео були видалені.

Відомо також про арешт у Шанхаї під час протестів журналіста BBC Едварда Лоуренса. За словами представника BBC, Лоуренса “побила поліція” під час висвітлення протестів. У понеділок речник МЗС Китаю визнав його арешт, але заявив, що Лоуренс не казав, що він журналіст до затримання.

Речник також ухилився від питань про протести. У нього запитали, чи змусять Китай широкомасштабні прояви суспільного гніву задуматися про припинення Covid-обмежень:

— Те, що ви згадали, не відображає того, що сталося насправді, – відповів речник МЗС КНР.

Він також стверджував, що публікації в соціальних мережах, які пов’язують пожежу в Сіньцзяні з політикою Covid-обмежень, мали “приховані мотиви”, і що влада “вносила корективи на основі реальних обставин”. Коли його запитали про протестувальників, які закликають Сі піти у відставку, він відповів: Мені нічого не відомо про ситуацію, яку ви згадали.

Після протестів в Урумчі високопосадовці партії у Сіньцзяні скликали нараду, на якій закликали владу “суворо боротися” з розповсюдженням чуток, підбурюванням до інцидентів і насильницьким опором заходам контролю за епідемією.

Не згадуючи про протести, муніципальна влада Пекіна в неділю заборонила блокувати в’їзди до житлових комплексів, які перебувають у закритому режимі, заявивши, що вони повинні бути вільними для екстрених служб.

У Шанхаї встановили високі бар’єри вздовж дороги, де проходили протести, а у Пекіні посилили присутність поліції на вулиці. Державні ЗМІ КНР безпосередньо не висвітлювали демонстрації, але подвоїли інформацію про коронавірусні обмеження.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-11-28 22:42:00

Магазин Автозапчастин м.Ніжин