Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

У газетах писали, що Динамо виграло Кубок завдяки Чорнобилю – Олег Блохін

35 років тому, 26 квітня 1986 року прогриміла Чорнобильська катастрофа, яка вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків, так і за економічним збитком.

Більшість радянських громадян дізналися про неї не відразу.

Наступного дня в Києві на переповненому 100-тисячному Республіканському стадіоні пройшов матчі 7-го туру чемпіонату СРСР, в якому Динамо обіграло принципового суперника – московський Спартак 2:1.

Поринути в атмосферу, яка панувала в Києві 35 років тому, нам допомогли гравці київського Динамо-1986.

Вадим Євтушенко: Київ спорожнів

– Мене трохи здивувало, що напередодні гри зі Спартаком делегація керівництва республіки та “отців міста”, яка традиційно накачувала нас перед матчами, прийшла на базу не в повному складі, – пригадував у розмові з автором цих рядків Вадим Євтушенко.

Це була остання гра перед фіналом Кубка кубків. Після поєдинку нас мали розпустити по домівках. Але плани скорегували – після матчу команду повезли знову на базу в Конче-Заспу.

В автобусі Валерій Лобановський незвично голосно сказав, мовляв, щось трапилося в Чорнобилі.

Додому нас так і не відпустили – асистент Лобановського Володимир Веремєєв швидко домовився з московським Динамо, і ми до перельоту у Францію тренувалися на базі цієї команди в Новогорську.

Після перемоги в Кубку кубків повернулися в Москву, де залишилися всі збірники – більше 10 людей. Решта, і я зокрема, на потягу вирушили до Києва.

На залізничному вокзалі столиці України було дуже багато народу. Але вони приїхали не тільки для того, щоб зустріти київське Динамо.

Народ активно роз’їжджався. Я з вікна автобуса помітив, що Київ якийсь спорожнілий. Жінок і дітей у місті майже не було видно.

У мене на той час вже було двоє дітей. Дружина з ними поїхала в Кіровоград до своїх родичів. Повернулася лише після мого повернення з чемпіонату світу.

Олег Блохін: Після прогулянки перевіряли одяг на дозиметрі

– Я в матчі зі Спартаком участі не брав – дістав невелику травму, не встиг відновитися до гри, – згадує Олег Блохін, – зате вже в фіналі Кубка кубків вийшов на поле, забив гол.

Пам’ятаю, в одній із французьких газет написали, що Динамо виграло Кубок кубків завдяки Чорнобилю. Мовляв, ми наковталися радіації і почали бігати як заведені. Вся футбольна Європа гула з цього приводу.

У Києві чутки про трагедію в Чорнобилі поповзли вже наступного дня після аварії.

Спочатку їм не повірив – думав, качка. Сім’ю з Києва не відправив. Але після повернення з Франції поговорив з генералом КДБ, який жив в моєму домі. Він сказав що в Чорнобилі сталася серйозна річ.

Відразу відправив сім’ю в Миргород до родичів дружини.

Пам’ятаю, як активно заливали газон. І не тільки на базі в Кончі-Заспі. Виводили радіацію таким чином. В Києві заливали водою Хрещатик і Печерськ.

Пили червоне вино. Ми, щоправда, сиділи на зборах і такої можливості не мали.

Я десь дістав дозиметр. Доньці тоді було три роки. Після прогулянки підносив дозиметр до одягу Іри, так він тріщав. Якийсь час взагалі дочку на вулицю не виводили.

Олег Кузнєцов: Із прилавків зникло червоне вино

– Коли виходив на поле в грі зі Спартаком, взагалі не мав ніякої інформації щодо Чорнобиля, – підтверджує слова одноклубників Олег Кузнецов.

Про трагедію дізналися вже після повернення з фіналу Кубка кубків.

Нам дали кілька вихідних, всіх дружин гравців, що не роз’їхалися до нашого повернення з Франції, теж привезли в Москву.

Я з дружиною вирушив до Одеси – поїхали в гості до Ігоря Бєланова.

Потім вже поповзли чутки, що Чорнобиль – це дуже серйозно. Мовляв, період розпаду радіоактивних елементів може становити тридцять років.

Начебто у Блохіна були свої джерела, він підтримував стосунки із сильними світу того. А на базі в Кончі-Заспі з’явилися допотопні військові дозиметри. Люди ходили з ними, встановлювали, чи є радіація на базі.

Підкоригували і тренувальний процес.

До цього передматчеву зарядку ми зазвичай робили в лісі. А після аварії в Чорнобилі почали її проводити на полі – фахівці сказали, що хвойні дерева біля нашої бази можуть вбирати в себе радіацію.

Також пам’ятаю, що в Києві після трагедії з прилавків моментально зникло червоне вино, яке лікарі рекомендували пити для виведення радіації.

Василь Рац: Ходили квартирами, міряли радіацію

– До Спартака про Чорнобиль ніхто нічого не говорив, – не приховує Василь Рац.

Уже в аеропорту в Парижі ми побачили на численних табло напис французькою і англійською Chernobyl. Зрозуміли, що сталося щось недобре.

Лобановський нам порекомендував обмежити своє спілкування із закордонними журналістами, яких трагедія цікавила набагато більше, ніж майбутній фінал Кубка кубків. Та й що ми могли їм відповісти – самі ж нічого не знали.

Приїхали в готель, ввімкнули телевізори. На всіх телеканалах ідуть сюжети про вибух на Чорнобильській АЕС.

Інформація в країні про аварію поширювалася дозовано – конкретно ніхто нічого не знав.

Першотравневу демонстрацію і Велогонку світу ніхто не відміняв.

Пам’ятаю тільки, що у всіх динамівців був обхід квартир – приїжджали люди з дозиметрами, ходили квартирами, вимірювали радіацію. До мене на балкон навіть заходили.

Іван Яремчук: Чорнобиль пройшов повз мене

– До гри зі Спартаком взагалі нічого не знав, – зізнається Іван Яремчук, – потім нам сказали, що бахнув Чорнобиль.

Особливого значення цьому не надав – ну бахнув, так бахнув. Тільки через пару тижнів з’ясував, що, виявляється, вибухнула атомна електростанція.

Сім’ї у мене не було. Щоправда, маму на той час забрав із Закарпаття до Києва. Але коли по радіо багаторазово прокрутили повідомлення, що радіоактивна хмара на Київ не пішла, сенсу відправляти маму в рідне село Великий Бичків не побачив.

Пам’ятаю, що в газетах народ заспокоювали, мовляв, Києву небезпека не загрожує.

Ми ж відразу поїхали на збори, готувалися до чемпіонату світу. Тому Чорнобиль пройшов повз мене.

Широкий грузинський жест

– Уночі вибухнув Чорнобиль, а наступного дня ми зустрілися зі Спартаком, – згадував у розмові з автором цих рядків у 2011 році Андрій Баль, який пішов у кращий світ в 2014 році.

Утім, до гри з нашим найпринциповішим суперником по чемпіонату СРСР про трагедію нічого не знали.

Не відали про це і прості люди. На матчі був аншлаг, а тоді ж Республіканський стадіон вміщував 100 тисяч глядачів.

Про те, що в Чорнобилі сталася катастрофа, ми почали здогадуватися вже після прильоту в Париж. Звідти мали їхати в Ліон на фінал Кубка володарів кубків із мадридським Атлетіко.

В аеропорту Шарль де Голль нас оточили журналісти, які почали розпитувати не про те, як ми маємо намір грати з Атлетіко, а про вибух на атомній електростанції.

А хто з нас мав уявлення, що таке атом? Ми взагалі майже нічого про все це не знали.

У мене тоді дружина була вагітна. Вирішив, що треба про всяк випадок дружину відправити подалі від столиці України.

Коли повернулися після гри з Атлетіко, домовився зі своїм кумом, нападником тбіліського Динамо Ревазом Челебадзе, – відправив дружину до нього на дачу в Кобулеті. Також Реваз гостинно прийняв сім’ї Безсонова, Журавльова та Каплуна.

У Києві ніякої паніки не було – народ ще довгий час точно нічого не знав про аварію. Навіть не скасували Велогонку світу, яка відбулася на травневі свята.

Правду про Чорнобиль ми дізналися набагато пізніше.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-04-26 10:31:22