Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

У Франківську відновили розтрощену щелепу пораненому бійцю за допомогою кістки із стегна

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні під час роботи міжнародної місії “Face the Future” пораненому зі складним дефектом щелепи щелепно-лицевий хірург із Хьюстона зробив унікальну операцію.

Як відновлювали розтрощену щелепу

– Ми взяли кістку зі стегна й зробили реконструкцію нижньої щелепи щоб вона мала контакт з нижньою, – розказує доктор із США Террі Тейлор.

Зрештою, саме ця операція допомогла пацієнту – він нарешті зміг жувати і навіть просто відкривати рота.

Внаслідок поранення, яке Василь Коржук отримав на запорізькому напрямку, у бійця тероборони була повністю зруйнована нижня щелепа.

Чоловіка оперували в Запорізькій обласній клінічній лікарні. Поставили чотири титанові пластини і трахеостому.

Продовжили лікування в Дніпрі. Далі був Франківськ, Львів…

Пластини, на жаль,  не прижилися. Їх довелося зняти.

– Мені було дуже тяжко жувати, щелепа зсунулася, зуби не сходилися, крім того, мені і язик зачепило, – розказує Василь.

Але він все ж вірив, знайдеться лікар, який зможе все виправити. Тож на міжнародну місію “Face the Future”, яка приїхала у Франківську обласну лікарню, покладав особливі надії. І не помилився.

Марія – його найкращий цілитель

Під час лікування із чоловіком поряд завжди була його дружина Марія. Жінка  каже, що для неї важливо, аби чоловік у найважчі хвилини відчував, наскільки вона його любить, який значущий він для сім’ї, для дітей.

– Коли чоловік був на передовій, ми завжди спілкувалися по відеозв’язку, – розповідає Марія.

Як заступав на бойове чергування, дружина обов’язково благословляла його, яка б година доби не була.

Родина Коржуків з Верховини, у сім’ї троє діточок – усі дівчатка. Найстаршій Марічці – 14 років, середульшій Анні – 9, а найменшій Даринці – 6.

Василь пішов у тероборону одразу після повномасштабного вторгнення. А вже 25 квітня разом з побратимами їхав на схід. Воював на Запорізькому напрямку.

14 серпня минулого року при мінометному обстрілі отримав уламкове поранення нижньої щелепи. Українські військові тоді звільнили територію й утримували її.

Розповідає, що його, пораненого, побратим з Донеччини тягнув на собі 4 км. На жаль, його рятівник пізніше загинув.

Битися з ворогом, а не ховатися від нього

Марія каже, що, діти все знають про тата – про його бойовий шлях, про поранення, про його побратимів.

– Цей час для мене був найважчий, час величезних переживань, великої віри. І – великої молитви, –  каже жінка.

І Василь, і Марія переконані, для перемоги потрібно бути єдиними, викоренити російський дух, битися з ворогом, а не ховатися від нього. І в усьому покладатися на Бога.

Джерело і фото: Івано-Франківська обласна клінічна лікарня

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2024-06-21 12:33:22