У центрі Чернігова з’явиться нова скульптура, присвячена родинним цінностям

У час війни, що триває четвертий рік, особливо важливими є точки опорності, а надто для жителів міста, яке пережило гарячу фазу вторгнення, а нині зазнає регулярних обстрілів ворога. Тож нова скульптура, яка невдовзі може з’явитися в  Чернігові – саме про моральні орієнтири та сімейні цінності. Нині ж триває громадське обговорення майбутньої композиції.  

3 червня у Чернігові Благодійний фонд “Сучасна Україна” представив ідею та макет скульптурної композиції “Історія Чернігівського фонтану”, присвяченої родинним цінностям. Цей культурний об’єкт авторства Євгена Примаченка, невдовзі планують встановити у сквері Магдебурзького права.

Обговорення скульптури в Чернігівській міській раді об’єднало людей різного віку та професій — гідів, діячів культури, активістів, молодих і майбутніх батьків, чия думка важлива для розвитку міського простору.

“Багато хто питає, чому ми реалізуємо культурні проєкти під час війни. Відповідь проста: саме мовою культурної дипломатії ми говоримо світу, хто ми є, якими цінностями живемо і що несемо у цивілізований світ. Сучасна Україна — це про ідентичність, про силу сенсів. І саме тому ми прагнемо створювати простори, які надихають, формують спадщину і передаються з покоління в покоління”, — наголосив президент Благодійного фонду “Сучасна Україна” Володимир Гавриш на початку презентації.

Начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук відзначає: “Наше місто — непросте, унікальне, історичне. Воно заслуговує на особливу увагу, особливо зараз, після останніх років, які, м’яко кажучи, залишили на ньому свої шрами. Але саме ці випробування зробили Чернігів для нас ще дорожчим”.

Історія про батьківство, дитинство, зв’язок поколінь

Скульптуру презентував автор — Євген Примаченко — сучасний український митець, чиї роботи прикрашають публічні простори в містах України та світу, зокрема в Києві, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Луцьку, Берліні та Сіднеї. 

“Попри війну, життя триває. І мені, як скульптору, хочеться, щоб це життя мало сенс — приємний, наповнений нашими цінностями та баченням майбутнього. Щоб ми мали уявлення про завтра не абстрактно, а з розумінням, що воно буде таким, яким ми його творимо вже сьогодні. Саме тому важливо закладати культурний фундамент, який триматиме нас у непрості часи. Бо жахливих новин чимало, але мають бути й речі, які дарують світло. І власне про це — моя скульптура”, — поділився Євген Примаченко.

Скульптурна композиція “Історія Чернігівського фонтану” — це історія про батьківство, дитинство, зв’язок поколінь — про родинні цінності, які є вічними та не втрачають сенсу ні за яких обставин, розповідає Євген Примаченко.

Скульптура складається з фігур дорослого й дитини, які прогулюються містом. На плечі дорослого — блискуча жабка, ще одна — поруч. Це алюзія на колишній Чернігівський фонтан з жабками, добре відомий дорослим місцевим жителям.

Сучасна родина проводить час разом, відпочиває і батьки передають досвід свого дитинства своїм дітям — батько розповідає сину про своє дитинство, про Чернігів, яким він був. У цей момент минуле зустрічається з теперішнім, утворюючи простір для майбутнього. 

Ідея створення скульптурної композиції 

“Чернігів — дуже цікаве місто з точки зору енергетики. Щоразу, коли буваю тут — і до війни, і тепер — відчуваю глибину історії й певну силу. Мабуть, саме вона й надихнула мене на роботу над цим проєктом. Спочатку до мене звернувся Володимир — президент Фонду та розповів, що член наглядової ради Фонду Юрій Шеремет, мешканець Чернігова, хоче зробити для міста символічний подарунок — скульптуру. Тоді я ще не знав, чи з’явиться якась ідея, тож запропонував просто прогулятись містом”, — поділився Євген Примаченко.

Ідея створення скульптурної композиції виникла під час прогулянки Черніговом. Коли прогулювалися центром Чернігова Юрій Шремет згадав старий фонтан із жабками, який пам’ятають багато дорослих чернігівців — майже в кожного є фото з дитинства поруч із ними. 

Саме розповідь про старий Чернігівський фонтан із жабками і надихнула Євгена Примаченка на створення скульптури.

“Скульптура не про жабок і фонтан. Передусім вона про родину”

“Проте скульптура не про жабок і фонтан. Передусім вона про родину. Про батька й дитину, які просто гуляють містом у гарний день і насолоджуються часом разом. Для мене це дуже особисте. Я теж батько і вважаю, що це один із найприємніших моментів життя, це коли ти можеш просто спокійно пройтися зі своєю дитиною і побути з нею”, — розповів Євген Примаченко.

Він наголошує, що родина, яку зображує скульптура, це чернігівська родина, котра йде у завтра. А жабки — це своєрідна ниточка пам’яті. Жива деталь, яка оживляє спогади. Вона поєднує минуле й сьогодення, створює діалог між поколіннями. “Це й була моя головна ідея — через просту сцену родинної прогулянки об’єднати теплі спогади старших із новими історіями молодших”, — додає автор.

Жабки додають проєкту унікальності, вони є емоційною “родзинкою” — батьківською історією для дитини. Це деталь, що несе спогад, момент передачі досвіду між поколіннями. І саме ця локальна, жива історія, яку знають і пам’ятають містяни, робить скульптуру невіддільною від Чернігова, каже Євген Примаченко.Реклама:

Скульптура “Історія Чернігівського фонтану” про те, що залишається важливими, теплим та актуальним незалежно від обставин: родина, родинні цінності, батьківство, дитинство, пам’ять, зв’язок поколінь. 

Особливо значущим є те, що родина — це не лише джерело сили і підтримки, а й головна мотивація тих, хто нині героїчно захищає країну. Саме прагнення повернутися додому, у рідне коло, з перемогою і з вірою в мирне майбутнє для своїх дітей і онуків є тим світлом, яке веде вперед. 

Стиль та матеріали

Скульптуру Євген Примаченко виконає у своєму авторському стилі. У своїй творчості він відсікає зайві деталі, створюючи лаконічні та місткі образи. Він прагне до максимальної простоти форм, уникаючи перевантаженості деталями. Візуальна мова художника — про відсіювання зайвого, щоб залишити тільки те, що справді має значення.

Планується, що найвища фігура в композиції — чоловіча — матиме від 3 до 4 метрів у висоту, розмір ще уточнюється.

Основні фігури родини будуть виготовлені з Кортенової сталі — матеріалу, з яким традиційно працює скульптор Євген Примаченко. Кортен має характерний рудувато-коричневий колір, гармонійно передає авторський стиль, а також стійкий до погодних умов і фізичних пошкоджень — ідеальний для міського простору.

Дві жабки, як емоційна “родзинка” композиції, будуть виконані з полірованої нержавіючої сталі. Їхній блискучий вигляд створить виразний візуальний акцент і контрастуватиме з фігурами родини.

Громадська дискусія навколо скульптури “Історія Чернігівського фонтану”

Містяни активно обговорили скульптуру, поділилися думками щодо її форми, розміру, матеріалу та розташування. Також говорили про те, як чернігівці можуть сприйняти цей новий культурний об’єкт і яку роль він може відігравати в міському просторі.

Частина учасників дискусії активно підтримала ідею, наголосивши, що саме сучасне мистецтво має оживляти центр міста й формувати його нову візуальну мову, водночас лунали і застереження відносно розмірів скульптури чи місця її встановлення. Власне, як це зазвичай і буває при громадських обговореннях.  

“Пане Євгене, хочу щиро подякувати вам за цю класну ідею. Часто люди дивляться на мистецтво через призму “Що я бачу?”, і це природно. Це напівгерметизована артспоруда. Я не бачу там родину, батька чи матір, а бачу себе, який звертається до самого себе, тягнеться до себе. Тут потрібен трохи філософський підхід. Тут справді не про жаб, жаб я не бачу зовсім. Тут інший сенс. Коли ви створювали цю роботу, ви не просто “думали”, ви її “народжували”. У ній є початок, динаміка й завершення. Тому я дуже хочу подякувати вам за вашу цікаву та гарну роботу. Вона має право на життя”, — поділився враженнями Анатолій Коньков, заступник головного архітектора міста.

Щодо розміру — складно одразу сказати, як вона сприйметься, каже пан Анатолій: “Поки не поставиш і не пройдеш біля неї, важко зрозуміти масштаб і вплив. Можливо, варто трохи знизити висоту, щоб скульптура гармонійно “розчинилась” у просторі і не перетягувала на себе всю увагу, але при цьому виконувала свою функцію”.

Своїми думками поділилася і Ганна Пушкар, директорка Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи: “У мене немає мистецької освіти, але є історична, і центральна бібліотека — зовсім поруч із цим парком. На мій погляд, це місце абсолютно неприйнятне для скульптури. Перепрошую, але я категорично не бачу її саме тут. Можливо, її варто було б розмістити біля ЦУМу або на Золотому березі. Мені здається, більшість чернігівців також не сприймуть її саме в цьому сквері. Хоча, можливо, я надто категорична”.

До обговорення доєдналася також Тетяна Єрмоленко, засновниця приватного ліцею “Стрім Скул”. Вона наголосила: “Я дуже вдячна вам, що в такий складний час ви робите щось важливе для нашого міста, дітей і сучасної України. Думаю, ви не вперше це робите і добре розумієте, що неможливо створити щось, що сподобається всім і одразу. Я багато подорожую і бачу, як сучасне мистецтво органічно вписується у старовинні міста Європи та України. Можливо, сприймати його одразу важко — у нашому місті теж не було нічого нового, що прийняли б одразу всі. Але ми рухаємось вперед і хочемо стати сучасним містом. У нас ще замало сучасності, але наші діти мають бачити й розвиватися в сучасному мистецтві”.

Начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук підсумував: “Сучасне мистецтво, як на мене, — це будь-яке мистецтво, яке створюється в ритмі своєї епохи. Ми не можемо повернутись у бароко чи в радянські часи. Ми маємо рухатися вперед. І роль мистецтва — робити крок трохи на випередження, аби ми згодом до нього доросли. Таких прикладів багато — і в Європі, і в світі. Спершу нове не приймають, але з часом воно стає частиною культурного ландшафту. Бо саме культура, а не телевізор чи диван, розвиває цивілізацію”.

Подібні артоб’єкти — це виклик, наголосив Олександр Шевчук: “Вони формують планку. І ми як суспільство маємо навчитися бачити в них сенс, емоцію, асоціацію. Не обов’язково все одразу зрозуміти, але важливо — дати шанс. Один об’єкт — це початок. А коли таких буде кілька, розкиданих по місту, з часом з’явиться й смак, і потреба в сучасному мистецтві. Але для цього треба зробити перший крок — прийняти його”.

Майбутнє проєкту 

Згодом буде узгоджено точні розміри та місце розташування скульптури, а також розпочнеться процес отримання всіх необхідних дозвільних документів для її встановлення та передачі у власність міста. Лише після завершення цих етапів автор зможе приступити до створення скульптури.

“Якщо говорити про майбутнє цієї скульптури, ми плануємо розвивати ідею далі — додати ще кілька “родзинок”, розширити проєкт. Це буде не одна велика композиція, а серія менших скульптур, які з’являтимуться в різних куточках міста. Зрештою, разом вони створять єдиний ансамбль, присвячений родинним цінностям”, — додав Володимир Гавриш. 

Благодійний фонд “Сучасна Україна” ініціював створення скульптури “Історія Чернігівського фонтану” в центрі Чернігова. Її реалізацію профінансує Юрій Шеремет — чернігівець та член Наглядової ради Фонду.

Це не перший спільний проєкт Фонду з Євгеном Примаченком. Раніше команда вже реалізувала подібну ініціативу в Луцьку.