Місто і регіон

Тренер Ніжинської КДЮСШ з боксу Євгеній Саєнко має амбітні плани і пишається кожним вихованцем

Попри повномасштабну війну ніжинські спортсмени продовжують тренуватися і демонструють гідні результати. Це стосується й юних боксерів, які займаються у клубі «Легіонер». Їх тренує старший тренер-викладач Ніжинської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Євгеній Саєнко.

Тільки за останні два тижні юні ніжинські боксери успішно виступили на змаганнях у Сумах та в Івано-Франківській області. А передував цим виступам Закритий турнір з боксу серед юніорів 2010—2016 року, який відбувся у Ніжині 12 листопада. Це були перші змагання, які спортивний клуб «Легіонер» провів після нападу російських окупантів 24 лютого. Головним суддею турніру виступив Євгеній Саєнко.

Якщо про результати змагань нас періодично інформують ніжинські ЗМІ, то що ми знаємо про самого тренера Є. Саєнка? Виявилося, не так вже і багато. Журналіст Nizhyn Post вирішила з ним познайомитися…

Незважаючи на молодий вік, початківцем у спорті Євгенія Олександровича не назвеш. Він вже заслужив авторітет серед вихованців, батьків і колег. Бо займається улюбленою справою. Вона одночасно і робота, і хобі. Їй тренер віддає переважну частину свого часу. Бокс став сенсом його життя. Але щоб зрозуміти це, знадобився певний час…

З видом спорту, як і переважна більшість підлітків, Євгеній визначився не відразу. Спочатку обрав карате.

Так сталося, що кілька років тому сусідом у мікрорайоні Ніфар, де проживає родина Саєнків, став тренер з боксу та кікбоксингу Сергій Юрійович Кіркін. Одного разу він зайшов до Саєнків у гості, між ділом запропонував Жені відвідати його секцію. Хлопець погодився. А от мати спочатку була проти, бо вважала бокс небезпечним видом спорту.

Тут, на тренуваннях, Євгеній знайшов собі нових товаришів. Серед них був і майбутній чемпіон світу з боксу Петро Іванов. На дворі стояв 2007 рік.

Тренування відбувалися у спортзалі Ніжинської школи №16. Згодом боксерам запропонували облашувати спортивну залу у підвалі, де власними силами тренери і батьки зробили ремонт. За підтримки депутатів Валерія Гавриленка, Ігоря Дягеля, Олександра Шалая придбали спортивний інвентар, «груші», форму, шоломи, рукавички, облаштували ринг. Юні боксери і тренери дуже цінують будь-яку підтримку і допомогу.

Здавалося б, герой нашої оповіді чітко визначився з вибором, міг би собі спокійно тренуватися, «підростати» у спортивному сенсі, але ж ні — у Жені, як і у багатьох ровесників, стався сплеск підліткових емоцій. Раптом захотілося змін…

Він повернувся до боксерського клубу приблизно через три роки. Зовсім іншою людиною. Більш дорослою, свідомою, яка відповідає за свої вчинки. Нині Євгеній дуже шкодує про ті, втрачені, три роки. У спорті це — забагато. Але… сталося так, як сталося.

У 2012 році Є. Саєнко посів перше місце на чемпіонаті з боксу, який відбувався у Ніжині. Тоді Євгеній визначився чітко: спорт більше не покине.

Сергій Кіркін поступово почав залучати завзятого та цілеспрямованого вихованця Є. Саєнка до тренерської роботи. І, як показало життя, не даремно. У 2015 році Сергій Юрійович зібрався в АТО та запропонував Євгенію випробувати себе в іншій якості — тренера, бо розгледів в ньому відповідні здібності.

«Зізнаюся, розпочинати тренерську справу було страшно, мені ж виконався лише 21 рік. У групі, яку я набрав першою, налічувалося 10 юних спортсменів. Перший гідний результат мої вихованці показали на турнірі, присвяченому п’ятій річниці клубу „Легіонер“. Це і стало поштовхом для подальшої роботи у ролі тренера, додало впевненості у собі», — зазначає герой оповіді.

Перший виїзд за межі Ніжина, а це був Відкритий чемпіонат м. Чернігів з боксу у 2016 році, показав: у юних спортсменів є жага до перемоги. Потім були змагання у Київській і Донецькій областях, Харкові, Бердянську, Сумах…

У 2017 році Є. Саєнко долучився до колективу Ніжинської комплексної дитячо-юнацької школи, маючи за плечима магістратуру Чернігівського педагогічного університету, факультет фізвиховання. До речі, за першою освітою Євгеній — менеджер. Закінчив Ніжинський агротехнічний інститут. Цю освіту Є. Саєнко отримав у період, коли перебував у пошуку свого місця у суспільстві.

Нині у тренера Є. Саєнка займаються 70 дітей. Вихованці розподілені по групах. Боксери зі спортивної групи тренуються щодня, новачки — через день. Вікова категорія — від 5 до 21 року.

Серед вихованців — 12 дівчат. Наймолодшій — 7 років, найстаршій — 16.
«Хочу відзначити, що наші дівчата задніх не пасуть. Виступають на одному рівні з хлопцями», — підкреслює тренер.

Причому цей вибір схвалюють і батьки. Так, переживають за дітей. Але будь-який спорт, крім настільних ігор, приховує у собі певні ризики. Можна просто оступитися і поламати ногу. Всього у житті не передбачиш…

Батьки вихованців — головні помічники тренера Є. Саєнка. Завжди підримують і морально, і матеріально. Підвозять на тренування, адже нині в спортивному клубі «Легіонер» Ніжинської КДЮСШ займаються діти не тільки з Ніжина, а й з навколішніх сіл: Великої Дороги, Безуглівки, Ніжинського.

Щиро вдячний Євгеній і своїм батькам – Наталії Григорівні та Олександру Віталійовичу за взаєморозуміння. Без підтримки рідних було б дуже важко…

А ще — без допомоги керівництва. Окрема подяка — відділу з питань фізичної культури і спорту (Павло Глушко), Федерації боксу та кікбоксингу м. Ніжина (Олександр Шалай), Ніжинській КДЮСШ (Галина Арвахі), депутату Ніжинської міської ради Валерію Гавриленку. Міська влада періодично надає автобус, щоб доставити юних спортсменів на змагання.

Не втрачає зв’язок Євгеній Саєнко і з колишнім тренером Сергієм Кіркіним. Нині Сергій Юрійович відстоює незалежність рідної країни у лавах ЗСУ. За можливості навідується до клубу, щоб дізнатися про справи, дати цінні поради.

Також тренер Є. Саєнко переймає досвід колег з Чернігова, Сум, Прилук, Бахмача, Путивля, Глухова, з якими підтримує тісні зв’язки. Рука об руку працює з ще одним тренером Ніжинської КДЮСШ Сергієм Паньком. Вони не просто супроводжують вихованців на змагання і вболівають за них. Вони стали дітям, по суті, другими батьками, котрі разом з ними радіють успіхам і переживають невдачі.

У кожного тренера є мрія. У Євгенія Саєнка вона дуже амбітна — щоб його вихованці колись взяли участь в Олімпійських іграх.

«Звичайно, я замахнувся високо, але… все реально. Варто тільки вперто і цілеспрямовано рухатися до своєї мети», — наголошує герой нашої оповіді.

А поки що він дуже задоволений тим, що має. Що забирає дітей з вулиць та застерігає їх від дурних звичок, відриває від гаджетів. Тренер пишається кожним своїм вихованцем.

У секції хлопці та дівчата знаходять собі нових друзів, у них міняється світогляд. Тренер їх не тільки слухає, але й чує. Інколи сварить, якщо заслужили. Частіше — хвалить. Може і в футбол з ними поганяти. І на природі разом відпочити. Все задля того, щоб не відбити бажання до занять спортом. Бо у підлітковому віці так легко оступитися…

Прийдешніми вихідними у с. Володькова Дівиця заплановано Відкритий кубок Носівської громади з боксу. У них братимуть участь і ніжинські юні спортсмени. Побажаємо удачі їм і тренеру Євгенію Олександровичу! І не тільки у цих змаганнях, а й у всіх тих, що чекають попереду.

Дай, Боже, миру, щоб наші діти могли жити і займатися улюбленими справами під мирним небом, щоб здійснилися мрії кожного українця!

Автор: журналіст сайту Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото надано Євгенієм Саєнком

Отримуйте і читайте новини ще оперативніше. Підписуйтесь на наш Telegram!

Джерело: uezd.com.ua
2022-12-01 14:17:03

Магазин Автозапчастин м.Ніжин