Україна і світ

Травневі санкції: США шлють сигнали Росії і її партнерам

Травневі санкції: США шлють сигнали Росії і її партнерам

Джерело: 112.ua

В цьому місяці США пропрацювали відразу три пакети різнопланових санкцій проти Росії. Спочатку вони ввели санкції 16 травня стосовно командира чеченського загону особливого реагування “Терек” Абузайда Вісмурадова, одного з учасників Руслана Геремєєва, начальника виправної колонії №7 у Карелії Сергія Коссієва, а також членів Слідчого комітету Росії Олени Трикулі і Геннадія Карлова відповідно з “Актом Магнітського” 2012 року, який передбачає обмежувальні заходи для росіян, причетних до порушення прав людини.

У Мінфіні США підозрюють цих російських громадян у вбивствах і тортурах. Санкції передбачають заморожування активів зазначених росіян у США. Американським громадянам забороняється брати участь в угодах з цими активами. Міністр енергетики США Рік Перрі 21 травня під час візиту до Києва заявив, що в найближчому майбутньому будуть введені санкції проти компаній, що беруть участь у реалізації проекту російського газопроводу “Північний потік-2”.

Не встиг прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков пригрозити заходами, як США ввели 22 травня на два роки з правом продовження санкції щодо тульського Конструкторського бюро приладобудування – розробника зенітних комплексів “Панцир-С”, Московського машинобудівного заводу “Авангард” – виробника ракет для протиракетних комплексів С-300 і С-400, навчального полігону зенітних військ у Гатчині у відповідності з “Законом про нерозповсюдження зброї відносно Ірану, Сирії й КНДР”.

Документ передбачає санкції проти іноземних підприємств, що постачають у ці держави технології та послуги, які можуть бути використані для виробництва зброї масового ураження, крилатих і балістичних ракет. Нові та заплановані санкції є відповіддю США керівництву Росії та її партнерам, які все ще відмовляються йти на поступки американцям з наявних проблемних питань.

Вашингтон ввів нові санкції через кілька днів після переговорів держсекретаря США Майка Помпео з президентом РФ Володимиром Путіним і міністром закордонних справ Сергієм Лавровим у Сочі. Вони порушували проблемні питання, пов’язані з ситуацією в Україні, Венесуелі, Північній Кореї, Ірані і Сирії, контролем ядерних озброєнь.

Українське питання

Міністр енергетики Перрі невипадково поділився планами ввести санкції проти компаній, що беруть участь в реалізації проекту газопроводу “Північний потік-2” саме на другий день після інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського.

Під час переговорів з Перрі, спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером і сенатором Роном Джонсоном Зеленський закликав американців продовжити посилювання санкцій проти Росії. Також на зустрічі з єврокомісаром з питань енергетики Марошем Шефчовичем український президент заявив, що розраховує на підтримку ЄС у протидії будівництву “Північного потоку-2” і на продовження політики антиросійських санкцій.

У комітеті закордонних справ Сенату США 23 травня була прийнята резолюція, що засуджує агресію Росії в Україні, анексію Криму. В документі підтверджується намір США продовжувати політику антиросійських санкцій, а газопровід “Північний потік-2” підноситься як загроза безпеці Європи та економічній стабільності в Україні.

З допомогою нових санкцій США демонструють Росії, що незалежно від зміни влади в Києві вони продовжать чинити на неї тиск до тих пір, доки Путін не погодиться сісти за стіл переговорів і домовитися про припинення агресії на сході України.

Американці підкріплюють позиції Зеленського в разі проведення переговорів щодо Донбасу та Криму з Москвою. Новий президент розглядає можливість провести в Україні референдум щодо досягнення мирних домовленостей з Росією та формат майбутніх переговорів. У той же час російське керівництво не горить бажанням домовлятися з Києвом про будь-що.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков 21 березня засудив заклики Зеленського до США і ЄС продовжити політику антиросійських санкцій і підкреслив, що нормалізація двосторонніх відносин можлива тоді, коли Україна в односторонньому порядку виконає мінські домовленості.

Для нас це означає великий ризик. Якщо українські підрозділи першими відійдуть від лінії розмежування, ніхто не гарантує, що їхні позиції не займуть збройні формування сепаратистів з потурання Росії.

Американці спеціально не прив’язували нові санкції до ситуації на Донбасі, оскільки Зеленський і Путін ще не проводили переговори, але анонсували новий пакет санкцій проти компаній, що беруть участь у реалізації “Північного потоку-2”, для того, щоб пограти на нервах у росіян.

Будівництво “Північного потоку-2” є не менш болючим питанням для України, ніж агресія Росії. Якщо трубопровід буде побудований, то значно скоротиться транзит природного газу з Росії через газотранспортну систему України. Наша економіка втратить дохід у розмірі 3 млрд доларів на рік.

Мабуть, Вашингтон натякає Москві, що якщо до кінця цього року не буде прогресу щодо українського питання, то існує загроза запровадження нових санкцій, які торкнуться нафтогазового сектору РФ, в тому числі “Північного потоку-2”.

Комерційна складова

Плановані санкції, пов’язані з “Північним потоком-2”, перегукуються з комерційними інтересами США в Європі. Що б не казав Трамп про зацікавленість в хороших відносинах з Росією та великий потенціал для співпраці після останньої телефонної розмови з Путіним 3 травня, він сприймає компанію “Газпром” як конкурента для американського скрапленого природного газу на європейському ринку.

Після зустрічі з Путіним в Гельсінкі в липні 2018 року американський президент підкреслив, що США будуть успішно конкурувати з Росією у сфері постачання природного газу до Європи. В цілях американських виробників природного газу збільшити обсяги відвантажень у танкерах в ЄС.

В 2018 році США експортували близько 4 млрд куб. м скрапленого природного газу в 10 європейських країн, включаючи Іспанію, Португалію, Польщу, Литву. Міністр енергетики Перрі обговорив під час зустрічі з Зеленським перспективи поставок в Україну американського природного газу через Польщу.

Америка ніколи не стане альтернативою для Європи в питаннях поставок вуглеводневих ресурсів, хоча б тому що американський газ на 20% дорожче російського і при будь-яких обставин його не вийде поставляти в таких кількостях, як дозволяють наявні газопроводи.

Для порівняння, два роки тому ЄС імпортував близько 30 млрд куб. м скрапленого природного газу з різних країн світу, включаючи США, в той час як в 2018 році “Газпром” поставив 190 млрд куб м природного газу в країни Західної та Центрально-Східної Європи. Тим не менш, Трамп не втрачає надій роздобути американським постачальникам свій шматок пирога на газовому ринку Європи.

На сьогодні США є другим за величиною постачальником скрапленого природного газу в Європу після Катару, а з 2017 по 2018 роки кількість рейсів танкерів із блакитним паливом з Америки в Європу збільшилася з 9 до 48.

Покарання Німеччини

Плановані санкції США не вигідні Німеччині, Австрії, Франції, Голландії, чиї компанії беруть участь в реалізації проекту газопроводу “Північний потік-2”. Компанії Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershal інвестували половину суми від вартості трубопроводу (4,75 млрд євро) і не хочуть, щоб їхні інвестиції пішли коту під хвіст. Міністерство економіки Німеччини виступило проти введення санкцій, анонсованих Перрі.

Німеччина зацікавлена взяти на себе роль України і одержувати прибуток за рахунок транзиту російського природного газу в Європу у великих обсягах. Берлін є найбільшим покупцем російського природного газу в Євросоюзі. США вже неодноразово закликали Німеччину зменшити газову залежність від Росії.

Тим не менше, напередодні виборів у Європарламент канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала країни-члени ЄС об’єднатися проти зовнішніх викликів, в тому числі з боку США. За допомогою санкцій США хочуть покарати і поставити на місце німецьке керівництво, яке залежить в питаннях забезпечення національної безпеки від військової допомоги США, але при цьому веде свою геополітичну гру і сприяє посиленню Росії в Європі.

У разі введення санкцій німецькі компанії не зможуть працювати в США та інших країнах. Фірма Wintershal займається геологорозвідкою в Північній і Південній Америці, країнах Магрибу та в басейні Каспійського моря, а у компанії Uniper є офіс в США, який працює в країнах Перської затоки.

США зацікавлені скоротити вплив Росії, яка може використовувати газову залежність європейських країн як інструмент політичного шантажу. В їхніх інтересах, щоб країни-члени ЄС, зокрема Німеччина, диверсифікували напрями імпорту природного газу. Серед країн-членів ЄС критично до будівництва “Північного потоку-2” ставляться Угорщина, Латвія, Литва, Естонія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Норвегія.

Прохолодно “Північний потік-2” сприймає Єврокомісія і підтримує реалізацію 14 інфраструктурних проектів зі зберігання і транспортування скрапленого природного газу. У планах збільшити поставки скрапленого газу на 15 млрд куб. м до 2021 року. Набули чинності поправки до газової директиви ЄС про те, що одна і та ж компанія (стосується “Газпрому”) не може одночасно виступати постачальником природного газу і відповідати за його транспортування з третіх країн.

Деякі європейські країни роблять самостійні зусилля зі скорочення залежності від російського газу. Днями Болгарія і Греція оголосили про початок будівництва газопроводу в рамках реалізації проекту Трансадріатичного газопроводу для поставок природного газу з Азербайджану. У разі успішної реалізації проекту Болгарія зможе купувати 30% природного газу в Азербайджані.

Румунія й Угорщина опрацьовували можливість з’єднання ділянки незавершеного газопроводу “Набукко” за маршрутом Арад-Сегед, який з’єднує газорозподільні системи двох країн з родовищем природного газу на блоці “Нептун” в Чорному морі. Єврокомісія збирається виділити 215 млн євро на фінансування будівництва газопроводу Baltic Pipe по дну Балтійського моря, який з’єднає родовища Норвегії з газовим ринком Данії й Польщі.

Втім, самі США діють ситуативно у питанні поставок енергоносіїв з Росії. Незважаючи на вимоги до Європи скоротити енергетичну залежність від Росії, американці останнім часом збільшили імпорт російської нафти. За п’ять місяців 2019 року вони купили в РФ 5 млн барелів нафти і нафтопродуктів, в той час як за весь 2018 рік – 7,51 млн барелів, а в 2017 році – 1,58.

Ракетна криза

Нові санкції проти російських підприємств оборонно-промислового комплексу варто сприймати як відповідь США на постачання Росією сучасних систем озброєнь і передачу ракетних технологій в Північну Корею, Іран і Сирію, які створюють ризики регіональним інтересам США.

У травні 79 сенаторів і 303 конгресмени від Республіканської та Демократичної партії закликали Трампа посилити тиск на Росію у зв’язку з її діяльністю в Сирії. У квітні 2018 року Росія поставила Сирії 40 ракетно-гарматних комплексів “Панцир”, а в жовтні того ж року зенітно-ракетні комплекси С-300ПМ-2, які здатні вражати сучасні військові літаки, балістичні ракети меншої і середньої дальності на відстані до 250 км.

Завдяки військовій допомозі Росії президент Сирії Башар Асад фактично здобув перемогу в громадянській війні над опозицією, яку спонсорував Захід. На території Сирії знаходяться іранські військові і збройні шиїтські угруповання.

В різний час Росія поставляла комплекси С-300 і “Панцир” у Іран, який зараз знаходиться під американськими санкціями і не бажає відмовитися від балістичних ракет, припинити спонсорувати ісламських екстремістів в Палестині, Іраку, Лівані, Ємені, які становлять загрозу американським регіональним союзникам Ізраїлю та Саудівській Аравії.

В прицілі іранських ракет військові бази США на території Іраку, Кувейту, Катару. Не виключено, що росіяни надають Північній Кореї технології для виробництва балістичних ракет. Є думка, що у випробуваних КНДР 4 і 9 травня ракетах меншої дальності присутні технології, що застосовуються в російських оперативно-тактичних комплексах “Іскандер”.

В радіус ураження північнокорейських ракет потрапляють місця дислокації 28,5 тисяч американських військових, які знаходяться в Південній Кореї. За допомогою нових санкцій США хочуть відвернути Росію від експорту протиракетних комплексів С-400, здатних завдати шкоди малопомітним винищувачам. РФ продала дані комплекси в Китай і Туреччину, питання постачання обговорювалося з владою Індії.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник


Джерело: www.112.ua