Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Тільки перший крок: чи варто чекати результатів від Кримської платформи

23 серпня у Києві відбувся перший саміт Кримської платформи. Це новий майданчик, створений за ініціативи України. Його головна мета – домогтися деокупації Криму.

Участь у Кримській платформі взяли представники 46 країн. За підсумкам саміту вони підписали спільну декларацію. Вона чітко фіксує невизнання незаконної анексії Криму Росією і зобов’язання країн-підписантів розглянути додаткові обмежувальні санкції проти РФ у разі подальшої агресії.

Чому проведення саміту Кримської платформи було важливим для України і чи варто чекати результатів – читайте у матеріалі.

Декларація Кримської платформи – основні положення

Згідно з ухваленим документом, учасники Міжнародної Кримської платформи засуджують:

  • обмеження прав людини і основних свобод у Криму;
  • мілітаризацію півострова, яка підриває безпеку і стабільність у всьому Чорноморському регіоні,
  • перешкоджання правам і свободам судноплавства;
  • зміну демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення російських громадян до Криму.

Країни-учасниці саміту підтвердили, що будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід’ємної частини суверенної території України не визнається і не визнаватиметься й надалі.

Крім того, вони підтвердили свою рішучість підтримувати тиск на Росію для припинення тимчасової окупації Криму і відновлення контролю України над цією територією.

Також декларація передбачає, що країни зобов’язуються розглянути подальше посилення санкцій проти Російської Федерації, якщо дії Росії цього вимагатимуть.

А ще підписанти документу пообіцяли:

  • використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов’язаних з тимчасовою окупацією;
  • розглядати можливість застосування інших механізмів там, де це доцільно;
  • консультуватися, обмінюватися і координувати належним чином свої зусилля в рамках міжнародних організацій, на міжнародних конференціях, форумах та інших заходах, де обговорюється тема Криму.

Головні тези, які прозвучали на саміті

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що 23 серпня 2021 року стане початком деокупацію Криму, яка розпочнеться в Києві.

Він звернув увагу на те, що з початку окупації Росія втричі збільшила свою військову присутність на українському півострові, в результаті чого він перетворився на військову базу і став плацдармом для подальшого поширення впливу РФ на регіон Чорного моря.

На думку глави держави, окупація Криму ставить під сумнів ефективність всієї міжнародної системи безпеки.

– Окупація Криму ставить під сумнів ефективність всієї міжнародної системи безпеки, принципів територіальної цілісності і недоторканності кордонів. Без відновлення довіри до цієї системи, жодна держава не може бути впевненою, що не стане наступною жертвою окупації територій, – наголосив він.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтримав думку президента, зазначивши, що деокупація Криму – колективне завдання, оскільки йдеться про відновлення справедливості норм міжнародного права.

Також він додав, що загальні потенційні збитки від окупації Криму оцінюються експертами в понад $100 млрд. Це втрачені природні ресурси, активи держави, промисловість, а головне — негативні наслідки для людей, які потерпають від політики країни-агресора.

Зі свого боку глава Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Євросоюз не визнає окупацію Криму Росією і далі виступатиме проти порушення міжнародного права:

– Я тут присутній для того, щоб підтвердити незмінну позицію ЄС: ми не визнаємо незаконної анексії Криму та Севастополя Росією. Наша мета – зробити так, щоб незаконна анексія ніколи не стала легітимізованою, – зазначив він.

А віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс додав, що Європейський Союз продовжить підтримувати Україну в боротьбі з незаконною окупацією і контролюватиме, щоб це питання було на міжнародному порядку денному.

Чим проведення саміту важливе для України

Політолог Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV говорить, що проведення Кримської платформи було дуже важливим для України, адже знову актуалізувало питання Криму у світовому порядку денному.

Оскільки наша країна вчергове на такому рівні отримала підтвердження основних заяв, які лунали від міжнародної спільноти, починаючи з 2014 року.

– Проведення саміту за п’ятибальною шкалою я би оцінив на четвірку з плюсом точно. З точки зору організації, представництв, заяв, які прозвучали, все було на досить високому рівні. Але це тільки перший крок. Результативність, ефективність, актуальність платформи можна оцінити за умови, що буде відповідне продовження, і що підписана декларація знайде практичне втілення.

Думаю, що протягом найближчих кількох місяців стане зрозуміло: це була разова акція чи серйозна робота, яка проводитиметься щодня, – пояснює експерт.

Політолог та керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі Фактам ICTV звертає увагу на те, що для України важлива навіть не стільки Кримська платформа, як політика, спрямована на деокупацію Криму і повернення наших громадян і територій.

Кримська ж платформа повинна бути інструментом, яка допоможе реалізувати ці ініціативи.

– Як на мене, принципово важливим є те, щоб експертна рада, створена в межах платформи, предметно і щоденно займалася як питаннями як питаннями безпекової сфери, так і гуманітарними. Зокрема, правами людей на окупованих територіях, – зазначає він.

Але, на думку політолога, Україні також варто використовувати можливості, коли є така кількість представників міжнародних держав, щоб створювати і наповнювати фонди допомоги політв’язням або нашим громадянам в Криму, які цього потребують.

За словами Олександра Мусієнка, ключова ідея повинна полягати у тому, що в питанні деокупації Криму ми боремося передусім за захист прав людини і гідне майбутнє для громадян.

Підписану країнами декларацію політолог називає важливим кроком, оскільки у ній міжнародна спільнота підтверджує невизнання незаконної окупації Криму Росією. Але необхідно працювати над тим, щоб все, що вона передбачає, втілювалося в життя:

– Нам потрібно розуміти, що ініціативи з деокупації, захисту громадян або щодо того, як ще більше притягувати Росію до відповідальності, зміцнювати українські військово-морські сили, повинні бути передусім з боку України, – додає Олександр Мусієнко.

А от чи зможе бути виконане зобов’язання, яке передбачає додаткові обмежувальні санкції проти РФ у разі подальшої агресії, залежить від кількох факторів.

– По-перше, це залежатиме від того, чи будуть створені органи Кримської платформи, які займатимуться розробленням і реалізацією політики в сфері протидії агресії РФ. Тобто ті, хто збиратиме відповідну інформацію, готуватиме документи, виноситиме їх на розгляд країн-підписантів декларації.

По-друге, у цій ситуації багато залежить від України. Зокрема від того, чи зможе вона надати докази конкретних порушень з боку Росії, які викликатимуть необхідність запровадження додаткових санкцій, – додає Ігор Рейтерович.

Водночас голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко зазначив, що саміт Кримської платформи – це найважливіший міжнародний захід, який проходив в Україні за всі 30 років незалежності нашої країни.

Головним сенсом цього майданчика політолог називає довготривалу дипломатичну боротьбу проти російської окупації Криму.

– Завдання Кримської платформи – постійно нагадувати міжнародній спільноті про цю проблему і координувати наші зусилля і активність міжнародних партнерів в боротьбі проти російської окупації Криму (зокрема, і через санкційний режим проти Росії), в реагуванні на політичні та правові наслідки російської окупації Криму.

Зокрема, на порушення прав і свобод українців і кримських татар на окупованих територіях, на перетворення Криму на військову базу, на чисельні порушення міжнародного права внаслідок російської окупації Криму, – говорить експерт.

Тим часом посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав Кримську платформу історичним проривом. Він переконаний, що наприкінці цього процесу Росія добровільно поверне Крим. Але це може затягнутися і тривати кілька років.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-23 23:24:07