«Техніка може зламатися, але головне — зберегти життя»: історія операторки НРК «Іскри»
Мар’яна на позивний «Іскра» служить у 3-му батальйоні 102-ї окремої бригади ТрО та працює зНРК, які доставляють на позиції провізію й необхідні речі.
Історію військовослужбовиці розповіли на сторінці 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони.
Мар’яна родом із села Монастирчани на Івано-Франківщині. До служби у війську працювала у сфері реклами та нерухомості, однак ще з 2022 року замислювалася про вступ до лав ЗСУ.
Вона хотіла знайти напрямок, у якому зможе бути максимально корисною. Так її шлях привів до наземних роботизованих комплексів (НРК).
Сьогодні «Іскра» працює з роботизованими комплексами, які використовують для доставки на позиції провізії та необхідних речей.
Цей напрям постійно розвивається: кожен комплекс має свої особливості, а умови роботи залежать від місцевості та поставлених завдань.
«Немає такого НРК, який можна просто взяти із заводу, і він одразу поїде. Кожен потребує модифікації відповідно до місця, умов і місцевості.
У кожного свої плюси й мінуси, тому кожен комплекс потрібно вивчати окремо», — пояснює військовослужбовиця.
За її словами, робота з такою технікою вимагає постійного навчання, адже необхідно розуміти особливості кожного комплексу, пристосовувати його до конкретних умов і вдосконалювати.
Для Мар’яни головна перевага НРК полягає не лише в технологіях, а й у можливості зменшити ризики для військовослужбовців під час виконання завдань.
«Техніка може втратитися, зламатися, але головне — зберегти людське життя», — наголошує «Іскра».
Вона переконана, що за НРК — майбутнє. Водночас війську потрібні люди, готові вивчати цю техніку, ремонтувати її та вдосконалювати.
Тим, хто замислюється про службу, Мар’яна радить не відкладати рішення, а шукати власний напрям і свідомо обирати підрозділ, у якому можна розвиватися.
«Страх невідомості є, і в мене він був. Війна дуже непередбачувана, ніхто не знає, що може статися. Але потрібно знайти своє місце, визначити сферу, у якій хочеш розвиватися, і обрати підрозділ. Краще обрати самому, ніж потім оберуть замість тебе», — каже військовослужбовиця.
Раніше АрміяInform розповідала історію Анастасії, яка добровільно долучилася до війська й воювала на Донеччині. Попри втрату матері й тривалу відсутність зв’язку з батьком-військовим, вона продовжує службу.
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
