Терпіння, і ви, досягнете, того, про що, мріяли, інтерв’ю, з талановитою, художницею, Ніжина, Дарією, Анніною
Часом складно виразити емоції словесно. Інколи не вистачає настрою зобразити або показати вербально. У такому випадку на допомогу приходить олівець. На папері завжди можна вивільнити думки, поділитися настроєм з читачем через аркуш.
Журналісти MYNIZHYN вирішили поспілкуватися з талановитою, перспективною художницею Ніжина Дарією Анніною і дізнатися про тонкощі такої складної, на перший погляд, справи – малювання.
– Даріє, як розпочалася Ваша пригода з мистецтвом?
– Почалась вона певно з самого дитинства. Постійно щось малювала, проте активно почала займатися малюванням з 8-з класів. Саме тоді я закінчила навчання музики і змогла сконцентруватись на малюванні. Згодом пішла навчатися в СЮТ (Станція юних техніків), де готувалась до вступу в Київську академію мистецтв (НАОМА).
– Які матеріали і техніки вас найбільше приваблюють? Чому саме вони?
– На даний момент, найбільше я працюю в техніці цифрового малюнку (або комп’ютерна графіка). Також я полюбляю різні традиційні техніки: малюю аквареллю, тушшю, олівцем/вугіллям, інколи вирізаю гравюри та роблю етюди олією. Періодична зміна технік дозволяє освіжитися і додати розмаїття в процес малювання.
Переважно малюю на комп’ютері, бо це досить зручно та дає багато можливостей у способі малювання. Можна зобразити майже будь-який матеріал, застосувати багато цікавих та особливих технік і методів саме для такого способу малювання.
– У Вас велика галерея робіт на різну тематику. Як ви вибираєте теми для своїх творів? Що Вас надихає на створення саме цих робіт?
– Багато моїх робіт натхненні творчістю інших. Книги, серіали… Мені подобається малювати їх персонажів, події, які хочеться розвити далі. Теми різноманітні, але пеерважно це або якась фантастика, або фентезі. Маю небагато робіт, де змальований простий реальний світ. Основне джерело натхнення – це захоплення чимось, цікавим світом або персонажами вигаданими кимось. Іноді я вигадую щось своє.
– У Вас буває творча криза? Як Ви реагуєте на неї? Які методи Ви використовуєте, щоб знову знайти натхнення?
– Так, творчі кризи трапляються. Можливо, не такі сильні як у деяких. У мене не було такого, що я зовсім переставала малювати протягом певного часу. Найбільша криза в мене була на першому курсі навчання в академії. Я робила навчальні завдання, проте зовсім не могла змусити себе малювати щось своє.
Також, здається, прямо зараз я проживаю певну кризу.
Як з ними справлятися? Інколи допомагає відпочинок. Захоплення чимось новим, зміна техніки малювання, зміна обстановки навколо (де я малюю, яку музику слухаю). Інколи я просто дозволяю собі помалювати якусь «мазанину», дозволити вийти тому страху й дійсно зробити щось негарне.
– Чи впливають події з життя на вибір тем? Що Вас найбільше мотивує до створення нового витвору мистецтва?
– Так, звичайно впливають. На жаль, я не часто малюю роботи на актуальні й болючі теми. Можливо, це не дуже добре, та зараз у мене період ескапізму та абстрагування від проблем.
Часто я малюю щось, що бере початок від моїх емоцій та самопочуття. Сум, злість, страх, розгубленість, інколи ці емоції хочеться випустити з себе, інколи хочеться намалювати так, щоб такі емоції виникали й у глядача.
– Як Ви бачите свій художній розвиток протягом останніх років? Які етапи або зміни були найбільш важливими для Вашого зростання?
– За останні кілька років у мене достатньо виросли навички малювання задля того, щоб змалювати майже усе, що мені хочеться. Я все ще не вважаю, що досконало володію різними техніками, та є купа помилок, що лише чекають моменту, коли я зверну на них увагу. Перший найважливіший етап був у шкільні роки, коли я зрозуміла, що хочу малювати. Другий етап — академія. Там я навчилась малювати. У цей період мої навички неймовірно розвинулись, переважно, завдяки моїм одногрупникам. Мені пощастило випадково потрапити у дуже сильну групу, де я вчилася спостерігаючи за іншими. Третій етап я проживаю зараз, після навчання. Пошук того, що і як мені подобається малювати.
– На скільки болючою для Вас є критика? Як ви обираєте, які аспекти слід вдосконалити, а які залишити такими, якими вони є?
– Критика хороша, коли ти дійсно хочеш її почути. Під час навчання звичайно викладачі критикували роботи, і це було нормально, це допомагало відточити техніку. Також у художньому ком’юніті ми можемо допомагати один одному вказуючи на помилки. Важливо, що це відбувалося на етапі роботи, коли ти ще можеш все виправити. Інколи свіжий погляд людини, що не малює, може допомогти виявити помилку в її зародку, коли це просто відчуття, що «щось не так».
Багато хто не відрізняє критику від власних вподобань і смаків.
Варто розуміти, що деякі речі неможливо виправити швидко, особливо, коли художник юний та вчиться. У таких випадках необережне слово може вбити бажання що-небудь робити.
Щодо того, що лишити, що відкинути. Насправді, це складний та довгий процес, який не завжди свідомо контролюється. З часом, ти щось прибираєш, а щось додаєш. Побачив нове, і воно прижилось, а старе – втратило актуальність. Думаю, це можна порівняти з тим, як річка з роками змінює свій напрямок. Особисто я можу деякі речі відкидати та додавати до свого стилю у залежності від того, що саме я хочу намалювати. Наприклад, відкриваю посібник з анатомії, щоб правильно змалювати м’язи рук, а іншого разу я ці правила свідомо ламаю.
– Нещодавно у Ніжині на базі Краєзнавчого музею імені Івана Спаського була Ваша виставка робіт. Чи є у вас якісь художні амбіції або мрії, пов’язані з мистецтвом?
– Та виставка відбулася завдяки моїй любій учительці з СЮТ Альоні Владиславівні Пасечніченко. Вона складалася переважно з навчальних робіт, зроблених в академії.
У майбутньому мені б дуже хотілося мати виставку з моїми роботами-ілюстраціями для хороших книг або, можливо, це буде тематична виставка з важливим концептом. Взагалі, мені б дуже хотілося зробити цікаву коміксну історію або взяти участь в анімаційному проекті.
– Що, на вашу думку, робить вашу творчість унікальною? Які особливості чи риси стилістики ви вважаєте своїми сильними сторонами?
– Важко відповісти про себе. Гадаю, моя основна особливість – гнучкість і певне внутрішнє відчуття композиції та емоцій. Викладачі часто мені говорили, що портрети намальовані мною, анатомічно неточні, проте людина все одно виходила схожою за характером. Також я вважаю, що багато моїх робіт – цікаві й різноманітні за кольорами, а ще – створюють трохи дивну атмосферу сну. Мені часто кажуть, що мої роботи дуже динамічні та емоційні.
Щодо стилів. Не скажу, що у мене він дуже сталий. Мої роботи впізнаванні за атмосферою, але у мене є кілька варіацій стилю, які я час від часу використовую. Мій стиль дуже гнучкий, змінюється від потреби та настрою.
– Які поради ви дали би іншим художникам, котрі тільки розпочинають свій творчий шлях? Чи є щось, чого Ви бажали б знати на початку своєї мистецької подорожі?
– Хочу побажати усім сміливості та упевненості. Не зупиняйтеся навіть, якщо здається, що все погано. Насправді, існує багато людей, кому до вподоби ваша творчість. Не бійтесь пробувати, помилятися, не закінчувати малюнки. Зберігайте хоч трошки з них, і з роками ви здивуєтесь, як ви змінилися. Ще одна порада – не женіться надто за іншими. Усі починають в різний час і по різному навчаються. Не зневірюйтесь у собі, якщо у когось виходить краще.
Собі я б, можливо, сказала раніше бути сміливішою і показувати усі, без винятку, малюнки та нариси у соціальних мережах. Людям дуже сильно подобаються прості та кумедні штуки, які зазвичай не сприймають, бо вони не повноцінні гарні роботи.
Спілкувався Олександр Воронуха
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер
Джерело: mynizhyn.com
2023-08-30 10:42:02
