Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Таємна інавгурація Лукашенка, протести та арешти: як минув рік після виборів у Білорусі

Рік тому, 9 серпня 2020 року, у Білорусі відбулися вибори президента. Саме цього дня через незгоду з результатами волевиявлення в країні почалися масові протести, затримання, арешти та переслідування.

Факти ICTV пропонують згадати хронологію подій у сусідній країні.

Перші затримання у Мінську почалися відразу після закінчення голосування, коли люди збиралися біля виборчих дільниць в очікуванні результатів.

За результатами екзит-полу лідером виборчих перегонів оголошують Олександра Лукашенка із 79,7% підтримки. Опозиціонерка Світлана Тихановська набирає 6,8% голосів.

На площі Перемоги в Мінську, в Пінську, Могильові та Гродно починаються перші протести через результати виборів президента країни. Відразу після цього починають з’являтися повідомлення про перших постраждалих.

Кандидат у президенти Світлана Тихановська звернулася до силовиків через протести в Білорусі. Вона закликала своїх прихильників і співробітників правоохоронних органів не допускати насильства на вулицях міст країни.

У день виборів у Білорусі затримали щонайменше 120 осіб.

Під час сутичок між противниками Олександра Лукашенка і ОМОНом загинула людина. Молодий чоловік отримав черепно-мозкову травму, несумісну з життям, коли на нього наїхала спецтехніка на проспекті Переможців.

Розгін мітингувальників у Мінську, які вийшли на протести через попередні результати виборів у Білорусі, засудив світ.

Першими з критикою виступили президент Польщі Анджей Дуда, а також лідер Литви Гітанас Науседа.

10 серпня ЦВК попередньо оголошує переможцем Олександра Лукашенка. За інформацією органу, за нього проголосувало 80,23% виборців. Світлана Тихановська набрала 9,9%.

Виборчий штаб Тихановської не визнав підсумки голосування, які оприлюднила ЦВК. За словами офіційного представника штабу, за їхнього кандидата проголосувало 70-80% громадян.

Тим часом у Мінську протестувальники намагалися зводити барикади на вулицях. Однак білоруський ОМОН та міліція здебільшого реагувала дуже жорстоко. Проти людей використовували світлошумові гранати й балончики з перцевим газом.

10 серпня Світлана Тихановська подала скаргу до ЦВК. Вона вимагала визнати недійсними результати виборів у Білорусі 2020 року й провести повторний підрахунок голосів або повторне голосування на кількох виборчих дільницях.

А вже наступного дня опозиціонерка покинула країну та прибула до Литви.

Від початку виборів у Білорусі почалися проблеми з доступом до інтернету. Не завантажувалися багато сайтів, що не належать до національної доменної зони, не працювали соціальні мережі та месенджери, були проблеми з доступом до онлайн-сервісів.

11 серпня в Білорусі відбувся загальнонаціональний мітинг, ініційований учасниками акцій протесту проти фальсифікацій результатів президентських виборів. Його учасники вимагали визнання Світлани Тихановської новим президентом Республіки Білорусь, звільнення всіх політичних ув’язнених та проведення нових чесних виборів.

У ніч із 11 на 12 серпня у людей стріляли просто із салону цивільних автобусів. Міліція трощила кийками авто білорусів, била їх біля під’їздів.

У цю ніч ОМОНівці особливу увагу приділили журналістам – їх били, затримували, вилучали записи та техніку.

Наступного дня 250 білоруських жінок у білому одязі та з квітами в руках вийшли до Комаровського ринку в Мінську на знак протесту проти насильницьких дій.

А військові й силовики почали викидати свою форму й відзнаки до сміттєвих баків, щоб присоромити ОМОН, які розганяли мітингувальників у Мінську.

У цей час Олександр Лукашенко на засіданні Радбезу Білорусі заявив, що основу протестів у Білорусі становлять безробітні та люди з кримінальним минулим.

Цього ж дня стало відомо, що в Гомелі помер затриманий під час протестів 10 серпня 25-річний Олександр Вихор. Хлопець не брав участі в акції, а їхав до своєї дівчини.

13 серпня Лукашенко через главу адміністрації Наталію Качанову звернувся до народу. Вона повідомила, що понад тисячу затриманих протестувальників відпустили під зобов’язання неучасті в несанкціонованих заходах.

Наступного дня починається протест заводів. На роботу не вийшли Мінський тракторний завод, БелАЗ, Белшина та МАЗ, а також Лакокраска в місті Ліда та заводи Азот і Хімволокно в Гродно, Білоруськалій у місті Солігорськ.

14 серпня ЦВК Білорусі оприлюднив остаточні результати президентських виборів. За їхніми даними Олександр Лукашенко набрав 80,1% голосів, а його опонент Світлана Тіхановська – 10,12%.

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель заявляє, що ЄС відмовився визнавати перемогу Лукашенка на виборах у Білорусі.

У цей час силовики на площі Незалежності опускають щити на знак солідарності з маніфестантами, які колоною підійшли до Будинку уряду. Після цього жесту до правоохоронців кинулися дівчата й почали їх обіймати.

А до центру Мінська рушає військова техніка з району базування на околиці міста.

Два дні поспіль, 15 та 16 серпня, Лукашенко спілкується телефоном із президентом Російської Федерації Володимиром Путіним через ситуацію з протестами в Білорусі. Проконсультувавшись із усіх питань, у прес-службі Кремля заявляють, що всі проблеми скоро будуть вирішені.

Згодом з’являється відео моменту загибелі 10 серпня в Мінську протестувальника Олександра Тарайковського. На записі видно, що в чоловіка не було в руках вибухівки, як раніше повідомляли в МВС Білорусі.

17 серпня Олександр Лукашенко під час зустрічі з робітниками Мінського заводу колісних тягачів запевняє, що нові вибори проведе тільки через свій труп.

Затримання продовжуються й наступного місяця. Йдеться, зокрема, про 76 учасників Маршу єдності в Білорусі 6 вересня.

Наступного дня з’являється інформація про затримання члена Координаційної ради, представника об’єднаного штабу Світлани Тихановської Марії Колесникової. Невідомі люди посадили її в мікроавтобус вранці 7 вересня біля Національного художнього музею.

9 вересня повідомляють про арешт Марії Колесникової. Активістку помістили в СІЗО №1 в Мінську, а 16 вересня оголошують обвинувачення за ч. 3 ст. 361 Кримінального кодексу РБ – Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, вчинені з використанням ЗМІ та мережі інтернет.

15 вересня Верховна Рада України не визнає вибори президента Білорусі. 228 депутатів проголосували за те, що волевиявлення в сусідній країні не було ані вільним, ані чесним.

23 вересня відбувається таємна церемонія інавгурації Олександра Лукашенка – уперше в історії Білорусі влада не оголосила про захід.

У білоруській столиці починаються стихійні акції протестів. Люди вийшли з прапорами та плакатами з написами: Ти забув запросити нас на своє свято, Я гуляю.

Міліція розганяє акції протесту. Людей із біло-червоно-білою символікою затримують біля стели Мінськ місто-герой та поруч з ТЦ Галерея.

Продовжились протести і в жовтні. Мітингувальників затримували в центрі столиці на Немизі.

5 листопада засновників Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича та Степана Путило оголосили в розшук у Білорусі. Слідчий комітет Республіки звинувачує журналістів  в організації акцій протесту та дій, які порушують порядок у країні.

Крім того, проти них відкрили кримінальну справу щодо навмисних дій, направлених на розпалювання конфлікту між представниками влади та правоохоронними органами.

Вказано, що журналісти робили це саме за допомогою Telegram-каналу. Серед його матеріалів знайшли докази координації протестів, схеми маршрутів, неодноразові заклики до протестів та перекриття доріг.

А вже наступного дня Європейський Союз вводить санкції проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка і його сина Віктора.

Під санкції, крім глави держави, потрапили ще 14 білоруських чиновників. Обмеження передбачають заборону відвідування країн ЄС і заморожування європейських активів. У ЄС вкотре відзначили, що не визнають легітимність Лукашенка.

Масові затримання людей продовжуються 8 листопада в Мінську та інших містах Білорусі.

12 листопада в Мінську помирає 31-річний Роман Бондаренко, якого побили через те, що він захищав біло-червоно-білий прапор.

Конфлікт стався ввечері 11 листопада в дворі багатоповерхівки, де жив Бондаренко. Туди приїхали невідомі в цивільному одязі та балаклавах (так звані тихарі) і спробували зняти біло-червоно-білі прапори і стрічки, які використовує опозиція. Роман Бондаренко втрутився. Один із тихарів штовхнув його і той вдарився головою.

Після цього Романа запхали до мікроавтобуса й відвезли у відділення міліції, а вже потім до лікарні. Його госпіталізували в тяжкому стані, він провів кілька годин на операційному столі. Однак врятувати чоловіка не вдалося.

16 листопада в Білорусі під час чергової акції антиурядового протесту силовики затримують понад тисячу осіб.

Цього ж дня влада Білорусі просить Польщу видати засновників Telegram-каналу Nexta Степана Путило та Романа Протасевича.

19 листопада генпрокуратура порушує справу проти журналістки порталу Tut.by Катерини Борисевич та лікаря, який розповів про загибель учасника протестів Романа Бондаренка.

Нові акції протесту спалахують у Білорусі 29 листопада. Силовики стягують до центру Мінська спецтехніку, а також встановлюють огорожі.

Люди виходять на вулиці й організовувати ланцюги солідарності.

У центр столиці починають стягувати автозаки, водомети, військову техніку й автобуси з силовиками.

21 грудня Генеральна прокуратура Білорусі відкриває кримінальну справу проти опозиціонера Світлани Тихановської та інших членів Координаційної ради – Марії Колеснікової, Максима Знака, Павла Латушко, Ольги Ковалькової, Сергія Дилевського та інших. Їм інкримінують створення екстремістського формування й керівництво ним.

7 лютого слідчий комітет Білорусі звернувся до Польщі з проханням екстрадувати засновників Telegram-каналу Nexta Степана Путила та Романа Протасевича.

25 лютого Європейський Союз продовжує санкції проти Білорусі до 28 лютого 2022 року.

Санкції діятимуть проти високопосадовців країни, які несуть відповідальність за фальсифікацію виборів у Білорусі, а також репресії проти журналістів, опозиціонерів та силові розгони мирних мітингувальників.

Загалом санкції стосуються 88 осіб, зокрема самого Олександра Лукашенка та семи організацій, які отримували вигоду або підтримували його режим.

9 травня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписує так званий декрет Про захист суверенітету й конституційного ладу, де передбачено, кому перейде влада в разі загибелі лідера країни.

У документі, оприлюдненому на сайті президента Республіки Білорусь, йдеться, що в разі загибелі президента внаслідок замаху, здійснення теракту або зовнішньої агресії всі держоргани та посадовці підпорядковуються рішенням Ради безпеки, на засіданнях якої головує прем’єр-міністр.

18 травня комітет держконтролю Білорусі порушує кримінальну справу про несплату податків проти керівників одного з найбільш відвідуваних інформаційних ресурсів країни Tut.bу та затримує щонайменше 13 співробітників порталу.

23 травня після екстреної посадки в Мінську через нібито замінування літака авіакомпанії Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса, затримують екс-головного редактора Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.

Країни масово припиняють авіасполучення з Білоруссю. Україна забороняє здійснювати польоти в повітряному просторі Республіки Білорусь із 26 травня.

Естонія, Франція та Ірландія скликають 26 травня термінове засідання Ради Безпеки ООН через екстрену посадку літака компанії Ryanair у Мінську та затримання засновника опозиційного Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича.

30 травня білоруські силовики затримують головного редактора Гродненського новинного сайту Hrodna.life Олексія Шота.

3 червня на засіданні Верховної Ради України депутати 280 голосами затвердили текст постанови про заяву щодо інциденту з примусовою посадкою літака компанії Ryаnair у Мінську 23 травня, внаслідок чого було затримано засновника найбільшого опозиційного Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.

Цього ж дня Роман Протасевич нібито добровільно дає інтерв’ю провладному білоруському телеканалу ОНТ. Роман розплакався та сказав, що хоче жити звичайним життям.

8 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписує закон про посилення покарання за проведення масових заходів. Зокрема кримінальна відповідальність передбачена за участь та організацію протестів.

Наступного дня президент США Джо Байден продовжує санкції проти Білорусі на один рік.

14 червня засновник опозиційного Telegram-каналу Роман Протасевич бере участь у прес-конференції білоруських силовиків, де запевнив, що його ніхто не бив у СІЗО.

За 11 днів, 25 червня, Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу переводять під домашній арешт зі слідчого ізолятора.

6 липня в Білорусі засуджують очільника Белгазпромбанку та екс-кандитата в президенти Віктора Бабарика до 14 років в’язниці. Його звинувачують у нібито отриманні хабаря в особливо великому розмірі, а також у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом.

12 липня його етапували з Мінська до виправної колонії №1 в Новополоцьку.

16 липня силовики провели обшуки в незалежних журналістів телеканалу Белсат та Радіо Свобода. Затримали щонайменше трьох журналістів – Ганну Гольоту (Белсат), Олега Грузьділовича та Інессу Студинську (Радіо Свобода).

16 липня Верховний суд Білорусі відхилив скаргу адвокатів члена президії Координаційної ради білоруської опозиції Марії Колесникової та залишив її за ґратами до суду.

1 серпня білоруську легкоатлетку Христину Тимановську намагалися депортувати з олімпійського Токіо через те, що вона різко розкритикувала білоруське спортивне начальство, що зобов’язало її брати участь в естафеті 4 по 400 метрів без її згоди.

2 серпня спортсменка попросила політичного притулку в Польщі, а її чоловік разом із дитиною виїхали до Києва. 4 серпня легкоатлетка вирішила змінити пункт призначення та вилетіла до Австрії.

А 6 серпня з Олімпійських ігор у Токіо вислали двох білоруських тренерів, Артура Шумака та Юрія Мойсевича, які намагалися силоміць вивезти з Японії Христину Тимановську. Крім того, вони втратили акредитації.

2 серпня в українській столиці зник глава Білоруського дому в Україні Віталій Шишов.

Наступного дня його знайшли повішеним у парку Києва. Речі та мобільний телефон громадянина Білорусі вилучили.

Поліція відкрила провадження за статтею Умисне вбивство й перевірятиме всі версії загибелі Шишова, зокрема вбивство, замасковане під самогубство.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-09 23:52:59