Україна і світ

“Сюрпризи” для гаранта: з якими викликами зіштовхнеться новообраний президент Зеленський

Отже, у підрахунку голосів за підсумками недільного волевиявлення поставлено крапку: Центрвиборчком обробив 100% електронних протоколів другого туру президентських виборів. Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів виборців, а Петро Порошенко – 24,45%. Ще 2,31% виборців свої бюлетені зіпсували.

Вельми показово, що Володимир Зеленський переміг практично у всіх регіонах України. Петро Порошенко набрав більше голосів суперника лише у Львівській області та у закордонному виборчому окрузі. До 1 травня Центрвиборчком повинен завершити підрахунок голосів по протоколах з мокрими печатками і оголосити офіційні результати другого туру.

Ми вирішили проаналізувати, з якими викликами неодмінно зіткнеться новообраний глава держави.

Виклик перший: війна на Сході

У штабі Володимира Зеленського заявляють, що тут і зараз немає можливості закінчити війну на Донбасі і зупинити російську агресію, оскільки це питання не одного дня. Сам Зеленський говорить про бажання проводити прямі переговори з Путіним, проте в Кремлі на ці рефлексії новообраного глави держави досі не відреагували. В принципі, цілком логічно, оскільки Володимир Зеленський де-юре не вступив на посаду. Однак від нього вже зараз чекають реакцію на указ господаря Кремля Володимира Путіна про спрощення надання російських паспортів жителям окупованих територій Донбасу.

На сьогодні існує важливий елемент розв’язання питання про ОРДЛО. Уже в найближчі два місяці має відбутися саміт в Нормандському форматі, який буде розглядати питання виведення російських військ з України, і прийняти рішення про введення на Донбас “блакитних касок” ООН. У неформальних розмовах представники команди “Зе” кажуть, що саме на цей захід покладаються великі надії, і новообраний президент очікує, що за його підсумками переговорний віз з РФ зрушить з мертвої точки.

"Сюрпризи" для гаранта: з якими викликами зіштовхнеться новообраний президент Зеленський
Наслідки війни. Зруйнований ворожими снарядами будинок (селище Піски поблизу Донецького аеропорту) / Фото фонду “Повернись живим”

Виклик другий: звільнення військовополонених і моряків

Як свідчать соцопитування, суспільство очікує активних дій від нової української влади і в розв’язанні питання військовополонених, зокрема затриманих в Керченській протоці моряків. Днями захист моряків подав апеляцію на продовження їм арешту. Як відомо, Лефортовський суд в Москві продовжив арешт 24 українським полоненим морякам до 24 липня.

"Сюрпризи" для гаранта: з якими викликами зіштовхнеться новообраний президент Зеленський

Що стосується полонених, то в березні українська сторона тристоронньої контактної групи в Мінську запропонувала провести обмін полоненими за формулою 25/25, проте РФ цей варіант відкинула. Зрушити питання з мертвої точки, ймовірно, міг би допомогти Зеленському кум Путіна Віктор Медведчук, однак це навряд чи станеться.

Чому? Попри те, що сам Медведчук, коли перемога Зеленського вже була очевидною, говорив про готовність підтримати нового президента, Володимир Зеленський публічно назвав його “неефективним переговірником”. Більш того, Зеленський анонсував ротацію представників України в мінській контактній групі.

Відштовхуючись від цього, можна прийти до висновку, що питання військовополонених загальмується, оскільки в кадровій обоймі нового гаранта немає “важковаговиків”, здатних вести переговори з РФ на рівних. Зовнішню політику в команді “Зе” опікується екс-міністр фінансів Олександр Данилюк – абсолютно “чужорідна” для Путіна людина. Тому, з тим, щоб питання обміну полонених не законсервувалося, Володимиру Зеленському кров з носа потрібно шукати досвідчених переговірників, які є не просто професіоналами, а й раніше вже контактували з російським керівництвом у ході формальних або неформальних зустрічей.

Виклик третій: можливі проблеми з МВФ

Без сумніву, передвиборчі заяви пана Зеленського про необхідність знизити тарифи сподобалися більшості його виборців. Однак одразу ж після оголошення попередніх результатів виборів один з провідних спікерів команди нового президента Дмитро Разумков заявив, що це питання не входить в сферу компетенції глави держави.

І потім, не варто забувати, що питання тарифного ціноутворення безпосередньо пов’язане зі співпрацею з МВФ.

Приїзд оціночної місії Міжнародного валютного фонду для чергового перегляду програми stand-by для України обсягом $ 3,9 млрд очікується в травні-червні. Нагадаємо, що рада директорів МВФ в грудні минулого року затвердила нову 14-місячну програму stand-by для України обсягом 3,9 млрд доларів, в рамках якої наша держава вже отримала перший транш в обсязі $ 1,4 млрд. Отримання ще двох траншів по 1, 3 мільярди очікується за підсумками перегляду виконання умов програми в травні і листопаді.

На думку експертів, таким собі “гальмом” у взаєминах з МВФ може стати недавнє рішення суду про скасування націоналізації “ПриватБанку”. Також у фонді будуть чекати формування нової команди перемовників з боку України, в яку повинні увійти глава Нацбанку і міністр фінансів. Коли відбудуться кадрові зміни, і чи відбудуться вони в принципі, зараз сказати вкрай складно.

Хочемо ми того чи ні, але факт залишається фактом: міжнародні партнери України і їх фінансова допомога є однією з передумов стабільного курсу гривні, а отже, і курсу долара в країні. Тому новій команді слід буквально відразу ж після приходу до влади, вирішувати це, без перебільшення, проблемне питання, від якого безпосередньо залежить добробут пересічних українців.

Кадрові виклики на додачу

Окрім трьох, ключових на наш погляд, викликів, з якими, ледве приступивши до виконання обов’язків глави держави, неминуче зіткнеться Володимир Зеленський, існує ще колосальний масив питань, які потрібно вирішувати буквально в “пожежному” режимі. До числа таких, безумовно, відноситься “перезавантаження” влади на місцях, задля уникнення кадрового колапсу в регіонах. Президент, згідно з Конституцією, своїм указом призначає губернаторів. Але робить це тільки після відповідного подання Кабінету міністрів. Від результатів діалогу між двома гілками виконавчої влади залежить, наскільки швидко відбудеться зміна кадрів на місцях.

На даний момент вже п’ять голів облдержадміністрацій написали заяви про відставку. Зрозуміло, що це лише початок. Чи є в кадровій обоймі Зеленського люди, по-перше, які добре знають окремо взятий регіон, по-друге, здатні знайти точки дотику з облрадами – велике питання. Зараз в команді “Зе” уникають відповідей: мовляв, всі карти розкриємо тільки після інавгурації.

З’явиться можливість у Зеленського натиснути на мера Києва Віталія Кличка. Річ у тім, що відповідно до закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, голову Київської міської державної адміністрації, який є керівником виконкому міськради, призначає саме президент. Якщо це станеться, повноваження чинного мера будуть серйозно обрізані.

"Сюрпризи" для гаранта: з якими викликами зіштовхнеться новообраний президент Зеленський
Мер Києва Віталій Кличко / Фото КМДА

Восени (а може і раніше – якщо юристам нового президента вдасться знайти прогалину в законодавстві) на Україну чекають парламентські вибори, а, отже – зміна складу уряду. Яким чином це відіб’ється на проведенні розпочатих владою реформ? Відомо, що Володимир Зеленський вкрай негативно відгукується про медреформу. Швидше за все, він буде всіляко лобіювати або її “заморозку”, або повне скасування.

Напередодні в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун відповіла на критику з боку команди Володимира Зеленського таким чином:

Ми ввели інститут сімейних лікарів. Хочу зазначити, що, наприклад, в Британії приблизно в 90% всіх звернень пацієнтів допомагають саме сімейні лікарі. Це ефективно, тому що допомагає запобігати багатьом хворобам до того, як вони будуть потребувати складного, дорогого і не завжди успішного лікування.

Про відставку пані Супрун, схоже, не думає і заявляє про те, що в поточному році “продовжиться підготовка до трансформації спеціалізованої допомоги: поліклінік і стаціонарів, а з 1 січня 2020 нові механізми фінансування запрацюють на всіх рівнях медичної допомоги – від первинної до стаціонарної”.

Впливати на правоохоронців або на боротьбу з корупцією Володимиру Зеленському буде досить складно. Для звільнення або призначення генпрокурора президенту потрібна згода більшості Верховної Ради у 226 голосів, а “своїх” депутатів в нинішній Раді у Зеленського поки що немає. Аналогічна ситуація – з головою Служби безпеки України (СБУ) – президент тільки вносить подання на звільнення або призначення голови служби, але вирішальне слово за парламентарями. Керівник Нацбанку також звільняється і призначається Верховною Радою, але кандидатуру голови подає глава держави.

Втім, не виключено, що командою нового президента будуть знайдені компромісні кандидатури, які влаштують більшість парламентаріїв. Тим більше, що в кулуарах подейкують, що вже зараз робляться деякі спроби домовитися і “сколотити” більшість під ряд ключових для Зеленського голосувань. Головними учасниками переговорів називають нардепів від групи “Відродження” Євгена Геллера і Володимира Пилипенка.

Президент має важіль впливу на Національне антикорупційне бюро (НАБУ) – може призначити одного з трьох незалежних аудиторів. Зараз це місце пустує, і Зеленський без проблем своїм указом зможе його призначити, запустивши процедуру перевірки діяльності директора бюро Артема Ситника.

Крім того гарант Конституції може внести на затвердження Ради кандидатури двох міністрів – оборони і закордонних справ. Але для цього теж необхідно зібрати 226 голосів для звільнення нинішніх. Чи буде це здійснено? Все залежить від “дипломатичних” талантів неформальних представників Зеленського в ВР.

Для того, щоб хоч якось впливати на виконавчу владу, новому президенту потрібно буде або домовлятися з нинішнім прем’єр-міністром, або намагатися якимось чином зібрати 226 голосів у парламенті для зміни уряду. Втім, навіть якщо Зеленський не зможе впливати на роботу Кабміну Гройсмана, йому цілком під силу створити для нього величезні проблеми і навіть паралізувати роботу. Річ у тім, що президент має повноваження припиняти дію всіх актів КМУ, мотивуючи це невідповідністю Конституції. Одночасно з цим гарант надсилає цей акт на експертизу в Конституційний суд. В кінці 2000-х президент Віктор Ющенко таким чином вставляв палки в колеса прем’єрам Віктору Януковичу і Юлії Тимошенко, буквально примушуючи їх йти на компроміси.

Також не варто забувати про те, що президент має виняткове право підписувати закони, прийняті Верховною Радою. Якщо Володимир Зеленський не буде погоджуватися з того чи іншого прийнятого закону, він може ветувати його. Подолати вето нардепи можуть лише двома третинами голосів, що зараз виглядає малореальним.

Окрема тема – волевиявлення народу. Глава держави має право оголосити референдум щодо зміни Конституції. Володимир Зеленський постійно говорить, що хоче проводити якомога більше референдумів. Тільки ось проблема – зараз в Україні відсутній закон, який би чітко регулював проведення плебісцидів …

Новий президент отримує повноваження призначати і звільняти керівників дипломатичних представництв України. Однак в ситуації з послами президент повинен отримати ще й підпис прем’єра, а також міністра закордонних справ. І це не просто формальність – у 2006 році в рамках так званої “війни контрасигнації” уряд Януковича “оптом” повертав на Банкову укази президента про призначення послів і вимагав узгодження цих рішень. Інакше прем’єр підпису не ставив.

Глава держави призначає третину складу Конституційного суду. Однак зараз там немає жодного вакантного місця, а звільняти достроково суддів КСУ практично неможливо. Свого часу Віктор Ющенко намагався це робити, але їх потім через суди поновлювали на посаді.

Трохи простіше ситуація з силовим блоком. Як Головнокомандувач президент призначає і звільняє вище командування Збройних сил. Тому новий президент при бажанні може гранично швидко замінити начальника Генштабу Віктора Муженка. Також президент за посадою є головою Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Гарант одноосібно призначає секретаря та заступників РНБО, формуючи персональний склад цієї ради, крім кількох чиновників, які входять туди за посадою. Тому вказати на двері Олександру Турчинову Зеленський може акурат після інаугурації.

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи

Джерело Телеканал новини «24»
26.04.2019

Close