Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Свобода та нові можливості. Як українці описують 30 років незалежності України


Свобода та нові можливості. Як українці описують 30 років незалежності України

30 років тому у Верховній Раді України було проголошено про незалежність. Для звичайної людини 30 років – це немало. За цей час ми встигаємо сформуватися, міцно стати на ноги, визначитися з майбутнім і навіть створити родину.

А от для країни – це нібито крапля в морі. Водночас, ми встигли багато чого пережити. Складні 90-ті, революції та війну.

В Україні досі живуть ті, хто сумує за Радянським союзом. А поряд – ті, хто готовий покласти життя за країну.

Є ті, хто поза політикою і ладні тікати за першої ж нагоди. А є ті, хто готовий чекати або важко працювати, аби країні жилося краще.

Професор Ярослав Грицак багато років вивчає феномен нашої незалежності. Він певен, що у грудні 1991 року, коли незалежність підтримали понад 90%, ситуативно зійшлися погляди трьох сил: традиційно проукраїнського заходу, молодих комуністів центру, з розумінням крихкості старої ідеології та сходу, який повірив у краще майбутнє.

В Україні були завжди сильні автономістські традиції. Щойно ставав слабшим центр – піднімалася хвиля автономізму і бажання апетиту українців керувати своєю країною, – розповідає історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

Валерій Бейлах був одним із тих, хто наближав незалежність України. Він був першим представником Руху у Гощі.

Ми хотіли Незалежної України. Ми хотіли своєї незалежної держави. Тому що людина може повноцінно розвиватися, коли має свою державу, – розповідає голова ГО Гощанська старовина Валерій Бейлах.

Непохитний оптиміст і нині продовжує свою маленьку велику справу. Рятує від занепаду палац Валевських у рідному селі. І вірить, що так само постане Україна.

Він не одинокий. Олексій Цокалов у 1990-х роках ризикнув і став першим фермером в Кіровоградській області.

Ця незалежність дала мені можливість реалізуватися як господар на землі. Це дуже важливо, адже покоління людей, які були хліборобами закінчили життя на Соловках, – пояснює фермер Олексій Цокалов.

Натомість в Донецькій області незалежність сприймали обережно. Родина Котенків поколіннями працює на соляних шахтах. За часів СРСР рідне місто розвивалось, Артемсіль процвітала.

Скажу вам чесно, ми цим якось не заморочувалися. Ми чесно працювали, працювали у три зміни, ні на які страйки не бігали. Ми працювали, – розповідає Леонід Котенко, заслужений шахтар України.

30 років для кардинальної зміни суспільства замало. А українці ще мають зрозуміти гасло – думай, що ти зробив для свої країни, а не навпаки.

Та усе ж в Україні з’явилися люди, які бачать потенціал держави і має бажання її розвивати і брати на себе відповідальність.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.


Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-21 14:22:28