Україна і світ

Суд присяжних Зеленського та конкурс суддів Порошенка: як проходить судова реформа в Україні

Судова реформа в Україні з приходом кожного нового президента зазнає змін. Чого досягли суди за Порошенка, що зміниться за Зеленського та яких реформ очікувати – у матеріалі Фактів ICTV.

Суд присяжних Зеленського та конкурс суддів Порошенка: як проходить судова реформа в Україні

З приходом Петра Порошенка у 2014 році була запущена судова реформа, яка призвела до значних змін у цій сфері.

Але оскільки вже за місяць Володимир Зеленський перейме повноваження і стане на чолі держави, надалі працювати над судом доведеться йому та його команді.

Повноваження президента у судовій сфері обмежені – він призначає 1/3 суддів Конституційного Суду, двох членів Вищої ради правосуддя та може вносити до Верховної Ради проекти щодо змін у Конституції.

Однак з новим президентом прийде і нова команда, яка вже починає говорити про своє бачення цієї сфери.

Що було зроблено Петром Порошенком?

Спочатку зупинимось на тому, чи була ефективною реформа судочинства, яку започаткував Петро Порошенко. До речі, це було однією з передвиборчих обіцянок президента у 2014 році.

За даними опитувань Центру Разумкова, показник довіри до судової системи у 2019 році склав 11,4%. Це критично мало, якщо не дивитись на показники минулих років. Приміром, у 2016 році він становив 10,5%, а у 2013-2014 роках взагалі був у межах 5%.

Втім, приписувати всі заслуги тільки президенту було б несправедливо. Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Тетяна Ющенко зазначає:

Суд присяжних Зеленського та конкурс суддів Порошенка: як проходить судова реформа в Україні

– Жодній людині самотужки не вдалось би реалізувати глобальний проект без команди професіоналів, які глибоко розуміються в сфері та мають конкретні ідеї.

Вона також додає, що процес реформування був започаткований ще 20 років тому, втім активна фаза припала саме на останній період.

Реформа проходила у декілька етапів. Вирішили повністю перезавантажити судову систему, обрати нових суддів на прозорому та незалежному конкурсі, а також сформувати нові суди.

Серед позитивних зрушень експерт виділяє усунення на законодавчому рівні політичних впливів на призначення та просування суддів кар’єрними сходами.

В рамках деполітизації суду Верховну Раду позбавили можливості призначати та звільняти суддів, натомість ці повноваження передали Вищій раді правосуддя.

Суд присяжних Зеленського та конкурс суддів Порошенка: як проходить судова реформа в Україні

Крім того, було забезпечено гідний розмір суддівської винагороди – зарплати зросли у декілька разів.

За прикладом Європи суддів почали призначати на посади на конкурсній основі.

– При цьому до участі в конкурсах допускаються не лише судді, але й науковці та адвокати. Таким чином забезпечується можливість потрапляння до професії кращих із кращих представників правничої сфери, – додає Тетяна Ющенко.

Як результат, за п’ять років кількість суддів скоротилась більше ніж на 3 тис. Негативною складовою реформи виявилась поява судів без суддів, зазначає експерт:

– Очищення судової системи відбувалось значно швидше, ніж оновлення. Судді йшли у відставку, їх перевіряли, відсторонювали та звільняли, а їхні посади залишались порожніми або до їх повернення після перевірки, або до заняття іншими особами.

Окрім того, була сформована трирівнева система – місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. Вищі адміністративний, спеціалізований та господарський суди зникли.

Була повністю оновлена законодавча база, нагадує експерт, – ухвалені зміни до Конституції України, нові закони Про судоустрій і статус суддів, Про Вищу раду правосуддя, Про Конституційний Суд України, Про Вищий антикорупційний суд України, нові процесуальні закони тощо.

Ну, і нещодавно завершився конкурс на посади до Антикорупційного суду. Тепер 38 новообраних суддів будуть займатись справами, скерованими НАБУ та іншими антикорупційними органами. Нагадаємо, що антикорупційна інституція була однією з вимог МВФ та Світового банку.

Що обіцяє Володимир Зеленський?

Новий президент, вочевидь, буде впроваджувати власні зміни. Напередодні другого туру виборів Володимир Зеленський представив свою команду, в якій за реформу судочинства відповідатиме Ірина Венедиктова.

Вона наголосила, що має на меті перезавантажити Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

– Швидко і якісно заповнимо вакансії в судах, запустимо інструменти самоочищення судової влади, – зазначала Венедиктова.

Втім, не всі погоджуються з доцільністю таких пропозицій. Тетяна Ющенко зазначає, що поки триває кадрова чистка, ці органи повинні працювати безперебійно:

– Коли переважна частина зобов’язань за коаліційною угодою в частині реалізації судової реформи виконана, коли в розпалі кваліфікаційне оцінювання суддів та на завершальній стадії перебуває добір кандидатів на посади суддів першої інстанції та конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, вважаю сценарій, за яким ці органи не зможуть виконувати свої повноваження, недопустимим.

Команда Зеленського також планує переглянути чинне законодавство на предмет доступності до правосуддя та ефективності процесуальних норм, запустити електронний суд.

Суд присяжних Зеленського та конкурс суддів Порошенка: як проходить судова реформа в Україні

У передвиборчий програмі новообраного президента йшлося про запровадження “мирових суддів” і створення суду присяжних. Перші будуть розглядати дрібні справи, а другі – кримінальні злочини.

Тетяна Ющенко зазначає, що суд присяжних хоч і не нова ініціатива, але доволі перспективна. Її можна реалізувати разом з реформою в сфері місцевого самоврядування:

– Чим більше людей буде долучатись як присяжні до здійснення правосуддя, тим більше буде розуміння важливості та складності суддівської роботи в суспільстві, а отже, ростиме рівень поваги та довіри.

Радник нового президента Олександр Данилюк пообіцяв, що вони “поставлять з ніг на голову” судову систему.

– На моє переконання, владі необхідно першочергово зосередитись на проведенні реформ адвокатури, прокуратури та окремо – органів досудового розслідування. Судова ж система вже проковтнула свою “гірку реформаторську пігулку” та має право на одужання, – підсумувала експерт.

Ми звикли нарікати на українське судочинство. Окремі справи, як, наприклад, поновлення на посаді Романа Насірова, нівелюють ті позитивні зрушення, що відбуваються. Втім, реформа – це довготривалий процес. Вектор руху задано, залишається дотримуватись його і часом підкореговувати.

Лілія Ященко 

Джерело ФАКТИ. ICTV
26.04.2019