Стрітення: традиції, обряди які були у Ніжині в давнину

Стрітення є важливою частиною народних обрядів, яка глибоко відображає традиції, вірування та звичаї українського народу. У Ніжині, як і в багатьох інших містах і селах України, це свято мало особливе значення. Святкування супроводжувалося численними ритуалами та обрядовими діями, які мали не тільки практичне, а й глибоке символічне значення для місцевих жителів.

Журналісти MYNIZHYN з’ясували, що Стрітення є не лише значущим релігійним святом, але й глибоко вкоріненим у народну традицію, що зберігає свою актуальність і в сучасному житті.

2 лютого (15 лютого за старим стилем) відзначається важливе свято – Стрітення Господнє, яке святкується на сороковий день після Різдва Христового. У цей день згідно з традицією, мати приносила до храму жертву – однорічне ягня (жертва багатих) або двох молодих голубів (приносили бідні).

У Святому Письмі, в Книзі Левіт, це описано як частина обряду очищення. Згідно з біблійним описом, Діва Марія принесла в храм Дитятко та двох голубів. У храмі в той час служив святий старець Симеон, який довго молився і чекав на прихід Месії. Йому було обіцяно, що він не помре, поки не побачить Спасителя. В цей же час в храмі була 84-річна вдова Анна. Вона теж прославляла Господа і говорила всім, що Немовля Ісус і є обіцяний Спаситель. У цей день Ісуса присвятили Господу, а Симеон і Анна-пророчиця оголосили Його Спасителем.

Свято Стрітення Господнього вперше згадується в історичних джерелах в ІІІ – IV ст., і з того часу воно стало невід’ємною частиною християнського календаря. Воно завершує сорокаденний цикл святкувань Різдва Христового. Цього дня ми згадуємо не лише обряд очищення, але й важливість зустрічі нового, невідомого Месії для всього людства.

Реклама:

Проте, свято відзначали й до прийняття християнства. Воно мало особливе значення для наших предків, оскільки вони вважали цей день початком зміни сезонів, а ще днем зустрічі двох стихій: вогню та води (відгомоном цієї традиції може бути в освяченні свічок і води). За народними віруваннями, саме сьогодні зима і літо вели боротьбу за владарювання на землі, і саме в цей день природа наче «зустрічала» одна одну. Вірилось, що якщо на тарілці з зерном, виставленій на ганок на ніч, з’являлася роса, то це обіцяло добрий врожай, а відсутність роси віщувала погану ознаку. Це свято ставало важливим моментом для спостереження за погодними змінами: якщо до вечора ставало тепліше, то літо перемогло зиму; якщо холодніше – зима залишалася на своїх позиціях.

Ясна і тиха погода в цей день вважалася хорошим знаком для врожаю і роїння бджіл, а вітер був символом непогоди і майбутніх труднощів. Відлига ж попереджала про пізню весну та проблеми з виїздом на поле, адже люди вірили, що «в поле виїдеш нескоро». Народна мудрість також радила звертати увагу на поведінку півня: «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, чекай ще стужі!» або ж «Як півень нап’ється води, то набереться господар біди!».

Традиційно в цей день в Україні святять воду та свічки. Свічки, посвячені на Стрітення, називали «громичними», бо їх запалювали під час грози для захисту людей і худоби від грому. Ці свічки ставили перед іконами в домівках, щоб оберегти від нещасть, а також давали в руки вмираючим під час одхідної молитви. Крім того, свічка була потужним оберегом для врожаю: запалюючи її після церковної служби, люди вірили, що це допоможе захистити посіви від весняної повені та зберегти дерева від зимових морозів.

Ще одним важливим ритуалом було набирати свячену воду в нову посудину, яку приносили додому і берегли як цілющу. Вважалося, що ця вода володіє магічною силою, особливо ефективною у боротьбі з хворобами, спричиненими «поганим оком» або «пристрітом». Крім того, її використовували для кроплення худоби, щоб вона не хворіла, а пасічники кропили вулики цією водою кожної першої неділі нового місяця, вірячи, що це забезпечить здоров’я бджолам протягом року.

Таким чином, Стрітення в Ніжині та в Україні загалом – це не лише релігійне свято, а й важлива частина народної культури, що відображає давні звичаї та вірування, тісно пов’язані з природними циклами.

Нагадаємо, що 6 січня Україна відзначала одне з найважливіших православних свят року — Водохреще. Це свято нагадує нам про подію з життя Ісуса Христа, коли він прийняв хрещення у водах річки Йордан. Цьогоріч журналісти MYNIZHYN завітали до Храму Святої Покрови в Ніжині, де відбувся обряд освячення води. Це місце стало центром святкових подій для багатьох містян.