Ветеран Президентської бригади на псевдо «Фріц» пройшов шлях від строкової служби до боїв за Бахмут.

Про бойовий шлях та філософію снайпера розповіли в окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Сільська школа і «президентський» відбір

Свій позивний «Фріц» він отримав ще у 2013 році під час строкової служби у тодішньому Президентському полку. Згодом потрапив до елітної роти снайперів. Відбір був жорстким: ставку робили не на бійців із регаліями, а на «людей землі».

«Якщо до спецпідрозділів тоді брали переважно майстрів спорту, особливо з рукопашного бою, то в снайпери — людей із сільської місцевості через їхню близькість до природи. У багатьох із нас був досвід полювання, орієнтування на місцевості, фізична витривалість».

Після років служби, призових місць на всеукраїнських змаганнях і ротацій в АТО «Фріц» повернувся до цивільного життя — працював механіком. Але 24 лютого 2022 року все змінилося: він одразу зв’язався з побратимами й вирушив до Києва, щоб знову взяти до рук гвинтівку.

«Німецький стиль» і Буковскі

Одна з найпомітніших рис «Фріца» — спорядження. Він постійно носить форму Бундесверу, через що його часто запитують про навчання в Німеччині.

«Я кажу: ніде не вчився, просто маю такий стиль, як казав Чарльз Буковскі», — усміхається розвідник.

Поза службою він захоплюється колекціонуванням артефактів Першої та Другої світових воєн — це додає глибини його позивному.

Від Бахмута до дуелей із дронами

За плечима снайпера — оборона Києва та важкі міські бої в Бахмуті. Повномасштабна війна змусила змінювати підходи: небо заповнили дрони. Але «Фріц» переконаний — робота снайпера не втратила значення.

«Снайпінг був, є і буде актуальним. Ми не конкуруємо з дронами — працюємо там, де вони безсилі: диверсійні, контрдиверсійні, контрснайперські завдання».