Україна і світ

Справа Гандзюк як дзеркало розвалу України на “князівства”

Справа Гандзюк як дзеркало розвалу України на "князівства"

Минув місяць від смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк. Генеральний прокурор України анонсує, що слідством встановлені всі організатори й замовники нападу на неї.

Генпрокурок Юрій Луценко заявив: Гандзюк намагалася перешкодити одній з оборудок місцевої влади, за що її і вирішили наказати. Згодом, член депутатської тимчасової слідчої комісії Мустафа Наєм припустив, що тією оборудкою місцевої влади є або вирубка лісу, або видобуток піску, або пасажиро-перевезення.

Луценка називають генпрокурором анонсів, мовляв, полюбляє він перед журналістами заздалегідь вихвалятися майбутніми арештами по гучних справах. Але зазвичай ті справи пізніше сходять нанівець й завершуються мізерними покаранням або ж взагалі нічим. Бо генпрокурор не має права зловживати анонсами й самопіаром. Він фактично попереджає злочинців, про те, що їх будуть брати – дає їм фору, щоб втекли або замели сліди.

Саме так Луценко вчергове і вчинив. Звісно, ймовірність того, що замовники вбивства Катерини Гандзюк були чудово ознайомлені з ходом слідства і вже давно втекли з країни, була дуже високою і без анонсу генпрокурора. Проте, як кажуть – ложки знайшлися, а негативні враження все одно залишилися.

Загалом напад на херсонську активістку – дуже показовий для всієї України, яка нині фактично вже має феодальний устрій. У нас є центральна влада в Києві, апарат президента, всі міністерства й відомства. Але справжню владу на місцях мають регіональні князі, які в своїх областях є вже такими собі абсолютними монархами.

Саме вони контролюють увесь можливий незаконний бізнес, мова не тільки про тотальну корупцію, наркотрафік чи проституцію, а й про видобуток природніх ресурсів – бурштин, ліс чи пісок. Більше того, місцева влада, як от в Херсонський області, не гребує й співпрацює з окупантами, освоюючи російські гроші, адже гроші не пахнуть.

Ситуацією в регіоні був ошелешений ще один член Тимчасової слідчої комісії (ТСК) у справі Гандзюк – депутат Борислав Береза. Він поїхав у Херсон і на власні очі побачив реальну ситуацію. На жаль, не можу зацитувати його пост у Фейсбуці, адже там він описує ситуацію нецензурною лайкою. Якщо простими словами – пише, що ситуація жахлива, треба терміново запроваджувати в регіоні надзвичайний стан, бо є ризик для держави взагалі втратити цей регіон.

Але треба розуміти, що це в депутата Берези очі раптом відкрилися, коли він виїхав із більше-меньш благополучного Києва й потрапив до Херсона. Проте, він міг би завітати до будь-якого регіону країни й там би дізнався абсолютно все те саме про тамтешню місцеву владу, яка давно вже перетворила області на свої удільні князівства.

Не знаю, чи відомо це все нашій центральній владі, або ж вона, як і депутат Береза, дізнається про це пост-фактум, коли місцеві царьки вирішать, що їм годі “годувати Київ” й вони зорганізують свою “молоду республіку”.

Інформацію про критичну ситуацію на Херсонщині народним депутатам оприлюднив представник президента в Криму Борис Бабін. З його слів, нардеп Борислав Береза й робив висновки про швидку ймовірність втрати для України територій, що їх нині у зв’язці із криміналом ницо експлуатує корумпована місцева влада.

Не минуло й двох днів, як на оприлюднену гучну інформацію про стан справ на Херсонщині відреагував президент. Але Порошенко не став грозитися особисто навести в регіоні лад, як він свого часу погрожував особисто поїхати до бурштинокопачів й розігнати всіх. Не грозився президент й генпрокурорськими перевірками, десантом в регіон Нацгвардії чи якимось іншим дієвим способом навести лад – ні. Президент просо звільнив з посади Бориса Бабіна, який наважився вголос заявити про реальну ситуацію в регіоні, близьку до катастрофи. Звільнення Бабіна дуже потішило херсонських можновладців, які радо коментували це в своїх соцмережах.

Катерина Ганзюк – активістка, яка намагалася чинити спротив місцевим феодалам, далеко не перша, але точно не остання жертва безкарності і абсолютної влади, що її нині має влада на місцях. Гірше те, що влади в них навіть вже більше, аніж у київської. Київ ще сяк-так обмежений законами і хоч трохи, але боїться розголосу своїх злочинців. А от влада на місцях таким вже давно не переймається й чинить усе, що їй заманеться.

Джерело Телеканал новини «24»
04.12.2018
ПОДІЛИТИСЬ НОВИНОЮ: