Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Слід бізнесу і системна криза: стан СБУ напередодні старту реформи

Служба безпеки України – один із найвпливовіших державних органів, однак з кожним роком до роботи спецслужби виникає все більше запитань.

Реформа СБУ 2020 у вигляді законопроектів президента та народних депутатів неодноразово розглядалася у стінах Верховної Ради, однак спільного рішення так і не знайшли.

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV кандидат політичних наук, колишній радник голови СБУ Юрій Михальчишин розповів про зміни всередині Служби безпеки України з початку незалежності, та чому бізнес і корупційні схеми майже 30 років залишаються її невід’ємною частиною.

– Служба безпеки України була створена у 1992 році. Як з того часу змінилася наша спецслужба?

– На превеликий жаль, незважаючи на те, що країна перебуває де-факто у стані неоголошеної війни, спецслужба у нас залишається практично нереформованою і нетрансформованою правонаступницею пострадянської форми КДБ УРСР.

30 років незалежності були позначені “косметичними” та деякими організаційними змінами, які не вплинули на функціонал роботи Служби безпеки України.

Ба більше – вона дотепер залишається правоохоронним органом, що не притаманно для більшості спецслужб світу.

Різниця полягає у тому, що спецслужба повинна концентруватися на контррозвідувальній діяльності, тобто на протидії загрозам національній безпеці держави, а не на розслідуванні злочинів, не на досудовому слідстві, не на силових операціях із затримання злочинців.

Превентивний вектор роботи – головна відмінність між спецслужбою та поліцією.

Щодо змін, які відбулися в період з 1992 року, треба згадати деякі організаційно-штатні та структурні зміни.

У 2005 році із структури Служби безпеки було виведено департамент розвідки, який тепер є окремим органом – Службою зовнішньої розвідки України.

До того часу у нас була класична радянська модель, коли розвідка та контррозвідка були вмонтовані в єдину структуру. Такою була спадщина КДБ.

– Як на роботу служби впливають колишні співробітники КДБ УРСР, які залишилися на посадах в СБУ?

– Можу запевнити, що станом на 2015 рік в Україні налічувалося не більше 200 таких співробітників.

Помилково вважають, що значний відсоток колишніх співробітників КДБ УРСР був причетний до гальмування реформ та прогресу українських спецслужб.

Однак насправді ж такі співробітники перестали займати будь-які керівні посади СБУ ще в 1990-х роках.

– А як щодо змін у структурі спецслужби? Які фактори стали на заваді реформуванню СБУ?

– В цілому зміни були пов’язані з виділенням окремих ліній роботи: наприклад, контррозвідувальний захист економіки, контррозвідувальний захист держави в сфері інформаційної безпеки.

У 1990-х та 2000-х роках було важливо звернути увагу на процеси великої приватизації та проникнення іноземного капіталу. Але на превеликий жаль, за результатами роботи можемо констатувати повний провал.

Зараз ні для кого не секрет, що вплив іноземних держав і транснаціонального капіталу на процеси приватизації в Україні не дав жодного ефекту для української економіки. Натомість було створено небезпечну концентрацію олігархічного капіталу та монополій.

Те ж саме маємо у сфері комунікацій. Для країни у стані війни абсолютно абсурдна ситуація, коли оператори мобільного зв’язку де-факто є підконтрольними фінансовим структурам країни-агресора.

Сьогодні СБУ перебуває у стані системної кризи.

Це пов’язано як з неефективністю організаційної структури, невизначеністю функціональної складової, так і з колосальним відтоком кваліфікованих кадрів з оперативним досвідом, що особливо погано позначається на ефективності СБУ власне як спецслужби.

– У 2014-2016 роках Ви працювали радником голови СБУ. Що можете згадати про той період?

– Був такий невеликий сплеск позитивних очікувань у 2014-2015 роках, коли практично з нуля було відроджено департамент контррозвідки.

Найбільше він постраждав за керівництва ставлеників російських спецслужб у 2010-2014 роках: тоді було практично знищено кадровий потенціал цього базового підрозділу.

Але з кінця 2015 року, коли політичне керівництво дало зрозуміти, що не розглядає опцію військового вирішення конфлікту на Сході України і протистояння РФ у жорсткій формі гібридної війни, спецслужба почала втрачати наступальний потенціал та переорієнтовуватися на вирішення завдань внутрішньополітичної боротьби.

Таким чином було досягнуто комерціалізації спецслужби – джерела корупції, яке і поховало найближчі перспективи на відродження СБУ.

– В ефірі багатьох телеканалів від експертів можна почути про “слід бізнесу в СБУ”. Це можна назвати корупцією?

– Так, безумовно. Комерціалізація спецслужби спричинила професійну деформацію як оперативного складу, так і керівної ланки, і стала формою перетворення спецслужби на структуру, яка заробляє гроші виконанням непритаманних і невластивих повноважень на межі зловживання службовим та посадовим становищем.

Йдеться про те, що такі лінії роботи СБУ, як боротьба з корупцією та оргзлочинністю, а також контррозвідувальний захист економіки виявилися корупційно патогенними з точки зору формування стійких зв’язків між співробітниками спецслужби та представниками органів влади та управління, бізнес-середовища, тіньових кримінальних та напівкримінальних структур.

З меча і щита держави частину СБУ перетворюється в інструмент для збагачення.

Утворений внаслідок збігу комерційних інтересів конгломерат перетворив частину функціональних блоків СБУ із щита і меча держави в інструмент для заробляння грошей та просування інтересів груп впливу, які не мають нічого спільного з захистом основ національної безпеки та державними інтересами України.

Також це проявилося і в формуванні службових родинних династій. Коли на посади прийшли офіцери, діти батьків співробітників СБУ, які, навчаючись в академії СБ, знали, що прийдуть на підготовлені родичами посади.

Такі співробітники часто керуються бажанням до самозбагачення, але аж ніяк не патріотичними інтересами.

Тому така комерціалізація частини СБУ справляє деморалізуючий вплив на оперативне ядро та співробітників з патріотичною мотивацією, і є одним з чинників зниження ефективності цього органу загалом.

Читайте останні новини України та світу на каналі  в Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-12-03 19:12:20