Україна і світ

Скандальна схема “Роттердам+”: чи є шанс покарати причетних політиків

Про схему “Роттердам+”, яких збитків вона завдала українцям, причетність олігарха Ріната Ахметова – про це у програмі “Що це було” з Сергієм Лещенком та Євгенією Моторевською розповів старший детектив НАБУ Михайло Романюк та керівник відділу детективів НАБУ Денис Гюльмагомедов.

Початок схеми “Роттердам+”

– Слідство зібрало докази про змову представників групи компаній, які працювали над тим, аби потрібні рішення були ухвалені.

– Кримінальне провадження у цій справі було розпочато ще у березні 2017 року. 8 серпня НАБУ затримало одного з фігурантів, члена регулятора енергетики НКРЕКП на момент ухвалення рішення по “Роттердам+” Володимира Євдокімова. Вже 9 серпня Солом’янський суд відправив його за ґрати з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільйона гривень.

– Також НАБУ 8 серпня повідомило про підозру шістьом особам, причетним до запровадження формули “Роттердам+”. Водночас, екс-глава регулятора, колишній співробітник Roshen Дмитро Вовк ще понад рік тому виїхав з України. А днями радника гендиректора “ДТЕК Східенерго” Бориса Лісового суд погодився випустити під заставу у 10 мільйонів гривень.

Що таке “Роттердам+”?Це запроваджена з 2016 року методика формування ціни на вугілля, призначеного для виробництва електроенергії та ТЕС. Цю методику ввели, бо майже всі шахти Донбасу з антрацитовим вугіллям (на якому і працюють більшість ТЕС України) опинилися на непідконтрольній Україні території.

Щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Туди доставляють вугілля з Африки та Америки. Проте щомісяця формула збирає надлишковий мільярд гривень. Так, реальна переплата за перші 2,5 роки дії формули “Роттердам+” склала майже 35 мільярдів гривень.

Схема отримання прибутку

– Суть справи “Роттердам+” полягала у тому, що національний регулятор (НКРЕКП, – 24 канал) під час визначення розміру тарифу генеруючим компаніям теплових електростанцій з березня 2016 року вирішив до вартості вугілля урахувати й транспортні витрати. Споживачі сплачували за електроенергію з урахуванням фрахту і перевалки на обсяг енергетичного вугілля, яке видобувається фактично в Україні.

– Під час визначення розміру тарифу генеруючим компаніям теплових електростанцій з березня 2016 року вирішив до вартості вугілля урахувати й транспортні витрати. Споживачі сплачували за електроенергію з урахуванням фрахту і перевалки на обсяг енергетичного вугілля, яке видобувається фактично в Україні.

– Слідством встановлено і підтверджено експертизою, що за період з моменту розрахунку першої прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію відповідно до порядку формування формули “Роттердам+” – це з травня 2016 року по грудень 2017 року – умовна сума збитків становить 18,8 мільярда гривень.

– Відповідно до тих доказів, які наявні в матеріалах кримінального провадження, фактичними ініціаторами прийняття регуляторного рішення були два службовці групи приватних компаній.

– Лещенко пояснив, що йдеться про компанію ДТЕК Рената Ахметова. Саме ця компанія ініціювала запровадження “Роттерадам+” і саме ця компанія отримала найбільшу частку з майже 19 мільярдів гривень.

У чому суть злочину з “Роттердам+”?Слідство виявило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу на електроенергію видатки, яких насправді не було. Мовиться про витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.

У березні 2016 року НКРЕКП запровадила “Роттердам+”, передбачивши неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф. Як наслідок, зросла вартість всієї електроенергії на ринку і товарів, виробництво яких з електрикою пов’язане.

Також слідство вважає, що споживачам електроенергії протягом 2016 та 2017 років завдано збитків на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули “Роттердам+”.

Про покарання політиків, які причетні до справи

Керівник відділу детективів НАБУ Денис Гюльмагомедов розповів, що відповідальність є різного характеру – моральна, фінансова, цивільно-правова, кримінальна, дисциплінарна та політична.

– Я думаю, що з моменту вже нормального просування кримінального провадження вже певна відповідальність настає. Ми, детективи, розуміємо запит суспільства, що всі вже “хочуть крові та корупціонерів” і вже всім немає різниці на докази. Ми собі не ставимо за ціль знайти будь-яку кров. Ми йдемо послідовно: оцінили рішення, хто приймав, які були течії, хто до цього причетний, який хто захищав інтерес.

Більше – дивіться у програмі.

Джерело Телеканал новини «24»
15.08.2019