Україна і світ

Штрафи та жорсткий контроль: чи потрібно Україні посилювати закон про українську мову?

Мовний закон, який прийняли у першому читанні в жовтні, мають повторно розглянути вже 25 квітня. Факти ICTV нагадують, що передбачає мовний закон та чи підтримують цю ініціативу українці.

Штрафи та жорсткий контроль: чи потрібно Україні посилювати закон про українську мову?

У жовтні Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про мову. За ініціативу проголосував 261 народний депутат. За основу взяли законопроект №5670-Д Про забезпечення функціонування української мови як державної.

28 лютого законопроект почали розглядати у другому читанні. Процес затягнувся, бо депутами було внесено близько 2,5 тис. правок. Вже на четвер, 25 квітня, заплановане остаточне голосування за мовний закон.

Він має врегулювати використання української мови як державної. Там прописані не лише рекомендації по використанню мови, а чіткі обмеження та навіть штрафи за не виконання.

Заповнюють вакуум

Наразі в українському законодавстві утворився вакуум.

Так званий закон Ківалова-Колесніченка, який прийняли у 2012 році, на початку 2018 року КСУ визнав таким, що не відповідає конституційним засадам. Він передбачав офіційну двомовність в регіонах України, де чисельність нацменшин перебільшувала 10%.

Штрафи та жорсткий контроль: чи потрібно Україні посилювати закон про українську мову?

Українська мова регламентується лише десятою статтею Конституції України.

До жовтня у Раду внесли чотири різні законопроекти, які б мали регулювати використання мови. За основу обрали №5670-Д, однак ухвалили не всі положення.

Зокрема, депутати не підтримали створення так званої “мовної інспекції”, яка б мала перевіряти дотримання громадянами норм закону. Тепер у законопроект мають внести правки і подати на повторне голосування.

Що передбачає  законопроект

Новий мовний закон передбачає використання української мови, як державної. Важливо, що він не регулює використання мови в приватній сфері спілкування.

Спроби встановити офіційну двомовність будуть визнаватись “діями, які провокують мовний розкол, міжетнічне протистояння і ворожнечу”.

Штрафи та жорсткий контроль: чи потрібно Україні посилювати закон про українську мову?

Вільно володіти українською мовою мають всі органи державної влади, правоохоронні органи, суди, органи місцевого самоврядування, медичні працівники, педагоги та науковці. Зокрема, українською мають проводитись засідання, слухання, вестись документація.

Якщо організатори захочуть провести захід іншою мовою, обов’язково мають забезпечити переклад.

  • Концерти та культурні заходи

Культурні та розважальні заходи мають проводитись виключно українською мовою. Серед виключень:

– Використання іншої мови виправдано, якщо це творчій задум організатора;

– Якщо захід підпадає під дію закону №2494 Про нацменшини;

– Іноземна театральна постановка (однак, у цьому випадку має бути забезпечений супровід українською);

– Якщо музикальний супровід виконується мовою оригінала.

  • Кіно

Кіно, що знято в Україні, має бути україномовним. Допускається не більше 15% не українських реплік, однак вони обов’язково мають бути з субтитрами.

В кінотеатрах можуть показувати фільми мовою оригіналу, однак з обов’язковими субтитрами. Кількість таких фільмів не повинна перевищувати 10%.

У загальнодержавних і регіональних телерадіоорганізаціях має бути не менше 75% українських фільмів і передач на тиждень.

  • ЗМІ

Законопроект передбачає посилення мовної політики для засобів масової інформації.

Друковані ЗМІ можуть видавати свої версії іншими мовами тільки якщо є аналогічний випуск українською. При чому українська версія має виходити з такою ж назвою, в той же день, бути аналогічною за змістом і продаватись у тих же торгових точках, що і іноземна.

Мова Інтернет-ЗМІ – українська. Якщо ЗМІ працює на кількох мовах, то українська версія сайту має бути стартовою за замовчуванням.

Штрафи

Законопроект пропонує внести відповідну статтю до Кодексу адміністративних правопорушень щодо порушення застосування української мови.

Ця стаття буде передбачати штрафи (від 3 400 грн. до 10 200 грн.):

  • Для друкованих ЗМІ – 400-500 неоподаткованих мінімумів;
  • Для телерадіокомпанії – 500-600 неоподаткованих мінімумів;
  • В сферах освіти, науки, культури – 200-300 неоподаткованих мінімумів;
  • В державних органах, судах, комунальних підприємствах – 200-400 неоподаткованих мінімумів.

Чи потрібен нам закон

Факти ICTV розпитали жителів України, чи підтримують вони ініціативу урядовців та чи потрібен закон, який би регулював використання української мови.

З 2014 року російська мова значно втратила позиції в усіх сферах суспільного життя українців. Втім, опитування Центру імені Разумкова у 2017 році показало, що 14% населення України вважають російську мову рідною.

Серед областей, де поширено використання російської – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська та Харківська.

– Використання державної мови обов’язково має регулюватись. Взагалі, у нас державна мова в країні – українська. Тому завдяки закону і збільшиться кількість людей, які розмовляють українською, і підвищиться престижність нашої мови на міжнародному майданчику. Єдине, я проти високих штрафів, все має бути добровільно, – вважає жителька Сумської області Агнеса.

Дніпропетровська область залишається одним з найбільш російськомовних регіонів України. Наразі 80-90% населення міста використовує у побуті російську. Такі дані оприлюднив місцевий сайт Gorod.dp.ua.

– В Дніпропетровській області завжди говорили російською. Нічого поганого в цьому не бачу. Мені зручно, коли в кафе і магазинах мене обслуговують тією мовою, на якій я розмовляю. Не бачу сенсу у цьому законі, – скаржиться корінний дніпрянин Владислав.

Не вважає за портібним регулювати законом використання мови і жителька Чернігівської області Ірина:

– Кожен повинен спілкуватись тією мовою, якою зручно і держава не повинна обмежувати ці права для громадян.  Від того, що я чи той чоловік почне говорити українською ситуація не зміниться. Врешті , в країні є серйозніші проблеми (економіка, війна,  корупція, бідність) і народним обранцям потрібно нарешті звернути на це увагу, а не займатись дурницями.

Все ж таки, більшість українців підтримує ініціативу Верховної Ради. Вони вважають недоречним використання російської в офіційних структурах, особливо під час російської агресії.

– На рахунок штрафу це жорстко. Однак, якщо це єдиний вихід, щоб змусити людей говорити українською, тоді так, – підтримує запровадження закону Марта з Івано-Франківську.

Офіційні структури мають функціонувати виключно українською мовою, вважає Ілля з Житомирської області:

– Я думаю, що потрібно говорити українською в офіційних структурах і документація має бути українською. Особливо, зважаючи на те, яка зараз ситуація з Росією. Наприклад, потрапивши у Франції в поліцію, навряд чи з вами будуть говорити німецькою. На особистому рівні хоч китайською, але офіційні структури мають говорити тільки українською.

Такої ж думки і Петро з Івано-Франківська:

– Я підтримую такий закон. Все ж таки, ми живемо в Україні, а тому і на телебаченні, і на радіо повинна лунати українська мова. А хто і як говорить у особистому житті – чи українською чи російською, це вже особиста справа кожного, – розповідає Петро з Івано-Франківська.

Радикальні настрої має Максим із Луцька:

– Я вважаю що Україні необхідний такий закон. Тому що це державна мова, існування якої залежить від її плекання – а з цим в нас добровільно існує проблема в половині областей. Саме тому виникають питання “а какая разніца” ще на 27 році незалежності. Санкції і заборони мусили бути вже дуже давно. Молоді доведеться вчити мову для того аби мати змогу користуватися публічними послугами, а інколи й надавати їх. З мовою доведеться рахуватися – хочеш жити краще/ займати посаду/ отримати плюси – вчи мову.

Висновок українців – мовний закон потрібен. Українська має лунати у всіх офіційних установах. Однак способи запровадження, жорсткий контроль і штрафи піддаються критиці українців.

– З одного боку, мова – це одна з основ держави. Цілком зрозуміле і логічне бажання держави мову захистити і зміцнити її позиції. З іншого боку, насильницька українізація не викличе нічого, крім відповідного спалаху ненависті. Не можна примушувати до використання мови за допомогою батога і палиці, це шлях в нікуди. Українізація повинна проводитися м’яко і поступово, а не стусанами. Саме про це повинні пам’ятати депутати, коли будуть голосувати за прийняття нового мовного закону, – вважає Михайло з Харкова.

Втім, зарано говорити про вплив законопроекту на суспільство, допоки його не прийняли у другому читанні. Профільні комітети внесли правки, а тому законопроект може кардинально змінитись.

Зрозуміло одне – українське суспільство змінилось за останні кілька років. Російська гібридна агресія змусила громадян замислитись над важливістю запровадження державної мови на всіх рівнях суспільного спілкування.

Лілія Ященко

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи

Джерело ФАКТИ. ICTV
24.04.2019

Close