Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Сховатися на випадок вторгнення РФ: у Дніпрі провели перевірку підземних укриттів


Сховатися на випадок вторгнення РФ: у Дніпрі провели перевірку підземних укриттів

На тлі загрози масштабного військового вторгнення Росії постає питання захисту цивільного населення України.

Йдеться про те, куди бігти і де сховатися звичайним людям від, наприклад, артилерійських та бомбових ударів, у разі радіаційної чи хімічної небезпеки.

На такий випадок є сховища, протирадіаційні укриття, підвали та підземки. Питання в тому, чи готові ці захисні споруди, які мають бути в достатній кількості, а головне – в належному стані.

У Дніпрі співробітники ДСНС перевірили підземні сховища на промисловому підприємстві та в метро.

Бункер, де пройшла перевірка, – один із 15-ти на території металургійного підприємства. Тут час ніби зупинився: все збереглося з 60-х років, але в належному стані. Навіть є відповідальний за регулярні перевірки – головний інженер.

Є кімната з фільтро-вентиляційним обладнанням для постачання кисню.

В одному такому укритті одночасно можуть сховатися до 300 людей. Тут є все необхідне: ліжка, медикаменти, санвузли. На випадок відключення електрики є генератор. А також запас води.

– Водоводи, які підведені до баків, сьогодні в працездатному стані. У випадку повного припинення поставки води на підприємстві є 8 кубів для 300 осіб, – розповів головний інженер підприємства Міхман Ібрагімов.

Та в разі потенційної загрози сховатися тут зможуть лише працівники підприємства.

Звичайним жителям майже мільйонного Дніпра фахівці радять шукати прихисток у метро. Щоправда, там лише 6 станцій. Їх ввели в експлуатацію 26 років тому. Для тимчасового укриття підходять касова зала, ескалатори та підземні приміщення.

– Тут можна укритися від ударної хвилі, яка може бути. Також можна укритися від осколків, снарядів, – зазначив головний інженер КП Дніпровський метрополітен Тарас Шевченко.

Загалом в області понад півтори тисячі захисних споруд: 900 із них – сховища, решта – протирадіаційні укриття. Та цього критично мало.

– Захисних споруд недостатньо для укриття всього населення. Тому використовуються погреби приватного сектору, паркінги, станції метрополітену, станції швидкісного трамваю у місті Кривий Ріг, – поінформував заступник начальника Управління цивільного захисту Дніпропетровської ОДА Сергій Остроух.

У разі небезпеки можна сховатися у заглиблених гаражах, льохах і підвалах житлових будинків. Щоправда, більшість із них не облаштовані і не відповідають нормам. Дбати про стан укриттів повинні балансоутримувачі: приміром, про підвали – власники багатоповерхівок.

– Захистити людей від короткотермінових бомбардувань, якщо вони будуть, можуть звичайні підвали в будинках. Навіть не тільки протирадіаційні укриття та бомбосховища. А захистити людей від довготривалих якихось військових дій 99% бомбосховищ не в змозі, – наголосив співавтор мапи укриттів Михайло Тонконогий.

Складати списки укриттів почали сім років тому, після перших боїв на Донбасі. Тоді і створили спеціальну мапу. З роками її удосконалили, і нині вона у відкритому доступі.

Правда, чиновників це ніяк не спонукає наводити лад і збільшувати кількість бомбосховищ.


Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-12-21 22:52:56

Магазин Автозапчастин м.Ніжин