Україна і світ

Що треба знати про потужність російського ЗРК С-400

Що треба знати про потужність російського ЗРК С-400

Джерело: 112.ua

Редакційна стаття Stratfor 

Основні тези

— Сучасні зенітні ракетні комплекси великої дальності на сьогодні забезпечують найефективнішу протиповітряну оборону.

— Однак ЗРК зі збільшеною дальністю дії при цьому залишаються вразливими перед атаками з відстані поза зоною ураження і масованими атаками, якщо не надавати їм належної підтримки.

— У підсумку, ефективність ЗРК великої дальності залежить від того, в якій країні та як саме їх використовують.

Російські зенітні ракетні комплекси продовжують активно обговорюватися в ЗМІ. Системи великого радіусу дії С-400, на чималий жах Заходу, нещодавно прибули до Туреччини, тоді як їхні більш старі варіанти вирушили на експорт у різні інші країни, включаючи Сирію.

Тривають громадські дискусії на тему, чи слід країнам Перської затоки купувати російські ракетні системи дальнього радіусу дії — на противагу американським — і чи може Іран придбати С-400, щоб зміцнити свою протиповітряну оборону. Враховуючи, наскільки потужними є ці системи, не дивно, що вони стали однією з основних тем у новинах.

Тим не менше факт є фактом: реальна цінність далекобійних ЗРК не дорівнює їхнім теоретичним можливостям і дуже залежить від того, хто їх використовує та як.

Значення протиповітряної оборони

ЗРК дальнього радіусу дії, включаючи російські С-300 і С-400, — це зброя з величезними можливостями. Російська система С-400 — мабуть, один з кращих на сьогодні універсальних стратегічних ЗРК. (А нині ще розробляється його оновлений варіант — С-500.)

Сильні сторони системи С-300 і варіацій С-400, які послідували за нею, полягають у їхній збільшеній далекобійності, здатності вражати різні цілі (переважно літаки, а також у певних умовах крилаті й балістичні ракети) та складно влаштованій апаратурі спостереження і виявлення, яка, за інформацією Росії, здатна деякою мірою протистояти стелс-технологіям.

У руках компетентного і добре навченого персоналу сучасні ЗРК можуть завдати величезної шкоди противнику. Їхній радіус дії дає можливість їм вражати ключові повітряні судна противника, такі як важливі літаки-заправники і літаки з системами розвідки та контролю повітряного простору.

Завдяки гнучкій системі вибору цілі їх можна використовувати проти безлічі різних типів загроз і атак. А їхні нехай і обмежені можливості протидії стелс-технологіям теоретично дають можливість збивати кращі з наявних на сьогодні літаків.

Обмеження можливостей ЗРК

Тим не менше навіть за умови таких вражаючих теоретичних можливостей користь сучасних далекобійних ЗРК на кшталт С-400 дуже сильно залежить від контексту, в якому їх використовують, тобто вони можуть бути більш або менш ефективними залежно від типу супротивника.

Наприклад, хоча система С-400 може становити страшну загрозу під час атаки невеликих сил ворога, але навіть у повноцінному дивізіоні С-400 є тільки близько восьми пускових установок, зазвичай оснащених чотирма ракетами кожна. 32 ракет, безумовно, достатньо, щоб завдати великої шкоди обмеженим силам противника.

Але якщо дивізіон С-400 діє ізольовано і не підтримується іншими сучасними засобами протиповітряної оборони, у нього, ймовірно, не вистачить ракет, щоб витримати серйозний тиск. Особливо актуально це для Близького Сходу, де численні покупці цих дорогих систем воліють користуватися ними у складі батарей, а не дивізіонів. Батарея — найменший військовий підрозділ, а отже, він може мати тільки 16 ракет.

І, незважаючи на вражаючий теоретичний радіус дії (у сучасної російської ракети 40Н6Е передбачувана далекобійність становить 400 км) ЗРК на кшталт С-400 усе одно залишаються вразливими для атак з відстані поза зоною ураження.

Крім того, на ефективність системи дуже впливають географічні чинники, а гірські масиви можуть заблокувати датчики системи. Ціль, яка низько летить, може використовувати географічні особливості місцевості й вигин планети, щоб уникнути перехоплення С-400, набагато довше, ніж та, що летить високо.

Таким чином, крилату ракету, яка низько летить, С-400 зіб’є на відстані, яка вимірюється, швидше, десятками, ніж сотнями, кілометрів. У підсумку, ізольована батарея або навіть дивізіон С-400 будуть уразливими для атак з відстані поза зоною ураження, і вони навіть можуть бути знищені, не збивши жодної ворожої цілі.

Розроблені для гри в команді

Усе це підтверджує ключову тезу про ЗРК на кшталт С-300 і С-400, а саме, що ніколи не передбачалося їхнє використання і що вони набагато ефективніші у складі більш обширної єдиної системи протиповітряної оборони.

Ефективна єдина система ППО складається із ЗРК різних типів — як дуже малого радіусу дії, так і дуже великого. Вона також містить безліч різних радарів та інших систем виявлення різнопланових об’єктів противника.

Чим більшою (у географічному відношенні) є ця ППО, чим вона щільніше (в сенсі кількості складових систем) і чим більш технологічно просунута, тим краще вона здатна боронити заданий повітряний простір.

ЗРК дальнього радіусу дії, хоча і стали наріжним каменем будь-якої сучасної ефективної єдиної системи ППО, при цьому є тільки частиною більш обширної мережі. Насправді сьогодні далекобійні ЗРК у хорошій єдиній системі ППО навіть забезпечуються власною охороною у вигляді окремих ЗРК малого радіусу дії, здатних збивати снаряди ворога на невеликій відстані, комбінуючи артилерію і дуже маневрені ракети.

По суті, мета ефективної єдиної системи ППО полягає в тому, щоб об’єднати безліч різних переваг декількох систем в єдину багаторівневу мережу, яка забезпечує надлишкові оборонні можливості й стійко витримує навіть тривалі атаки. У такій системі далекобійний ЗРК може грати головну роль, але в підсумку все одно повинен працювати в команді.

Деякі актуальні приклади

Отже, що ж усі ці факти будуть означати на практиці, якщо подивитися, як нині купуються і застосовуються далекобійні системи ЗРК? Відповідь залежить від того, яка саме країна придбала подібну систему.

Навіть враховуючи їхні величезні розміри, Росія і Китай, без сумніву, найефективніше використовують С-300 і С-400. В обох країнах ці ракетні системи інтегровано в дуже щільну і складну єдину систему ППО, яку також підтримує безліч винищувачів-перехоплювачів.

До країн, які використовують ЗРК із середньою ефективністю, входить Туреччина, де ракетні установки С-400 не підтримуються значною кількістю систем ППО, однак вони все одно дають багато переваг, оскільки первинна протиповітряна оборона цієї країни, як і в багатьох інших країнах НАТО, переважно орієнтується на винищувачі.

По суті, С-400 повинна заповнити критичну прогалину в оборонних можливостях Туреччини, яка виявилася зовсім не здатною сама забезпечити собі протиракетну оборону до того, як купила російську систему.

Нарешті, є такі країни, як Сирія, чиї придбані нещодавно системи С-300 працюють ізольовано і мають обмежені можливості. Громадянська війна зруйнувала єдину систему ППО країни, її персонал мав сумнівну підготовку, а наявні засоби протиповітряної оборони технічно застаріли.

Крім того, флот сирійських винищувачів є нікчемним порівняно з іншими регіональними військово-повітряними силами. Хоча сирійські С-300 теоретично могли б завдати деякої шкоди ізраїльським літакам, які регулярно здійснюють нальоти на країну, вони протримаються недовго, після того як випустять першу ракету.

Отже, далекобійні ЗРК на кшталт С-400 — зовсім не якась чудодійна зброя. Навіть найефективніші системи ППО можуть бути розбиті, якщо залишаться без підкріплення, зазнаючи постійних атак. Але за правильної підтримки вони можуть зіграти вирішальну роль, особливо якщо це атаки обмеженого масштабу.

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]


Джерело: www.112.ua