Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Сама довела і спровокувала: головні міфи про домашнє насилля

Часто від аб’юзера у сім’ї після здійснення насилля можна почути слова виправдання та побачити каяття і сум в очах. І це працює. Жінки залишаються із ними – живуть далі разом, шукають виправдання жорстокості, думають, що проблема у них самих, і не варто “виносити сміття з дому”. Але після цього здебільшого вони знову і знову переживають домашнє насилля.

Факти ICTV розвінчали міфи про домашнє насилля.

Це більше ніколи не повториться

Насправді ні. За словами психотерапевта Олени Костюк,  існує три базові стратегії поведінки особистості у стресовій ситуації. Бити. Тікати. Завмирати. Коли агресор уперше застосував насилля, цей інструмент стає для нього прийнятним.

Якщо він робить це хоча б один раз, це свідчить про те, що в емоційних станах його контроль кори головного мозку знижений. І регулювати власні емоції він нездатен, що серйозно підвищує ризик повторення прецеденту. Динаміка насилля (інтервали та ступінь) підвищується.

Цим і пояснюється коло насилля, під час якого “цукерко-квіткові” періоди життя із насильником скорочуються, а інтенсивність насилля збільшується. Саме тому коло насилля необхідно розривати. 

Я не хотів її бити, вона мене довела

Насилля ніколи не є результатом поведінки постраждалої особи. І як би насильник не хотів виправдати себе перед своїм оточенням або правоохоронними органами, акт насилля – персональний вибір та персональна відповідальність злочинця.

Я робив це у стані афекту

По-перше, злочин, скоєний у стані афекту, не є неосудним. Стан афекту є пом’якшувальною обставиною. Який не нівелює склад злочину.

По-друге, стан афекту триває кілька хвилин. Тож якщо чоловік декілька годин поспіль б’є дружину, то робить він це цілком свідомо, і афект там відсутній.

Я не скоїв злочин, це наша сімейна справа

Насилля стосовно іншого допустиме лише у випадку необхідної самооборони – не перевищуючи її меж. Домашнє насильство ж є злочином. Це умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Домашній насильник – злочинець. І коли вам кажуть, що говорити або свідчити щодо домашнього насилля як жертві – це “виносити сміття з хати”, удайте, що не чули цієї поради. Якщо ви стали свідком домашнього насилля – замовчувати це, а не свідчити, також злочин. Характерно, що жертви зазвичай замовчують факт насилля, адже у суспільстві заведено засуджувати саме жертву. Стати жертвою домашнього насилля вважається ганебним. 

Особисто мені, після того як я, переживши декілька таких випадків та виставивши чоловіка за двері, зробила факт насилля публічним, його мати написала, що я “сама довела” і “ганьблю її сина”. Дійсно, це ж не вчинок ганьбить людину, а постраждала особа.

Після того, як я розповіла у соцмережах про факт насилля у родині, мені написали сотні жінок, які пережили подібне, і навіть гірше. Вони не стали боротися, боялися говорити і не розірвали коло, живучи й далі з аб’юзерами.

Не варто наполягати на тому, що родина після насилля не має права на життя. Має. Але лише після тривалих сеансів психотерапії і повного усвідомлення насильником, що у фразі бити дружину не можна, але…, не існує жодних але.

Я не коїв насилля, я відповідав на образу, як міг 

Щоб пояснити це, звернімося до законодавчої бази. Відповідно до статті 19 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, вчинена у стані необхідної оборони, тобто під час захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління, від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Водночас, відповідно до статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої у цій обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Де ж проходить межа самооборони? Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.

Простими словами, якщо дружина назвала чоловіка йолопом, бо це її суб’єктивне припущення, за що їй зламали щелепу чи розбили ніс, це є кримінальним злочином, бо перевищує рамки необхідної самооборони. 

Чоловіки також страждають від насилля

Насправді так. Однако дослідження, проведені у багатьох країнах світу, свідчать, що у 95% випадків домашнього насильства саме жінки є жертвами агресії та загинули від рук власних чоловіків. За інформацією ПРООН, щороку від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько 1,8 млн жінок. І щороку 600 людей гинуть внаслідок домашнього насильства. Вдумайтеся у цю цифру. Вона випереджає навіть кількість загиблих в ООС.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-07-29 21:50:33