Чергова зустріч з координаторами родин зниклих безвісти військовослужбовців відбулася в Міністерстві оборони України.

Участь у заході взяли понад 40 координаторів родин зниклих безвісти. Зустріч тривала понад 3 години.

У межах компетенції представники Міноборони надали відповіді та роз’яснення стосовно питань, які цікавили присутніх.

Було обговорено широке коло проблем, що турбують родини зниклих безвісти воїнів, у тому числі, зміни у законодавстві, запропоновані у проєкті Закону України № 13646, прийнятому Верховною Радою України 25 лютого 2026 року.

Також йшлося про перспективну модель функціонування регіональних центрів соціального супроводу та доцільність створення єдиної інституції, яка б опікувалась усіма питаннями зниклих безвісти військовослужбовців та їхніх родин.

Йдеться про спеціалізовані підрозділи соціального супроводу, що мають опікуватися питаннями військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин, та надавати комплексну підтримку їхнім родинам.

— Що стосується регіональних центрів соціального супроводу, знову було порушене це питання, хоча Міноборони неодноразово надавало інформацію про поточний статус єдиного наразі створеного центру у межах ОК «Захід».

Оскільки вчергове кимось були поширені маніпуляційні чутки, що переміщення зниклих безвісти військовослужбовців вже розпочалося, ми надали роз’яснення стосовно формування регіональних центрів, позиції Міністерства оборони щодо цих центрів, а також кого і яким саме чином планується туди переміщувати, — розповів заступник директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони полковник Олександр Пухальський.

Модель роботи регіональних центрів соціального супроводу буде оновлено — Міноборони

За його словами, наразі після низки зустрічей та консультацій з родинами зниклих безвісти військовослужбовців, триває напрацювання оптимальної моделі роботи центрів.

Громадська рада при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, Офіси військового омбудсмана та омбудсмана Верховної Ради України, представники громадськості напрацьовують модель, за якою на даному етапі регіональні центри соціального супроводу повинні займатись справами зниклих безвісти військовослужбовців, чиї військові частини вже розформовано.

За інших обставин переведення до Центру буде можливим виключно з власної ініціативи та згоди родини військовослужбовця.

Завданням центрів соціального супроводу має стати забезпечення централізованого обліку зниклих безвісти військових та мінімізація бюрократичних труднощів для родин захисників.

Робота над створенням центрів йде з урахуванням позиції родин військовослужбовців.

«Захист членів родин — головний пріоритет за будь-яких змін»: створення центру супроводу обговорили з представницями родин зниклих безвісти

Окремим питанням під час зустрічі стало обговорення доцільності створення єдиного державного органу або інституції, яка б централізовано опікувалась усіма питаннями зниклих безвісти військовослужбовців.

Родини акцентують увагу, що головним її завданням має стати передусім розшук зниклих безвісти військовослужбовців та ідентифікація тіл.

Разом із тим, велике коло цих питань перебувають поза компетенцією Міністерства оборони.

Тому робота зі зниклими безвісти військовослужбовцями та членами їхніх родин потребує організації на загальнодержавному рівні та у ширшому контексті.

— Оскільки це питання зараз активно обговорюється у соцмережах, ми поцікавились думкою родин, що прийшли на зустріч, — зазначив Олександр Пухальський.