Україна і світ

Російсько-іранська дружба як виклик для США

Зі зростанням напруженості довкола ядерної програми Ірану Росія спробує зупинити тиск США на Тегеран і зіграти в цьому важливу роль, вважає редакція. Посиливши підтримку Ірану, Москва спробує здобути в протистоянні з Вашингтоном нові важелі тиску, хоча повному їх зближенню заважають складні відносини Москви з цією країною, яка все ж остерігається занадто зближуватися з РФ

Джерело: 112.ua

Російсько-іранська дружба як виклик для США

Зі зростанням напруженості довкола ядерної програми Ірану Росія спробує зупинити тиск США на Тегеран і зіграти в цьому важливу роль, вважає редакція. Посиливши підтримку Ірану, Москва спробує здобути в протистоянні з Вашингтоном нові важелі тиску, хоча повному їх зближенню заважають складні відносини Москви з цією країною, яка все ж остерігається занадто зближуватися з РФ

Редакційна стаття Stratfor

Останні два тижні – після того, як Іран оголосив, що припиняє виконувати частину своїх зобов’язань за Спільним всеосяжним планом дій (СВПД), – російська дипломатія працює на високих обертах. Невдовзі після заяви Тегерана щодо СВПД глава російського МЗС Сергій Лавров зустрівся зі своїм іранським колегою Джавадом Заріфом і розкритикував вихід США з ядерної угоди.

Потім, після зустрічі 14 травня з держсекретарем США Майком Помпео в Сочі, Лавров висловив бажання Росії уникнути напруженості в американо-іранських відносинах від ескалації до військового конфлікту, але попередив, що такий результат залишається можливим через жорстку політику США щодо Ірану.

Укупі з різними стратегічними планами Росії стосовно Ірану і США нещодавні заяви Лаврова припускають, що Москва спробує зіграти на зростальній стурбованості Вашингтону через Тегеран, щоб вибити зі США поступки в інших галузях — таких, як санкції, Україна і контроль над озброєннями.

При цьому Москва збільшить стратегічну підтримку Ірану вже протягом найближчих тижнів, прагнучи роздобути на переговорах нові важелі тиску на Вашингтон. Особливо слід очікувати таких дій:

– збільшення ядерної підтримки (зокрема, розробку реакторів і доставку до Ірану забороненого СВПД урану);

– збільшення економічної підтримки (зокрема, створення мереж контрабанді нафти або інші дії, спрямовані на обхід санкцій США);

– збільшення дипломатичної підтримки (зокрема, голосування проти ініціатив, висунутих або підтримуваних США);

– збільшення військової підтримки (зокрема, відправку російського контингенту, ракет та іншої зброї на ключові ядерні та військові об’єкти, щоб ускладнити військові стратегії США).

Однак масштаби російської підтримки обмежено її власними намірами щодо Тегерана. Росія цінує Іран як ключового союзника в протистоянні зі США і хоче, щоб так залишалося й надалі.

Тому Москва, як і раніше, і противиться спробам США спровокувати в Ірані зміну режиму шляхом виходу з СВПД і запровадження санкцій. Водночас Москва не хоче, щоб Тегеран зміцнив свою військову міць настільки, щоб у майбутньому кинути виклик самій Росії. З тієї ж самої причини вона не хоче, щоб Іран отримав ядерну зброю.

Всю складність цих відносин, які розвиваються з перемінним успіхом, найкраще ілюструє періодична участь Росії в будівництві ядерного реактора в іранському Бушері. Для виробництва збройових матеріалів АЕС не призначена (принаймні не безпосередньо), однак частина її постачальників задіяна і в іранській збройовій програмі.

Хоча Бушерську АЕС дотепер не завершено, її громадянське призначення говорить про готовність Росії продовжувати допомагати Ірану на мирних теренах, зокрема ядерну енергетику.

Зі свого боку, Іран російську підтримку вітає, особливо коли йдеться про підтримку СВПД передбаченого ним пом’якшення санкцій.

Але враховуючи історичні відносини з Росією та її участь в іранських справах, занадто зближуватися з Москвою Тегеран остерігається, щоб знову не потрапити під її вплив.

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]


Джерело: www.112.ua