Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Рік з початку карантину: які зміни обмеження принесли в наше життя

Незадовго до оголошення пандемії Covid-19 в Україні зафіксували перший випадок захворювання, через що вже з 12 березня держава ввела жорсткий локдаун, який тривав майже місяць.

коронавірус у світі

І сьогодні Україна продовжує життя в умовах карантину, але вже адаптивного. Всім довелося швидко пристосовуватися до нових умов життя.

Вже рік ми перебуваємо в нових реаліях і, навіть попри початок кампанії з вакцинації від Covid-19, ми навряд чи повернемося до умов, за яких жили до пандемії.

Факти ICTV розповідають, як змінилося життя за рік карантину і які зміни можуть чекати нас надалі.

Зміни у повсякденному житті

Звичайно, найбільшою зміною у нашому житті стала необхідність носити маски у громадських місцях. Їхнє сприйняття швидко змінилося – лише за кілька місяців.

До пандемії їх рекомендували носити лише у випадках, коли в людини проявлялися симптоми хвороби, але після того, як науковці дізналися, що Covid-19 може протікати безсимптомно, маски стали незмінним атрибутом нашого повсякдення.

Крім одноразових медичних масок в побуті з’явилися і багаторазові маски з тканини, які хоч і не так добре захищають оточення, все ж є чудовим компромісним рішенням, яке добре впливає на зменшення темпів розповсюдження захворювання.

Довелося пристосовуватися і в робочій сфері. Багато компаній перевели своїх працівників на віддалену роботу, на якій значна частина залишається й донині.

У зв’язку з цим ми відкрили для себе нові програми для спілкування не лише на роботі, але й поза її межами. Skype, Zoom, Telegram та багато інших застосунків ми й досі використовуємо для спілкування з близькими і друзями.

Всьому бізнесу довелося пристосуватися до нових реалій. Обов’язкові маски для персоналу, постійна дезінфекція, переорієнтування на онлайн-замовлення – це далеко не повний список речей, які запровадили під час карантину, щоб “вижити” в цих складних умовах.

Також за час карантину ми навчилися краще розбиратися у фейкових новинах. Щонайменше тих, що стосуються коронавірусної хвороби.

Згідно з дослідженням Американського журналу тропічної медицини та гігієни, на середину 2020 року в мережі циркулювало понад 2 тис. різноманітних недостовірних статей.

Дослідники вбачають зв’язок між їхнім існуванням і тисячами госпіталізацій та смертей через “поради”, про які розповідали у фейкових матеріалах.

Звичайно, на це вплинув ще один фактор, який з’явився за час карантину.

Удар по психіці

Мабуть, найзначнішим ударом для кожної людини виявився її психічний стан. Навіть ті, хто не звик часто виходити на вулицю, відчули наслідки карантинних обмежень, коли не можна навіть посидіти у кафе з другом за чашкою кави.

Тривале перебування вдома і загальнонаціональні обмеження призвели до того, що почала збільшуватися кількість людей, які повідомляли про депресію та тривожність.

Дослідження, опубліковане Центром з контролю та профілактики захворювань в США (CDC), показало, що 41% опитаних жителів США повідомляли хоча б про один з симптомів, який свідчив про проблеми з психічним здоров’ям.

Найбільше проблем спостерігалося у людей віком 18-24 років. Близько 63% повідомляли про симптоми тривожності або депресивного розладу. Науковці не змогли встановити точної причини збільшення кількості психічних розладів, але припустили, що такі фактори, як самоізоляція, закриття навчальних закладів, боязнь підхопити Covid-19, безробіття могли негативно вплинути на людську психіку.

Хоча у дослідженні йдеться лише про Сполучені Штати, не можна виключати, що локдаун в Україні призвів до збільшення навантаження на психіку громадян.

За мить змінилося життя мільйонів українців, і це точно не могло не позначитися на їхній психіці.

Не без позитиву

Проте не обійшлося й без позитивних моментів, особливо коли йдеться про сферу охорони здоров’я. У коментарі Фактам ICTV голова правління ГО Платформа Здоров’я Тимофій Бадіков розповів, що всього за рік карантину для розвитку інфекційної галузі було зроблено більше, аніж за останні 25 років.

– Збільшився інфекційний контроль. Багато закладів ухвалили плани з інфекційного контролю, є підтримка місцевої влади, зокрема у питанні закупівлі засобів індивідуального захисту.

Інфекційні лікарні та інфекційні відділення, хоча цього і не було в планах медреформи, за рік краще реформували, аніж за останні 25 років. За рахунок ковідного фонду, міжнародної підтримки, місцевих бюджетів відремонтували приміщення, оснастили їх обладнанням і навчили лікарів, – каже Бадіков.

З початку національних локдаунів у світі велася робота для того, щоб якомога скоріше створити вакцину від Covid-19. Хоча препарати й досі перебувають на третій фазі клінічних випробувань, їх ліцензують для використання в екстрених випадках.

Менш ніж за рік вчені зі всього світу змогли створити безпечні препарати для боротьби з коронавірусом. Зазвичай на подібне знадобилися б роки або навіть десятиліття.

Можливо, подібний підхід збережеться й для створення інших ліків від різноманітних хвороб, які давно циркулюють світом.

Обмеження, з якими ми живемо вже рік, зумовили те що українці почали краще піклуватися про своє здоров’я.

Частково це пов’язано з тими правилами безпеки, яких просять дотримуватися з початку пандемії. Вони допомагають запобігати не лише розповсюдженню Covid-19, але й інших хвороб.

– Рівень смертності від багатьох хвороб знизився, зокрема від інфекційних захворювань. Карантинні обмеження, носіння масок позитивно впливають на зниження рівня смертності від низки хвороб, – каже голова правління ГО Платформа Здоров’я.

Залишається лише сподіватися на те, що навіть після завершення пандемії люди збережуть подібні звички.

Звичайно ж, позитив проявився не лише у медичній сфері. Зниження мобільності населення, зупинка заводів і фабрик зумовили те, що вже за кілька тижнів після початку карантину у країнах спостерігали значне зниження викидів вуглекислого газу.

Завдяки цьому керівництва держав почали звертати більше уваги на проблеми забруднення навколишнього середовища. Світові лідери почали заявляти, що займуться цим питанням після завершення пандемії.

У планах деяких країн навіть повна заборона продажу нових авто, які працюють на бензині й дизелі, що має набрати чинності до 2035 року.

Змін не уникнути

З плином часу стає зрозуміло, що ми навряд чи зможемо повністю повернутися до того життя, яке було до пандемії.

Це стосується не лише нашого способу життя, але й глобальних процесів. Наприклад, медична реформа, яка давно триває в Україні, може значно змінитися через нові виклики, які приніс із собою коронавірус.

– Минулого року ухвалили національну концепцію електронної охорони здоров’я, нині погоджується план впровадження. Реформа не просувалася, адже не працювала в нормальному режимі електронна система охорони здоров’я.

У 2020 році завдяки МОЗ нарешті отримали стратегічний документ, де чітко вказано, куди і як рухатися. Найголовніше – це розуміють міжнародні партнери, розробники, представники медичної спільноти. Коли буде затверджено план, то можна буде говорити про його поетапну реалізацію, – розповідає Бадіков.

Не можна чекати й того, що Covid-19 зникне після завершення кампанії з вакцинації. Так, у ВООЗ прогнозують, що до 2022 пандемія завершиться, однак хвороба залишатиметься з нами і надалі, просто ми вже знатимемо, як їй протистояти, та й загроза після масової вакцинації потенційно стане меншою.

Проте у світі вже почалися невідворотні зміни, які стосуються, наприклад, діджиталізації життя. Зокрема це стосується роботи.

Після того, як звичну для офісів комунікацію повністю перевели в онлайн, навряд чи ми побачимо повернення до старих методів після пандемії. Найімовірніше, все менше і менше людей ходитимуть на роботу.

Виключення робитимуть лише для тих професій, які потребують безпосереднього перебування на робочому місці (касири, кухарі, офіціанти, лікарі тощо) або коли без присутності працівника не обійтися.

Звичайно, ці зміни мають вплинути й на те, як працює економіка не лише окремих країн, але й світу.

– Світ після Covid-19 навряд чи повернеться до того стану, який був до пандемії. Багато трендів у світовій економіці лише прискорюються внаслідок впливу пандемії, – вважає директор Глобального інституту МакКінсі Джеймс Маніка.

Нині важко сказати, як саме зміниться світова економіка. Хтось каже про те, що потрібно відходити від глобалізації, а комусь на думку спадає, що країни мають проводити її, не зосереджуючись на жодній країні.

Згадаймо Китай і початок пандемії. Коли зупинилися китайські фабрики, одразу розпочалися проблеми з ланцюгом постачання різноманітних товарів. Цілком можливо, що у майбутньому держави шукатимуть й інших партнерів у різних сферах.

Ніхто не виключає, що за кілька десятків років нас може чекати нова пандемія, тому важливим чинником має бути і підготовка до подібного розвитку подій.

– Перевірка на віруси, найімовірніше, стане частиною нашого життя, подібно до того, як заходи безпеки стали нормою після теракту 11 вересня. Важливо інвестувати в інфраструктуру, необхідну для виявлення майбутніх спалахів вірусів. Ці інвестиції захистять економіку, якщо імунітет до Covid-19 виявиться тимчасовим, – вважає професор з міжнародних фінансів у Школі менеджменту Келлога Сержіу Ребело.

Ми переживаємо справді історичну подію, яка назавжди змінить життя не лише громадян України, але й усього світу.

У світі вже розпочалися зміни, які формуватимуть наш порядок денний ще не один десяток років. Навряд чи ми колись повернемось до “нормального” життя.

Натомість ми створимо нові норми. Якими вони будуть – покаже час. Пандемія і карантин не лише завдали нам значних проблем, але й дали поштовх для руху вперед і вирішення багатьох питань, на які ми раніше закривали очі.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-03-12 09:13:44