Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Реконструювати, щоб заробляти: як пам’ятки архітектури отримують нове життя

Останнім часом, особливо під час виборів, все гостріше постає питання збереження історичних будівель та боротьби із недобросовісними забудовниками. Головна проблема полягає у тому, що раніше будівельний бізнес сприймав старі будівлі як інвестиційно непривабливі.

Однак нещодавно в Україні почала поширюватися нова концепція, відома на заході як ревіталізація. Старі будівлі не просто реконструюють до їх первісного вигляду, а й розвивають інфраструктуру шляхом відкриття готелів, гастрономічних закладів, публічних просторів, бізнес-коворкінгів тощо.

Ми розповімо про найуспішніші кейси подібного штибу, створені за останні роки у Києві. Їхній розмах та масштабність витрат свідчить про зростання популярності цієї концепції у столиці.

За останні роки актуальним стало питання збереження історичних пам’яток. Так нещодавно через скандальну забудову в охоронній зоні ЮНЕСКО навіть погрожувало видалити Софію Київську зі списку пам’ятників Всесвітньої спадщини. Під тиском активістів чиновники КМДА змусили забудовника знести скандальні поверхи. Але таких прикладів перемог поки що не надто багато.

Нерідко недобросовісні забудовники вирішують розчищувати території, на які “поклали око”, за допомогою інцидентів, переважно підпалів. У столиці красномовним прикладом такої схеми є багатостраждальна історична будівля за адресою вул. Січових Стрільців, 91.

Лише за минулий рік вона горіла понад 10 разів, водночас були відрізки часу, коли вона палала по кілька разів на тиждень. Це вказує на те, що той, хто запланував тут будуватися, не зупиниться, поки від пам’ятки не залишиться купка сміття.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Існує також безліч прикладів, коли подібним чином виганяють мешканців із житлових будинків. Найвідоміший з них знаходиться у самому центрі – поруч із Майданом – садиба Мурашка (ХІХ ст.).

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

З будинку примусово почали відселяти мешканців, за часів головування Леоніда Черновецького незаконно передали у власність сумнівним особам, а потім почалася епопея з війною проти мешканців, які не бажали виїжджати. Математик Олександр Глухов, 25 років, відстоює свою квартиру та будівлю – історичну пам’ятку.

Але днями міська влада вирішила відключити цей будинок від комунікацій, очевидно, сподіваючись, що без води та каналізації люди виїдуть з оселі. Отже, після виборів забудовники знову отримали карт-бланш на дії за принципом “випаленої землі”.

Подібна стратегія – це переважно спадщина радянської школи забудови. За ті роки склалося зневажливе ставлення до історичних будівель як до пережитку, регресивної спадщини минулого. І подібні установки популяризувалися не лише у нас, а й на Заході, особливо в середині ХХ ст. Але з часом там набули популярності концепції збереження старовинних будівель та й навіть заводів.

Зокрема, у західних країнах зараз популяризують ідею ревіталізації, втілену у концепції відновлення заводських приміщень і перетворення їх на популярні об’єкти. Ідея полягала у тому, щоб не лише знайти кошти на реконструкцію приміщень, а й на їхнє подальше утримання в належному стані. Переважно це стає можливим за допомогою перетворення таких об’єктів на музеї, арт-платформи, фуд-корти, ресторани, готелі.

За останні декілька років ця ідея здобула все більшу популярність і в Україні. Причина успіху таких форм бізнесу — у гострій недостатності місць для якісного і насиченого проведення часу. Крім того, старі приміщення мають давню історію, цінність, і оновлені об’єкти у таких приміщеннях набувають особливого шарму, наповнюються старовинною естетикою та значущістю.

І прикладів унікальної та швидкої реставрації подібних занедбаних пам’яток у самому Києві вже набереться чимало. Так, найуспішнішим і найрозкрученішим став кейс із храмом Спаса на Берестові, відкритим після реставрації у вересні минулого року.

Пам’ятка архітектури XI—XII століття входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і відповідно до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. При цьому храм часів Русі містить у собі цінні елементи різних епох.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

У цій ситуації пощастило знайти кошти та підтримку із різних джерел: від Міністерства культури України, Київської міської державної адміністрації, Печерської районної державної адміністрації, Національного Києво-Печерський історико-культурного заповідника, із приватних меценатських надходжень. Фахівці зауважують на те, що храм насправді якісно відновили. Через карантин він наразі зачинений, але буде слугувати як музей.

Але є й чимало проектів реставрації та ревіталізації приватними особами, меценатами або бізнес-гігантами. Найпершим масштабним таким проєктом для Києва став ЦУМ. Після багаторічної реконструкції, зокрема повної переробки всередині, реставрована будівля відкрилося у кінці осені 2016-го та стало одним із центрів лакшері-сегменту столиці.

І хоча щодо екстер’єру точаться суперечки, значній масі киян нова будівля не подобається, та загалом архітекторам вдалося зберегти загальну стилістику будівлі, дещо модифікувавши її. І головне – на сьогодні це не просто оновлене приміщення, а торговельний центр, який зберіг свій функціонал.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Відреставрований ЦУМ, 2016 рік

Іншим подібним прикладом включення бізнесу у реставрацію старих будівель стала Bursa. Головна ідея дизайнерів та архітекторів полягала у тому, щоб зберегти та підкреслити оригінальну конструкцію ХІХ століття і надати їй нове життя.

– Основна ідея, що проходить через весь дизайн, – це принципи стилю Баухаус. Простий та індустріальний концепт, контрастта деталі, які не привернуть вашу увагу одразу.

Після реконструкції тут відкрилися готель та ресторан. І це місце миттєво набуло популярності завдяки саме автентичності будівлі та довгій історії будівлі і незвичності інтер’єру, – повідомляє архітектор Слава Балбек.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Та чи не наймасштабнішим проєктом такого штибу стала реконструкція приміщень цехів старого заводу Арсенал. Це, мабуть, чи не найбільший на сьогодні в Україні подібний грандіозний задум, що ефективно втілений у життя: при збережності архітектури, поверненні її до первісного вигляду.

Ревіталізовані приміщення наповнюються офісами, коворкінгами, фудкортами та зонами відпочинку, громадськими зонами просто неба, які були створені на захаращеній і покинутій частині промзони, повз яку місцеві мешканці навіть боялися проходити у темну пору доби. Колишній символ радянської промисловості та революції перетворився на ідейно новий об’єкт.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Коворкінг Creative States у відновленому Арсеналі

Мешканцям сусідніх вулиць та колишнім працівникам заводу у більшості своїй подобається оновлення старих цехів і території взагалі.

Ще яких років зі п’ять тому тут було доволі небезпечне й занедбане місце, де краще було не ходити вечорами. Довгий час завод був символом безгосподарності та неефективного використання дорогоцінних метрів у центрі столиці – цілих 25 га не лише простоювали, а псували вигляд центру столиці.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Вид на відреставровані цехи заводу Арсенал

Історія та архітектура будівель, які ревіталізуються, вражають. Приміром, уже відомий Kyiv Food Market розташований у будівлі, яка до 1865 року виконувала функцію ковальської майстерні. А тепер тут популярний серед киян ресторан.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Kyiv Food Market

Водночас поряд із приміщеннями створена й паркова зона, яка є вільною для відвідування (раніше ця територія була закритим режимним об’єктом).

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Публічний простір біля реконструйованих цехів заводу Арсенал

Концепція ревіталізації старих будівель вдало працює й набуває розмаху. Інвестори зацікавлені у такому підході, навіть у подібних масштабних і затратних проєктах, і це дуже позитивна тенденція. Про інвестиційну популярність ревіталізації старих будівель свідчать й інші об’єкти, які наразі перебувають у процесі реставрації.

Відповідні роботи ведуться в садибі Іпсіланті неподалік Арсеналу. Фасаду старовинної будівлі кінця XVIII ст. вже повернули первісний вигляд. Інвестори, які рятують будівлю, на першому поверсі планують відкрити заклад харчування та музей.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Київський особняк Іпсіланті

Минулого року почалася також реконструкція відомого Будинку зі зміями. Цікаво, що за проєкт реставрації будівлі в аварійному стані узявся меценат Богдан Батрух. Що розмістять у відомому будинку після закінчення робіт – наразі невідомо.

Реконструювати, щоб заробляти: як памятки архітектури отримують нове життя

Будинок зі зміями та каштанами (прибутковий будинок С. Чоколової)

Очевидно, що від подібного підходу до нашого минулого виграє і держава, і громада, на якій розміщені старовинні об’єкти, і власне бізнес. Нова модель націлює не руйнувати старовину, а шукати способи її реставрації та ефективної інтеграції в сучасне життя. Крім того, це дозволяє відійти від концепції перетворення міста на бетонно-скляні гетто.

І такі підходи, зрештою, могли б вирішити ситуацію із відомими скандальними об’єктами, при цьому не руйнуючи їх. Наприклад, як у випадку з Гостинним двором на Подолі. Наразі він дивом вцілів завдяки старанням активістів. Але відреставрувати та вдихнути у нього життя могли б, ймовірно, лише інвестори, націлені на певний прибуток шляхом збереження старовини.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-11-10 17:12:46