Україна і світ

Путін програє: Аслунд прогнозує, що чекає на РФ та Україну після війни

Будівельні матеріали м.Ніжин

Американський економіст Андрес Аслунд вважає що Володимир Путін програє війну проти України, чим спровокує період нестабільності в Росії або створить диктатуру, подібну до тієї, що у КНДР.

У своїй статті під назвою Путін програє війну для Foreign Affairs Аслунд  описує не першу в історії поразку Росії та розвиток подій після неї.

Свою статтю Аслунд розпочинає з того, що під час свого звернення з нагоди 9 травня Путін не зміг ані оголосити перемогу у своїй військовій кампанії проти Україні, ані оголосити загальну мобілізацію. Натомість, виступаючи з трибуни на Червоній площі в Москві, Путін звучав як невдаха, скигливши, що погрози НАТО “змусили” його діяти превентивно на Донбасі.

Економіст наголошує, що все більше ймовірно, що спробу Путіна “звільнити Донбас від Києва” будуть згадувати як найбільш вражаючу невдачу у сучасній військовій історії. Росіян не зупинив програш битви за Київ, і вони продовжили зазнавати нищівних втрат – до 16 травня українські війська знищили понад 28 тис. російських військових.

Нинішнє становище Росії Аслунд порівнює з російсько-японською війною 1905 року, яка ознаменувала початок кінця царської ери, а також невдалу спробу диктатора Йосипа Сталіна захопити Фінляндію під час Зимової війни 1939-1940 років.

Нищівні хабарі у структурі РФ

Серед причин невдачі РФ у війні Аслунд називає систему корупції там. Він згадує військові контракти Путіна з Пригожиним у 2013-му році на щонайменше $3,2 млрд. Наголошуючи, що російські війська були забезпечені такими мізерними продовольчими запасами, що їм довелося грабувати продуктові магазини. Він також згадує дешеві китайські шини, які стали причиною уповільнення просування російських військових конвоїв, а ще бронежилети, наповнені картоном.

А ось українські військові, навпаки, перевершили всі очікування. Сотні тисяч українців пішли на захист Батьківщини. Аслунд наголошує, що через восьмирічну війну на Донбасі десятки тисяч українських солдатів мають бойовий досвід, і багато хто пройшов навчання у США та Великій Британії.

Аслунд додає, що західні союзники нарощують поставки озброєння та військової техніки, а саме українське військо оснащене протитанковим озброєнням західного виробництва та зенітними системи Stinger, що довели свою високу ефективність. Він також наголошує на важливості запроваджених проти РФ санкцій, які більше не спрямовані на стримування Росії, а на послаблення російської економіки та зменшення її здатності вести війни.

Зокрема країни G7 заморозили міжнародні валютні резерви Центрбанку Росії та відключили багато російських банків від SWIFT. У відповідь російський уряд посилив держрегулювання економіки, ще більше завдаючи шкоди військовим зусиллям Путіна. За один день Путін знищив більшість економічних досягнень Росії з 1991 року.

Москва програє вже не вперше

На думку Аслунда, “хвиля війни” Путіна в Україні все більше зміщується проти Росії, і майже напевно закінчиться нищівною поразкою Росії. Він наголошує, що Москва не вперше починає амбітну військову авантюру в пошуках додаткової території, але виявляється переможеною та приниженою.

Однією з паралелей, яка спадає на думку, є Зимова війна 1939-1940 років, під час якої сам Сталін вирішив вторгнутися у Фінляндію і створити власний фінський уряд. Червона Армія не змогла досягти успіху проти невеликої, але хороброї фінської армії, і зазнала жахливих втрат.

На цьому паралелі закінчуються, адже Сталін, на відміну від Путіна, дозволив професійним генералам взяти на себе командування. Через три місяці Сталін погодився на мирний договір “з обмеженими вигодами за величезну ціну”. Путін, навпаки, не передав командування своїм генералам. Навпаки, посилив свій контроль над деталями, а влада України не готова поступатися будь-якими територіями, захопленими окупантами після 23 лютого.

Командувач японського флоту адмірал Тоґо Хейхатіро на флагмані Мікаса у Цусімській битві 1905 року.

Правдоподібнішою паралель із війною в Україні Аслунд називає російсько-японську війну 1904-1905 років. Її джерелом він називає “імперське суперництво”. Росія хотіла мати порт у теплих водах Тихого океану, але зіштовхнулася з імперськими амбіціями Японії. Для Росії війна розпочалася невдало, але цар Микола II наполягав на боротьбі, щоб “зберегти гідність Росії” та уникнути “принизливого миру”. Втім росіяни були принижені поразкою і повстали проти царя заради ліберальнішого режиму.

Економічні проблеми Росії

Аслунд пише, що РФ наразі переживає не лише принизливу поразку, а й жахливий економічний колапс, за який повністю відповідальний Путін. Він зазначає, що, хоча, згідно з офіційними прогнозами, ВВП Росії має впасти на 8−12%, падіння може збільшитися вдвічі.

Він нагадав, що після шести днів набагато менш серйозної фінансової кризи у серпні 1998 року тодішній президент Росії Борис Єльцин відправив свій уряд у відставку. Економіст звертає увагу на те, що Путін, навпаки, не дозволив піти у відставку нікому зі свого уряду.

За його словами, згідно із загальноприйнятою думкою “преторіанська гвардія” (особиста охорона імператорів Риму, – Ред.) Путіна — Служба безпеки президента — настільки сильна, добре оплачувана і вірна президенту, що захистить його від будь-якої спроби держперевороту.

— Однак ціна подальшого лідерства Путіна для російського суспільства настільки велика, що було б дивно, якби жодна група не мобілізується проти нього. Несподівані великі витоки інформації з розвідувальної спільноти закритого характеру свідчать про підвищений ступінь міжвідомчого суперництва.

Навіть якщо Росія й надалі цензуруватиме новини про війну та масштаби її втрат в Україні, правда згодом стане очевидною. Протягом десятиліття війни в Афганістані було вбито 15 тис. радянських солдатів. Така невдача сприяла краху комуністичного правління, а за перші три місяці війни в Україні втрати вже значно вищі.

Палаючий російський танк. Фото: Генштаб ЗСУ

Аслунд називає внутрішню обстановку в Росії “вибухонебезпечною на всіх рівнях”. Серед її ознак він називає:

  • поширення правдоподібних чуток про арешти та звільнення вищих співробітників служби безпеки;
  • самогубство принаймні семи провідних російських бізнесменів, які вбили спершу свої сім’ї, що робить ці випадки схожими на страти;
  • зниження виробництва та рівня життя до становища початку 1990-х років. Це, на думку Аслунда, підвищить імовірність масових протестів і заворушень і посилить напруженість серед силовиків.

Чи можуть скинути Путіна?

На думку Аслунда, скинути Путіна може Рада безпеки Росії. Цей орган збирається раз на тиждень, але за останні два роки збирався лише раз, 21 лютого, коли Путін вимагав схвалення його війни проти України. Економіст звертає увагу на великій дистанції між Путіним та членами Радбезу.

— Спершу стриманість Путіна зустрічатися зі своїми колегами пояснювали його страхом перед Covid, але зараз він, схоже, найбільше боїться своїх співробітників, про що свідчить його схильність сидіти в кінці довгого столу.

Економіст пише, що Радбез замінила Політбюро як найвищий орган, що ухвалює рішення, але не має повноважень. Аслунд додає, якщо цей орган візьме владу у свої руки, то Росія може знову побачити крах політичної влади, як у спробі державного перевороту в серпні 1991 року, і влада може опинитися на вулиці.

Фото: Depositphotos

Можливою альтернативою економіст вважає вдалу мобілізацію Путіним своєї “таємної поліції” і “перетворення Росії на нову Північну Корею, що було б набагато гірше”.

Яким би не був результат, Захід має планувати свої дії для обох сценаріїв: або путінський режим зазнає краху, або зміцниться. Він наголошує, що санкції проти Росії необхідно зберігати до тих пір, поки всі російські війська не покинуть Україну.

— Хоча Захід має запропонувати Україні значну матеріальну підтримку для її відновлення, санкції проти Росії мають зберігатися до тих пір, поки Росія не погодиться відшкодувати жахливий збиток, який вона завдала Україні.

Він також припускає, що, у разі збереження влади Путіна, “потоки російських емігрантів, імовірно, перевищать мільйони, які нині їдуть з України”.

Однак якщо Путін втратить владу, майбутнє Росії виглядатиме більш обнадійливим. Аслунд висловив думку, що якщо після періоду заворушень Росія встановить гідний демократичний режим, “Захід повинен стати і запропонувати належний план Маршалла, чого він не зробив у 1991 році”.

Джерело: Foreign Affairs

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-25 23:35:56

Магазин Автозапчастин м.Ніжин