Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Про вступ України в ЄС, санкції проти РФ і підтримку Європи: екслюзивне інтерв’ю Борреля

Мрії, що втілюються у реальність. Нещодавно українська сторона заповнила анкету на вступ до Євросоюзу, яку раніше президентові Зеленському передала Урсула фон дер Ляєн. Вже зараз можливість приєднання до ЄС у ролі повноправного члена не виглядає як пусті балачки, це відчувається більш реальним.

В ексклюзивному інтерв’ю Фактам тижня про перспективи вступу та наступні кроки України розповів верховний представник Європейської комісії, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель. Як Європа підтримує Україну? Про що мовчить Боррель? Та сценарії війни на Донбасі – відповіді на всі запитання в нашому інтерв’ю.

– Останнім часом ведеться дуже багато розмов про приєднання України до ЄС. Як ви розцінюєте, наскільки реально Україна може стати членом Європейського Союзу?

– Все просувається набагато швидше, ніж зазвичай, у нормальному процесі. Часто на це йде значно більше часу, але, наскільки я знаю, перші кроки вже зроблені. І знаю, що Україна вже заповнила опитувальник, який був переданий президентом Єврокомісії президенту Зеленському. Це добрий знак. Тому що зазвичай на те, щоб підготувати анкету, йдуть місяці.

А ми бачимо, що все було зроблено за лічені тижні. Зараз ми очікуємо на другу частину анкети, розраховуємо отримати її протягом кількох тижнів, не пізніше кінця травня. А потім Єврокомісія має підготувати оцінку з приводу зобов’язань України відповідно до критеріїв членства в ЄС. Цей висновок буде зроблено публічно.

А потім рішення має ухвалити Європарламент. Тож із середини травня м’яч буде на полі Єврокомісії. І комісія має підготувати рішення з приводу оцінки можливості України стати членом союзу та з приводу формату, у якому це відбудеться. Але вже зараз ми можемо сказати, що кожен крок був зроблений зі швидкістю світла, порівняно з нашими процедурами.

– Дуже радий це чути. Наскільки я знаю, президент Зеленський просив, і його підтримали ще лідери інших європейських країн, щоб це відбулось якнайшвидше, щоб Україна доєдналась до ЄС у короткий термін. Чи існує в ЄС процедура пришвидшеного вступу? І чи готові в Євросоюзі розглянути можливість створення такої процедури для України як виняток?

– Що ж, все має відбутись із дотриманням процедур. Ми не можемо діяти проти цього, ми інституція, організація з безліччю правил, які неможливо відсунути в бік. Це може бути зроблено швидше, проте всі кроки мають бути виконані. І те, що зараз є найважливішим, це те, що Єврокомісія має презентувати свою пропозицію Європарламенту. Цього неможливо уникнути, але можна зробити більш-менш швидко. І я впевнений, комісія зробить це без затримок.

– Що я зараз почув від вас, так це те, що Україні не доведеться чекати так само довго, як чекала, наприклад, Туреччина, чи Грузія, чи інші країни, які подавали заявки на вступ. Все вірно?

– В жодному разі не можна порівнювати ці ситуації. Турецьке питання було на столі роками, проте після змін всередині країни стало складніше продовжувати процес розширення. Хоча з боку комісії було надано позитивний відгук, а Європарламентом було ухвалене рішення розпочати перемовини. З Україною внутрішня ситуація абсолютно відрізняється, неможливо порівнювати ці два сценарії.

– В Євросоюзі є спеціальна програма, покликана фінансово допомогти країнам-кандидатам на вступ до ЄС. Який бюджет цієї програми на поточні п’ять років і чи зможе Україна використовувати гроші з цього фонду після визнання країною-кандидатом?

– Так, звичайно. Коли країна стає кандидатом, є програма попереднього приєднання. Гроші з цієї програми використовуються для підтримки країн, щоб зробити усе для приведення рівня життя та економіки у відповідність до вимог членства. Ми розуміємо: для того, щоб стати членом ЄС, треба втілити трансформації в економічній та соціальній структурах. Це потребує певних зусиль. А зусилля мають бути профінансовані з фонду програми попереднього приєднання для країн, які визнані кандидатами на членство в Євросоюзі.

Це доволі важливо і має вагомий вплив. Але ще раз повторю, для того, щоб мати змогу використовувати гроші з фонду, треба офіційно бути кваліфікованим в ролі країни-кандидата, і має бути отримана позитивна оцінка від Єврокомісії та затвердження від Європарламенту.

– Вже доволі довго українці мріють про приєднання до Європейського Союзу. Чи не могли б ви пояснити, як саме зміниться економічне та політичне життя України після вступу до ЄС? Як це на собі відчують пересічні українці?

– Подивіться на приклад Польщі, ваших найближчих сусідів. Трансформація економічної структури була дуже важливою. Я пам’ятаю, коли Польща стала членом ЄС і поляки вирушали на референдум. Тоді були страхи того, якими будуть наслідки. І зараз ми можемо бачити, що наслідки були дуже і навіть дуже позитивними в сільському господарстві.

Польський сільгоспсектор сьогодні – це сильний економічний сектор. Багато кілометрів доріг та магістралей були збудовані, покращення інфраструктури, це все було спонсоровано Європейським Союзом. Я родом з Іспанії, і можу вам сказати, що потік грошей, який йде на покращення базової інфраструктури, матеріальної бази та людського життя – змінює країну.

– Поговорімо про санкції проти Росії. Днями було оголошено, що США підготували вже шостий санкційний пакет. Які плани у ЄС та Єврокомісії щодо поширення санкцій?

– Всі просять нас імплементувати більше санкцій. Натомість, можливо, варто оцінити наслідки вже запроваджених? Тому що це має вигляд, неначе після запровадження нових обмежень нікого це більше не хвилює. І люди кажуть: дайте нам більше санкцій. А що ж тоді щодо ефекту вже запроваджених? Тому що ми не можемо їх запроваджувати щотижня. Давайте подивимось, що трапилось з російською економікою. І можна дуже чітко сказати, що російська економіка платить високу ціну через вже запроваджені санкції.

Дозвольте навести приклад: понад 700 російських літаків, цивільних повітряних суден більше не можуть літати через втрату їхніх ліцензій, спричинену нестачею деталей та програмного забезпечення. Більше ніж 700 літаків залишаються на землі. А ще експорт з Росії, за винятком енергетичного сектору, впав на 70%, лише уявіть, мінус 70% від експорту. Рівень інфляції зростає.

Призупинились міжнародні інвестиції. Через вихід з ринку міжнародних компаній, понад 200 тис. людей втратили роботу. Ми продовжуємо заморожувати російські активи, вже було заморожено активів майже на 30 млрд.

І коли я говорю про активи, маю на увазі все: і літальні апарати, і нерухомість, і предмети мистецтва. Це все також було заморожено. Було заблоковано транзакцій на понад 200 млрд. Тому відповідь незаперечна: так, санкції дійсно змінюють російську економіку.

Але поруч з цим також існує проблема побічного ефекту санкцій. І зараз це викликає великі дебати в усьому світі. Ми стоїмо на порозі продовольчої кризи. Також не за горами криза цін на енергоносії. І росіяни намагаються переконати весь світ у тому, що це викликано наслідками західних санкції. Але ні! Це наслідки війни.

Якщо Росія чинить перепони для експорту української пшениці чи бомбардуваннями знищує склади та сховища, то рано чи пізно дехто не буде мати вдосталь пшениці. Але це не наслідки санкцій!

Це наслідки війни. Ми не можемо собі дозволити, щоб увесь світ повірив у те, що санкції проти Росії створюють проблеми для світу. Ми маємо пояснювати їм, що саме війна проти України, розв’язана Росією, створює проблеми. Це дуже сильно мене турбує. Ми не можемо програти цю битву: словесну битву, битву ідей. Проте дуже важливу.

– Ви згадали, що експорт з Росії було знижено. Але це не враховуючи поставки енергоносіїв. Зараз порти європейських держав забороняють заходити кораблям під російським прапором, але є виключення. Це не розповсюджується на судна, які транспортують нафту, газ та деякі метали. Ці винятки можуть сягати 80% від усього експорту з Росії, транспортування якого відбувається морем. Чому існують такі виключення? І чи, беручи до уваги ці винятки, дійсно є вплив на російську економіку від санкцій?

– Так, вплив є! І так, винятки є також. Всі знають, що ми продовжуємо жити в умовах сильної залежності від російських енергоносіїв. Ми зменшуємо цю залежність, але зробити це протягом однієї ночі – неможливо. В такому разі ми завдамо шкоди собі більше, ніж зашкодимо Росії. Ми зменшуватимемо залежність, особливо від нафти.

Я особисто активно працюю над тим, щоб забанити російську нафту. Але наразі країни-члени продовжують бути залежними. Ми не можемо скасувати весь імпорт, і так само вони не можуть скасувати виплати. Але запевняю, ви побачите, як швидко ми зменшимо цю залежність і знайдемо альтернативу. Ми не купуватимемо російські нафту та газ.


– Деякі санкції проти Росії були запроваджені ще вісім років тому, і існують компанії-посередники та треті країні, які допомагають ці санкції обійти. Як ЄС діятиме в разі, якщо подібне повторюватиметься і зараз, в умовах посилення санкцій?

– Ви знаєте, запровадження санкцій має бути обережним. І завжди існує ризик спроб обійти обмеження, за допомогою третіх країн або змінюючи назву компанії. Тому ми постійно працюємо над заходами з закриття прогалин, закриття можливостей уникнути санкцій, користуючись допомогою третіх країн. І ми звертаємось до кожного з проханням не сприяти і не робити санкції марними.

Це було однією з головних тем у розмові з Китаєм. Не підтримувати Росію, намагаючись зробити санкції неефективними, шукаючи спосіб їх обійти. Інколи це дуже важко. Інколи є країни, які не хочуть співпрацювати або вони не запроваджують подібний рівень санкцій, які запроваджуємо ми.

Щоб санкції ефективно працювали, вони мусять бути запроваджені в усій мережі. Очевидно, що Росія шукатиме спосіб обійти заборони, за допомогою інших країн чи компаній. І ми маємо з цим боротись, попри те, що деякі країни не хочуть з нами співпрацювати.

– Поговорімо коротко про воєнні плани Росії. Кілька днів тому розпочався новий наступ на Сході України. Які можливі сценарії бачите ви? Чи правда, що Росія поспішає отримати бодай якусь перемогу до 9 травня?

– Відповідь на це питання ви знаєте краще, ніж я, тому що перебуваєте в Україні. Росія зазнала великих невдач в атаках проти України. Попри всі втрати, загиблих цивільних, попри зруйновані будинки та інфраструктуру, українці змогли зупинити російську атаку і вигнати їх з Київського регіону та інших областей. Вони змушені були відступити.

Але вже зараз концентруються лише на одній частині України, на Донбасі. Президент Зеленський заявив, що нова битва розпочалась. І ми дуже стараємось, робимо все можливе, щоб підтримати Україну в усіх її військових потребах.

Ми збільшуємо кількісні поставки зброї, надаємо інші види озброєння для того, щоб українська армія та українці могли протистояти у цій новій битві, яка, з огляду на все, буде більш концентрованою. Проте станом на зараз, російська агресія в Україні – це великий провал для російської армії.

– Нещодавно ви мали зустріч з міністрами закордонних справ європейських країн. Ключовою темою була допомога Україні, зокрема постачання озброєння. Якого висновку дійшли учасники зустрічі? Чи погодились країни надати Україні зброю та на яке озброєння ми можемо чекати зараз?

– Я думаю, спілкуючись про озброєння та його поставки, ми маємо бути трохи більш обережними. Краще робити, аніж розповідати про це. Пам’ятайте, у вас війна, і чим менше інформації ми надаємо – тим краще. Тому що ворог слухає і вас, і мене просто зараз. Але я можу вас запевнити, що країни ЄС, як і Британія, як і США, докладають великих зусиль і намагаються підтримати Україну.

На початку вторгнення були самі лише шоломи, пам’ятаєте? Зараз точаться розмови про інше озброєння, яке вже довело свою ефективність. Ми збільшуватимемо калібр і військовий потенціал. Але дозвольте мені залишити відповідь на це запитання доволі стриманою.

– Президент Зеленський складає перелік необхідного Україні озброєння. Чи дотримується цього списку ЄС, розглядаючи поставки зброї для України?

– Так, відповідь – так. Безперечно.


Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-04-26 22:26:58

Магазин Автозапчастин м.Ніжин