Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Про гру в збірній і Шахтарі, відносини у колективі та Євро-2020 – інтерв’ю Трубіна

Анатолій Трубін – один з найталановитіших молодих гравців в Україні. У віці 19 років він уже встиг стати основним голкіпером донецького Шахтаря і дебютувати у складі національної збірної України.

Анатолій Трубін

Факти ICTV зустрілися з Трубіним напередодні матчу кваліфікації Чемпіонату світу 2022 проти Казахстану (1:1) і поцікавилися, як йому вдалося в такому юному віці потрапити до складу збірної, як тактика Шахтаря відрізняється від тактики національної команди і на кого рівняється футболіст.

– Як ти потрапив у збірну, хто тобі розповів про виклик?

– Я побачив розширений список на сайті Федерації футболу і все. Мені ніхто нічого не говорив, ні Шахтар, ніхто не телефонував.

– Ти чекав цього? Припускав, що тебе викличуть?

– Звісно, хотілося. Думаю, будь-який гравець мріяв би про це. Наполеглива праця дає свої плоди.

– Як оцінюєш тренувальний процес у збірній? 

– Андрій П’ятов мене попереджав, що в збірній дуже складні тренування. У нас у команді п’ять воротарів, тому є можливість тренуватися на повну силу, але іноді й перевести дух.

– Хтось з інших воротарів збірної схожий з тобою в манері своєї гри?

Ні, кожний – це індивідуальність, у всіх є якісь свої гарні якості, своя унікальність.

– Хто з твоїх ровесників представлений у збірній, може, з кимось ти грав у молодіжних командах?

– Лише один раз я грав з Іллею Забарним і Юхимом Коноплею. Конопля на два роки старший, а Забарний на рік молодший.

– Як тебе прийняли у збірній? З ким ти найбільше спілкуєшся, з ким познайомився?

– Прийняли дуже добре, тут гарний колектив, у всіх чудові стосунки між собою. Завжди всі на позитиві – жарти постійні, підколи.

Я намагаюся з усіма гравцями спілкуватися. Потроху пізнаю кожного, пристосовуюся, звикаю. Найбільше, мабуть, спілкуюся з Коноплею –  ми взагалі дуже давно знайомі. Коли я прийшов у Шахтар у шість років, він уже там був.

– У збірній Георгій Бущан – душа компанії? Якщо воротарів заведено вважати більш відчуженими та мовчазними, то це не той випадок?

– Я не можу сказати лише про Бущана. І П’ятов може пожартувати, і Крива (Сергій Кривцов, – Ред.) постійно і в Шахтарі, і тут, і Зіна (Олександр Зінченко, – Ред.) також. Але якщо говорити про воротарів, то Георгій, мабуть, найактивніший.

– Чи є відчуття, що ти в іншій команді? Є різниця з твоїм перебуванням у Шахтарі?

– Авжеж. Основна різниця у воротарському процесі, тому що в клубі не такі складні тренування. Тут більше, як на зборах. Немає часу на розкачку, тобі треба приїхати та одразу бути готовим грати.

Ти повинен показати результат за три матчі. Якщо в клубі весь сезон ти готуєшся, то у збірній потрібно показувати результат тут і зараз.

– Збірна ближче за грою до Шахтаря, ніж до решти клубів, бо Шахтар виходить через пас в атаку?

– У цьому сенсі так, дуже схожий стиль з Шахтарем через коротку середню передачу. Думаю, для гравців Шахтаря це плюс, тому що не потрібно перелаштовуватися.

– Роль воротаря у сучасному футболі дещо змінилася. Воротар став виконувати роль розігруючого захисника. Це так?

– Так склалося вже давно, що воротар не гірше, а навіть краще польових повинен грати ногами. Топові клуби (Барселона, Манчестер Сіті) будують на цьому свою гру. Шахтар і збірна не відрізняються від них.

Воротар повинен вміти давати передачу на 5, 15, 20 та навіть 50 метрів. Голкіпери мусять добре грати ногами.

– Чи був у тебе кумир із колишніх воротарів у збірній Україні чи з іноземних? На кого ти рівнявся?

– Я не можу сказати, що я на когось рівнявся. Якщо виділяти когось, я б назвав Яна Облака. Він не супер розпіарений, але якщо подивитися на його гру у мадридському Атлетико, у нього дуже багато матчів на нуль, а це гарний показник.

– Зараз збірна має мінімум 16 матчів на рік, якщо ми вийдемо далі – буде ще більше. До того ж у тебе насичений календар, ти граєш ще у трьох турнірах. Зараз у футболістів все менше вільного часу, як ти почуваєшся у цій ситуації?

– Для мене це вперше з осені, коли я постійно граю майже кожну середу та суботу. Але мені це подобається, почуваю себе чудово.

Я більше відчуваю своє тіло та розумію, коли мені потрібно більше навантаження, а коли відновлення. Для мене навпаки краще постійно грати. Гра дає більше, ніж тренування.

– Зараз в групі кваліфікації на ЧС-2022 суперники збірної України сильніші, ніж були у відборі на Євро-2020?

– Я думаю, що на Євро якось по-іншому буде. Якщо порівнювати відбір, на Євро все одно є вісім матчів, а на ЧС лише три. Одна помилка, і ти можеш втратити шанс.

Як на мене, будь-яка команда та гравець хоче показатися на Євро, бо за цим спостерігає весь світ. Я не можу сказати, де слабше, а де сильніше, тому що і там, і тут буде складно.

Фото: УНІАН, Анатолій Трубін


Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-04-02 00:31:49