Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Прірва, з якої немає виходу: що буде, якщо ігнорувати проблеми з психічним здоров’ям

Всесвітній день психічного здоров’я у 2020 році відзначають 10 жовтня. Свято покликане привернути увагу до проблем виявлення та лікування психічних хвороб, а також популяризувати профілактику цих захворювань.

Про те, які проблеми в Україні з психічним здоров’ям населення, а також про наслідки через відмову від лікування Фактам ICTV розповіла лікар-психіатр, нарколог Катерина Кравчук.

День психічного здоров’я: інтерв’ю з психіатром

– Як ви оцінюєте рівень психічного здоров’я українців?

– Україна входить в перелік країн з високими показниками суїциду та депресій. Проблеми з психічним здоров’ям у країні тісно пов’язані з бідністю, безробіттям, відчуттям небезпеки та тривалого стресу. У країні 80% дітей та молоді не отримують адекватної допомоги. У поле зору психіатрів потрапляють лише 10% усіх хворих. Люди вкрай неохоче звертаються до фахівців за допомогою, українці не звикли піклувалися про своє психічне здоров’я. Тому просвіта у сфері психіатрії дуже важлива для покращення рівня ментального здоров’я.

– На вашу думку, чому в Україні люди рідко звертаються до психіатрів та приймають їх допомогу?

– Кожна людина впродовж життя може мати ознаки депресії, тривожного розладу, фобій, посттравматичного стресового розладу, психозу. Проблема розповсюдження психічних розладів криється в суспільній стигмі, яка стає на перешкоді зверненню за допомогою.

Стигма – стереотипні уявлення про хворобу, хворих, психіатрію.

Прийти на прийом до психіатра – це визнати себе “неповноцінним” (самостигматизація). І це не обов’язково про діагноз. Достатньо пояснити механізми виникнення симптому, його нейрохімію – як він може зникнути.

Страх бути відкинутим та засудженим зупиняє багатьох поцікавитися, що з ними насправді відбувається. Людині властиво боятися невідомого: поставлять на облік, зроблять хворим, поставлять діагноз. Тому звертаються часто запізно.

Тут важливо зрозуміти, що більшість розладів – це така собі адаптація організму, творчі пристосування для виживання. І якщо симптоми чи хвороба псують стосунки у родині, на роботі, то завдання лікаря – поліпшити якість життя у сферах, які важливі для пацієнта.

Про цукровий діабет та гіпертонію звикли говорити, а про психічні порушення – зазвичай соромно, завжди ця тема залишається в тіні. Якщо ми будемо більше говорити про депресію, ОКР, фобії, ПТСР, біполярний розлад, деменцію, шизофренію – люди матимуть уявлення і знатимуть, коли варто звертатися.

– З якими проблемами доводиться стикатися лікарям-психіатрам в українській медичній системі?

– Відсутність повноцінної реабілітації психічно хворих для максимальної соціалізації. Стигматизація пацієнтів, психіатрів, психічних хвороб. Занедбання лікарень, недостатнє фінансування психіатричної ланки надання допомоги. Неможливість забезпечити якісне лікування у 50% пацієнтів через соціальні фактори.

– Які прості зміни у поведінці рідної чи близької людини можуть викликати занепокоєння?

– Відсутність критики до свого стану, втрата інтересу до діяльності, яка раніше дарувала радість, раптова замкнутість, відгородження, пригнічений настрій понад три тижні, різка зміна поведінки. Також є низка соматичних симптомів: безпричинні задишка, серцебиття, закрепи, болі у животі, безсоння.

Крім того, можлива часта зміна настрою. Поведінка людини може не відповідати ситуації: трагедія викликає веселощі, зауваження спричиняє насилля. Бувають періоди надмірної активності, веселощів, які змінюються занепадом, апатією, депресією.

День психічного здоров’я: інтерв’ю з психіатром

– Чи можуть прості симптоми, на які часто люди не звертають уваги, буди передвісниками серйозного захворювання?

– Якщо у людини є один інтенсивний симптом або їх кілька малої інтенсивності, і вони  порушують ту чи  іншу  сферу життя – варто звернути увагу і консультуватися зі спеціалістами. 

Не звертати увагу  на симптом можна через кілька причин:

  • коли людина досить добре соціалізується із симптомом;
  • небажання брати відповідальність за своє здоров`я та якість життя;
  • важкий психічний розлад, коли критика до свого стану відсутня.

Так, часто депресія ховається за масками: закрепи, підвищений апетит і сонливість, вживання алкоголю чи інших психотропних речовин. Але симптоми – не хвороба. Хвороба – це сукупність симптомів і дисфункція у певній сфері.

– Чи варто змушувати близьких відвідувати лікаря, якщо виникають занепокоєння? Як правильно пояснити людині, що їй необхідна допомога психіатра?

– Психіатрична допомога – добровільна. Примусова допомога надається особам у випадках:

  • агресивних дій людини щодо себе чи оточення, які загрожують життю;
  • неможливості задовольнити потреби на рівні своєї життєдіяльності (відмова від їжі, води через психоз); 
  • втрати навичок самообслуговування під час деменції. 

В інших випадках без примусу пояснити близькій людині, що за неї хвилюються, навести реальні факти зміни поведінки без осуду, критики, зневаги, разом з тим не втягуватись емоційно, проявляти рішучість у діях.

– Які були у вашій практиці випадки, коли несвоєчасне звернення до лікаря стало фатальним?

– Завершений суїцид внаслідок невчасно виявленої важкої депресії у жінки 40 років, пацієнтка не зверталася за допомогою. Скоєння злочину пацієнтом з шизофренією внаслідок відсутності лікування через легковажне ставлення.

День психічного здоров’я: інтерв’ю з психіатром

– Як пацієнт може зрозуміти, що перед ним психіатр-професіонал?

– Зазвичай, ми довіряємо рекомендаціям знайомих, друзів. Це нормально, бо хочемо почуватися в безпеці, з професіоналом! А в психіатрії особливо важливо довіритись лікареві. Доброзичливість, уважність, дотримання Закону про психіатричну допомогу, який регулює правові норми надання допомоги, вміння діагностувати розлад та підібрати лікування, направити до інших спеціалістів (мультидисциплінарний підхід) – все це є запорукою дбайливого ставлення до психіки кожної людини.

Якщо це консультація у психолога чи психотерапевта можна поставити питання: за яким методом психотерапії цей фахівець працює? На підставі, якого навчання він це робить? Чи є психотерапевт членом відповідної професійної асоціації? Яка доказова база того чи іншого методу? Які ризики? Зі скількома пацієнтами працював та з якими результатами?

– Як психіатричні захворювання можуть впливати на організм людини та як ігнорування лікування може зашкодити?

– Уявімо, що психіка – це дерево: з корінням, стовбуром, кроною. Як впливає на дерево засуха, шкідники, буревій, пестициди? Якщо вчасно не полити чи удобрити, то чи будуть плоди? Чи довго проживе це дерево?

Відповідальність кожної людини – піклуватися про своє “дерево”. Психічні захворювання нерозривно пов’язані з усіма сферами життя: стосунками з рідними, соціальною активністю, досягненнями, розвитком, соматичним здоров’ям.

Якщо людина думає, що саме мине, чи просто закриває очі на “шкідників”, вона ризикує впасти у провалля, з якого вже немає виходу, чим раніше звернеться за допомогою, тим швидше можна зарадити і не допустити незворотні процеси.

Євгенія Шапоренко

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-10-10 11:30:40