Приїхала відкривати магазин — і опинилася під КАБами: як Борова привела Діану в бойову медицину
Діана з позивним «Горгона» служить санітарним інструктором евакуаційного відділення медичної роти 43-ї окремої механізованої бригади. Рішення піти в армію вона ухвалила після роботи й життя у прифронтовій Боровій на Харківщині.
Про це йдеться в публікації на сторінці 43-ї окремої механізованої бригади.
Борова під обстрілами
Діана — дипломована вчителька фізкультури. У 18 років вона почала працювати в торговельній мережі «Аврора», і за кілька років дійшла до посади куратора команди підтримки, яка запускала нові магазини по всій Україні. Саме службове відрядження привело її в селище Борова в період активних бойових дій.
Перші дні — нічні приїзди, зруйнована інфраструктура, відсутність транспорту й постійна небезпека. Військові, які тоді допомогли знайти прихисток і житло, стали для неї першим особистим контактом із фронтом.
Рішення піти в армію
Життя в прифронтовій зоні швидко зняло ілюзії. Поруч із житлом було влучання керованої авіабомби, робота в магазині відбувалася під звуки вибухів, а місцеві давно навчилися відрізняти «ящики, що падають», від обстрілів.
Саме тоді з’явилася думка, яка не відпускала понад пів року: піти служити й бути корисною там, де найважче. Остаточне рішення Діана ухвалила разом з подругою — обидві відновлювали документи й разом прийшли до ТЦК.
Шлях до бойового медика
У війську Діані пропонували небойові посади, однак вона наполягла на напрямку медицини. До навчання готувалася самостійно — вивчила протокол MARCH ще до базової підготовки. Найскладнішим стало навчання на бойового медика: поруч були люди з медичною освітою, іспити було складати важко.
Отриманий сертифікат став для неї першою великою перемогою. Згодом вона сама попросилася працювати на стабілізаційному пункті — там, де найбільше навантаження.
Бойовий досвід і служба сьогодні
Перші зміни в операційній стали випробуванням: паніка, перевантаження, робота на межі можливостей. Згодом Діана взяла себе в руки й включилася в процес. Так з’явилася професійна звичка — головним залишалося врятувати життя, незалежно від обставин.
Найважчим, за її словами, були поранення цивільних, які до останнього відмовлялися евакуюватися. Сьогодні «Горгона» працює санітарним інструктором евакуаційного відділення медичної роти та водночас навчається за спеціальністю «Лікарська справа», щоб стати професійним медиком.
«Поки що — перемогти ворога»
Про плани після війни вона говорить стримано: головне — перемога і збереженні життя. Можливість залишитися в армії після війни для неї — цілком реальна.
