Президент: Україна є єдиним щитом, який відділяє комфортне європейське життя від планів рф
Президент Володимир Зеленський заявив, що, хоч зараз один із найважчих моментів в історії України, але українці будуть продовжувати працювати з США та іншими партнерами.
Про це він сказав у своєму зверненні 21 листопада.
«Зараз один із найважчих моментів нашої історії. Зараз тиск на Україну — один із найважчих. Зараз Україна може опинитися перед дуже складним вибором. Або втрата гідності, або ризик втрати ключового партнера. Або складні 28 пунктів, або вкрай важка зима — найважча — та подальші ризики. Життя без свободи, без гідності, без справедливості. І щоб ми вірили тому, хто напав уже двічі», — зазначив глава держави.
За його словами, від українців чекатимуть відповідь.
«Хоча насправді я вже її дав. Двадцятого травня 2019 року, коли, присягаючи на вірність Україні. Ми не робимо гучних заяв, ми будемо спокійно працювати з Америкою та всіма партнерами. Буде конструктивний пошук рішень із нашим головним партнером», — наголосив він.
Володимир Зеленський заявив, що буде наводити аргументи, переконувати, пропонувати альтернативи.
«Ми не дамо ворогу приводів сказати, що це Україна не хоче миру, що це вона зриває процес і це Україна не готова до дипломатії. Такого не буде. В режимі 24/7 я буду боротися за те, аби серед усіх пунктів плану не було пропущено щонайменше двох — це гідність і свобода українців. Бо саме на цьому базується все інше — наш суверенітет, наша незалежність, наша земля, наші люди. І українське майбутнє», — сказав Президент.
Глава держави запевнив, що буде робити все, аби завершилась війна й настав глобальний мир.
«Я говорив щойно із європейцями. Ми розраховуємо на європейських друзів, які точно розуміють, що росія не десь далеко, що вона поруч із кордонами ЄС, що Україна зараз є єдиним щитом, який відділяє комфортне європейське життя від планів путіна. Ми пам’ятаємо: Європа була з нами. Ми віримо: Європа буде з нами», — резюмував він.
Як повідомляла АрміяInform, Володимир Зеленський мав спільну розмову з Президентом Франції Емманюелем Макроном, Прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером і Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
