Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Політичне, а не юридичне питання: чому хочуть змінити Конституцію і чи варто це робити

На початку вересня перший віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в одному інтерв’ю заявив, що Конституція України потребуватиме дуже серйозного перегляду.

За його словами, автори Основного закону також визнають, що його окремі положення варто змінити.

– Навіть автори Конституції під час спілкування визнають, що вона виконала ту функцію, яка на неї покладалася, і тому в дуже багатьох питаннях має бути переглянута. Зокрема те, що перше спадає на думку – в частині прав людини і громадянина.

З’явилася низка нових прав, яких не було на той час, коли писалася Конституція. Зокрема, це цифрові права, так звані права п’ятого покоління. Тому їх теж треба адекватно відобразити – зазначив Стефанчук.

Різні дослідники до прав четвертого-п’ятого покоління, які згадав перший віце-спікер, відносять зміну статі, одностатеві шлюби, евтаназію, трансплантацію органів, штучне запліднення.

Але от експерти не так однозначно налаштовані на те, що найближчим часом все ж вдасться змінити окремі положення Основного закону, які дотично згадав у своєму інтерв’ю Руслан Стефанчук.

Так, радник LCF Law Group, керівник практики GR та конституційного права Костянтин Красовський у коментарі Фактам ICTV говорить, що питання внесення найближчим часом змін до Конституції України щодо прав людини є достатньо простим і водночас дуже складним.

– Проста відповідь звучить приблизно так: найближчим часом і, найімовірніше, навіть у середньостроковій перспективі, до Конституції України не будуть внесені жодні зміни, які регулюють права людини.

Це пов’язано не тільки і не стільки з процедурними складнощами, але і з тим, що Конституція України – це не просто текст чи набір деяких правових норм, які мають найвищу юридичну силу, а певна жива ціннісна матерія, щодо якої в українському суспільстві існує консенсус, – зазначає він.

Костянтин Красовський пояснює, що український білль про права, тобто перелік прав, які гарантуються та захищаються Конституцією, є відкритим. Так, його ст. 22 проголошує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

А ст. 3 Конституції України визнала найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Водночас права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Тому, на думку експерта, твердження про те, що українська Конституція виконала свою функцію, м’яко кажучи, передчасне.

– Мені не відомі автори Конституції, які б так ставилися до неї. Це швидше політичне, а не юридичне питання. Політикам завжди кортить змінити Конституцію, оскільки вона, на їхній погляд, не відповідає політичному моменту, і під завісою внесення змін до Конституції України щодо прав людини можуть також бути запропоновані інші, – додає Костянтин Красовський.

Але, за його словами, творці Основного документа передбачили певні запобіжники від таких спроб, зокрема вказавши, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Крім того, перевірка будь-якого законопроекту щодо відповідності цим вимогам належить до компетенції Конституційного суду України.

Водночас Костянтин Красовський додає: трішки складнішою є відповідь на питання, чи можливі взагалі будь-які зміни до Конституції України щодо прав людини.

– Так, можливі, але не через просту пропозицію народних депутатів, а через копіткий пошук суспільного компромісу, не кажучи вже про суспільний консенсус, можливу судову практику, визрівання певної норми як цінності суспільства.

Як свідчить досвід дискусій у робочій групі Конституційної комісії (2015 року), знайти взаємоузгодження протилежних поглядів достатньо складно, а без цього перспективи в будь-якого законопроекту отримати фінальних 300 голосів народних депутатів примарні.

Поки суспільство не визначиться, наприклад, з тим, чи потребує зміни визначення шлюбу, або з необхідністю визначення початку життя, жорстке протистояння з одного боку активістів ЛГБТ із релігійними організаціями, а з іншого – представників церкви із борцями за права жінок, унеможливить внесення таких змін, – пояснює експерт.

Костянтин Красовський додає: перед будь-яким внесенням змін до Конституції України важливо поставити запитання, чи можливе врегулювання проблеми на законодавчому рівні. На думку експерта, багато ініціатив, які чомусь хочуть винести на конституційний рівень, можуть бути врегульовані на законодавчому або через судову практику.

Юридичні питання, які випливають, наприклад, з евтаназії чи бездітності, можуть бути вирішені на підставі природних прав, зокрема, права на життя чи свободи. Це також стосується питань реальних гарантій приватності та репутації.

– На мій погляд, Конституція належним чином регулює це на базовому, ціннісному рівні. А вдосконалення потребує (якщо потребує) лише законодавче регулювання та відповідна судова практика. Зміни до Конституції не є панацеєю, а швидше способом відображення тих цінностей, які випливають зі змін у суспільних поглядах, – говорить Костянтин Красовський.

Окремо експерт зазначає, що внесення змін до Конституції щодо виборів онлайн є можливим тільки теоретично, оскільки розділ ІІІ передбачає подання законопроекту не менш як 300 народними депутатами та затвердження загальноукраїнським референдумом.

Крім того, будь-які намагання нашвидкуруч на законодавчому рівні врегулювати це питання ризикують бути визнані неконституційними, оскільки можуть суперечити принципам вільного волевиявлення на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування, яке гарантується ст.71 Конституції.

Зі свого боку юрист, партнер Ario Law Firm Руслан Сидорович звертає увагу на те, що зміни, які стосуються прав четвертого покоління, до відповідного розділу Конституції вносяться через всеукраїнський референдум.

Після ухвалення у 2020 році закону України Про всеукраїнський референдум з’явилася технічна можливість їхнього внесення. Але до моменту винесення на обговорення такого референдуму варто провести дуже виважену всеукраїнську публічну дискусію щодо питань, які можуть бути змінені.

Крім того, необхідно досягнути такого формулювання, яке забезпечить консолідацію суспільства, а не його конфронтацію чи розкол. Оскільки питання одностатевих шлюбів, гендерної рівності, сімейних цінностей, свободи віросповідання завжди були надзвичайно чутливими та неодноразово в історії різних держав призводили до внутрішньо-громадянських конфліктів.

Окрему увагу екперт звертає на питання, пов’язані з цифровізацією сучасного світу, й на можливості реалізації виборчого права через застосування цифрових технологій. За словами Руслана Сидоровича, така дискусія теж не є новою. В більшості країн сталої демократії схиляються до думки, що електронне голосування має більше ризиків, ніж переваг.

– Одним із ключових елементів тут виступає один із базових принципів виборчого права — довіра виборця до результатів виборів. Акцентуючи увагу на ризиках електронного голосування, я не відкидаю ідею використання цифрових технологій для покращення прозорості виборчого процесу, спрощення результатів встановлення тощо.

Але потрібно скористатися аналітичним досвідом тих країн, які вже пройшли такий шлях, щоб не припускатися помилок, – переконаний експерт.

Тому, на думку Руслана Сидоровича, необхідно бути дуже виваженими під час застосування сучасних технологій у такому чутливому питанні, як виборче право, щоб не допустити руйнування основних засад демократії як гарантій вільного та безпечного розвитку кожної особистості.

Такою самою виваженістю, за словами експертів, потрібно керуватися постійно, коли йдеться про будь-яку зміну положень Основного закону.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-09-21 20:37:38

Магазин Автозапчастин м.Ніжин