Податок на бездітність 2024: що відомо про його існування в Україні та інших країнах світу

Навесні 2024 року народний депутат із фракції Слуга народу Сергій Гривко зареєстрував у парламенті законопроєкт Податок на бездітність або так званий демографічний збір.

Що відомо про податок на бездітність в Україні та в інших країнах світу — читайте детальніше в матеріалі Фактів ICTV.

Податок на бездітність 2024: що це та чи був ухвалений

Податок на бездітність — це тимчасовий захід, що мав діяти для українців віком від 21 до 58 років до завершення демографічної реформи.

Ставки оподаткування передбачалися такі:

• для осіб, які не мають дітей — 1,5% від об’єкта оподаткування;
• для осіб, які мають 1 дитину — 1% від об’єкта оподаткування;
• для осіб, які мають 2 дітей — 0,5% від об’єкта оподаткування.

Податок на бездітність не мали платити:

• люди, які мають трьох або більше дітей;
• люди, у яких безпліддя або порушення репродуктивної функції, тобто батьківство неможливе;
• люди, які мають І групу інвалідності.

Податок на бездітність в Україні викликав багато критики. В результаті законопроєкт було відкликано.

Дізнаймося, чи існує такий податок в інших країнах світу.

Податок на бездітність: в яких країнах був запроваджений

Ініціатива запровадження податку на бездітність не нова. Через відчутну демографічну кризу, заклики про його впровадження час від часу з’являлися по всьому світу.

Ще в Римській імперії бездітних чоловіків та жінок почали обкладати схожими податками. Тоді люди без дітей не могли навіть претендувати на спадщину. Якщо жінка залишалася вдовою, вона звільнялася від сплати податку лише на рік, а у разі розлучення — на пів року.

Пізніше цю ініціативу перейняли в Османській імперії, але податок сплачували лише нежонаті та бездітні чоловіки. Варто зазначити, що в ті часи податок на бездітність був суворий, але його сплата відрізнялася залежно  від регіону, що призводило до міграції людей.

Відомо, що в США також намагалися обкласти податками неодружених чоловіків та жінок, що не приймали пропозиції укласти шлюб.

Пропозиція збільшити кількість населення з’явилася в 1930-х роках, коли почали обговорювати різницю в рівні народжуваності в різних штатах. Але численні дебати на цю тему ні до чого не привели.

А ось в Аргентині вирішили заступитися за чоловіків, які шукають кохання, але з певних причин не можуть його знайти. Так, якщо чоловік доведе, що хотів одружитися, але жінка йому відмовила, то він зможе уникнути сплати податку на холостяцтво.

У різні роки ХХ ст. податок на бездітність запроваджували в Іспанії, Італії, Франції, Німеччині та Фінляндії.

Проте це завжди закінчувалося відмовою від нього. Оскільки особливої користі від нього не було — це не не сприяло ані значному підвищенню народжуваності, ані суттєвим надходженням до бюджету країни.