Пішов із життя відомий письменник, останні роки якого минули в Ніжині

23 серпня на 86-му році життя помер відомий український письменник, поет і прозаїк Леонід Горлач (Коваленко). Останні роки життя літератор проживав у Ніжині.

Про це повідомляє NizhynCity.

Про смерть Леоніда Никифоровича повідомили у Національній спілці письменників України. Письменник був лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка 2013 року — відзнаку він отримав за збірку поезій «Знак розбитого ярма».

Леонід Горлач народився 4 квітня 1941 року в Ріпках на Чернігівщині. Його дитинство минуло в селі Червоний Колодязь на Ніжинщині. Згодом він закінчив Ніжинський педагогічний інститут.

Свою трудову діяльність Горлач розпочав у 1965 році в газеті «Під прапором Леніна», яка нині має назву «Ніжинський вісник». Також працював в апараті Національної спілки письменників України, де був директором Бюро пропаганди художньої літератури. Багато років очолював земляцьку газету «Отчий поріг».

За життя Леонід Горлач видав близько 50 книг — поетичних збірок, прозових і публіцистичних творів, літературно-критичних праць та книг для дітей. Основним жанром його творчості була поезія. Серед доробку письменника — шість романів у віршах, присвячених українській історії.

Серед відомих творів Леоніда Горлача — поетичні збірки «Сонце в зіницях», «Танок дощу», «Четвертий вимір», «Світовид», «На відстані душі», «Десант у квітень» та «Знак розбитого ярма».

Письменник також створив історичні твори «Ніч у Вишгороді», «Слов’янський острів», «Чисте поле», «Перст Аскольда» та роман у віршах «Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)».

За свою літературну діяльність Горлач був відзначений низкою премій, зокрема імені Івана Нечуя-Левицького, Григорія Сковороди, Андрія Малишка, Володимира Винниченка, Василя Свідзінського. У 2013 році він став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Леонід Горлач залишив помітний слід в українській літературі та культурному житті Чернігівщини.

Як повідомляв MYNIZHYN, для більшості українців ім’я Олександра Кониського насамперед пов’язане з відомими словами молитви «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Проте за цим твором стоїть значно масштабніша постать – письменник, педагог, видавець, юрист, громадський діяч та один із активних творців українського культурного життя ХІХ століття. Кониський присвятив своє життя розвитку української освіти, мови та національної свідомості, за що неодноразово зазнавав переслідувань.