Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Новини Чернігова

Підйом удосвіта та робота до самої ночі: жителька Чернігівщини розповіла про будні сільської жінки

  • Підйом удосвіта та робота до самої ночі: жителька Чернігівщини розповіла про будні сільської жінки
  • Підйом удосвіта та робота до самої ночі: жителька Чернігівщини розповіла про будні сільської жінки
  • Підйом удосвіта та робота до самої ночі: жителька Чернігівщини розповіла про будні сільської жінки

Життя в селі кардинально відрізняється від міського. Це не тільки ранні підйоми, а й щоденна важка праця. Мешканка села Івашківка Городнянського району Євгенія Лузан розповіла про свої сільські будні.

День починається з підйому о 5-й ранку. Серед найперших ритуалів – обхід худоби. Жінка каже, що не завжди є час навіть випити кави, адже треба порати господарство. Вона має в´єтнамських свиней і чимало голів птиці.

«Працюємо дотемна. Поки всіх погодуєш, почистиш, виженеш на пасовище. Багато роботи на городі. Вона починається, щойно сніг зійде, і до пізньої осені. Треба посадити, потім полоти, доглядати. Як усе позріє, то зібрати врожай і заховати у погріб – це гарбузи, буряки, картопля та багато іншого. Прибираємо сміття, сіємо на зиму різні культури», – каже пані Євгенія.

Найгарячіша пора – це літо. Треба не лише на городі поратися, а ще й запасати сіно на зиму. Пані Євгенія розповідає, що через роботу до хати не має часу зайти, аж поки не сяде сонце. Доводиться працювати до 11-ї вечора. Інколи вона забуває і про обід.

Уже 12 років, як пані Євгенія розлучена, тому все господарство на ній. Доводиться допомагати і матері-пенсіонерці, яка живе в цьому ж селі. Каже, що за цей час навчилась всього, може не лише господарство доглянути, а й хату поремонтувати. Такої роботи завжди вистачає.

Зараз підросли сини, тому також взялися допомагати мамі. Старший хлопець навчається в Чернігові, а молодший пособляє чим може. Жінка каже, що діти привчені до роботи в селі з самого малечку, тому охоче працюють у межах своїх сил.

Відпочити вдається нечасто. Хвилинка випадає тільки тоді, як йде дощ або немає нагальної роботи.

За її словами, в селі залишилося мало молоді. У школі навчаються 26 дітей. Дозвілля теж небагато.

«У Будинку культури проводять концерти до різноманітних свят – 8 Березня, Новий рік та інші. Були гуляння й на Івана Купала, поки карантин не запровадили. А через епідемію люди взагалі засиділись удома, тому не хочуть ходити на заходи», – каже Євгенія Лузан.

Загалом же карантин вплинув не лише на дозвілля. Людям важко було виїздити на роботу, зросли й ціни на різноманітні товари та послуги.

«Нам хоч карантин, хоч ні, а ми встаємо і працюємо. Але важко фінансово. Треба заплатити хоча б за оранку городу. Зерно та борошно теж необхідно купувати. Картоплю, хоч і самі вирощуємо, але, аби її обробити, треба заплатити трактористу», – зазначила господиня.

Дорогі й дрова для опалення. Пані Євгенія каже, що ще має запас з минулої зими, адже вона була теплою. А буває й таке, що сільські мешканці беруть їх у борг.

У самій Івашківці роботи небагато. Люди працюють у школі, будинку культури, магазинах, медпункті та сільраді. Частина чоловіків влаштувалися на місцеві аграрні фірми, а для жінок роботи майже нема.

«Колгоспів нема і роботи на селі нема. На заробітки з нашого села мало хто їздить. Та вже й нікому. Молодь поїхала до Чернігова. З кожним роком її дедалі менше», – пояснює жінка.

Євгенія Лузан працює молокозаготівником. О 6.30 ранку люди зносять до неї на прийомний пункт молоко. Його приймають в бідони, які забирає машина.

За її словами, зараз корів у селі небагато. Раніше було три череди приблизно по 150 тварин, а зараз не більше 120 голів на все село, адже старим людям важко доглядати за коровами, до того ж це фінансово невигідно. Літр молока коштує 5 гривень. Той, хто має можливість, возить його на чернігівські ринки. Тут трилітрову банку можна продати за 50 гривень.

До міста люди добираються своїм авто або автобусом. Він один і ходить зранку та ввечері. Дорога до Чернігова і назад коштує приблизно 90 гривень.

Попри труднощі життя в селі, пані Євгенія не хоче переїздити до міста. Каже, що колись тут вчилася, але в селі їй значно комфортніше, адже тут нема шуму та метушні, яка жінку дуже втомлює.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

13.10.2020
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова