Під час візиту Сі до Франції Китай спробують залучити до Саміту миру – політолог

Сі Цзіньпін, генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю, з 5 травня розпочав своє турне Європою і першою зупинкою стала Франція, де китайський лідер мав два дні перемовин з французькими політиками, а також політиками Євросоюзу.

Це перший візит Сі до Європи з 2019 року. В рамках свого турне голова Китаю також проведе переговори в Сербії та Угорщині. Очікується, що він виступатиме за збереження статус-кво, як у питаннях війни Росії проти України, чи питаннях торгівлі між ЄС та Китаєм.

Які існують розбіжності між Пекіном та Брюсселем, чого очікувати від візиту лідера КНР до Європи, а також про те, як це вплине на російсько-українську війну – Факти ICTV поговорили з політологинею Олесею Яхно.

Зустріч Сі, Макрона та фон дер Ляєн

Відкриваючи першу тристоронню зустріч, на якій була присутня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що координація з Пекіном щодо “великих криз”, включаючи війну РФ проти України, є “абсолютно вирішальною”, і закликав до “справедливих правил для всіх” у торгівлі між Європою та Китаєм.

– Майбутнє нашого континенту буде дуже чітко залежати від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб, – сказав Макрон.

Своєю чергою Сі заявив, що Китай і ЄС повинні “залишатися партнерами” і “здійснювати стратегічну координацію” і таким чином “робити нові внески у світовий мир і розвиток”.

На сьогодні Європа занепокоєна тим, що, офіційно зберігаючи нейтралітет щодо конфлікту в Україні, Китай, по суті, підтримує Росію, яка використовує китайські верстати у виробництві зброї.

– Необхідно докласти більше зусиль, щоб обмежити постачання до Росії товарів подвійного призначення, які потрапляють на поле бою, – заявила фон дер Ляєн після переговорів, додавши, що “це дійсно впливає на відносини між ЄС і Китаєм”.

Вона додала, що Франція і ЄС також “розраховують на те, що Китай використає весь свій вплив на Росію, щоб покласти край російській агресії проти України”, заявивши, що і Європа, і Китай “мають спільний інтерес у мирі та безпеці”.

Фон дер Ляєн також сказала, що вона “впевнена”, що Сі продовжуватиме відігравати “важливу роль” у деескалації напруженості через ядерні загрози з боку Росії.

Про що говорили лідери

І Макрон, і фон дер Ляєн зазначили, що торгівля була пріоритетом на переговорах, підкресливши, що Європа повинна захищати свої “стратегічні інтереси” в економічних відносинах з Китаєм.

– Європа не ухилятиметься від прийняття жорстких рішень, необхідних для захисту своєї економіки та безпеки, – сказала вона.

Фон дер Ляєн зазначила, що існують “дисбаланси, які залишаються значними” і “викликають велике занепокоєння”, виділивши китайські субсидії на електромобілі та сталь, які “заполонили європейський ринок”.

На переговорах Сі заперечив наявність проблеми надлишку китайських виробничих потужностей у світовій торгівлі і заявив, що Китай і Європа повинні вирішувати торговельні розбіжності шляхом “діалогу і консультацій, а також враховувати законні занепокоєння один одного”, згідно з повідомленням міністерства закордонних справ.

Чого очікувати від Сі в Європі

Очікується, що вже завтра Макрон відвезе Сі, якого супроводжуватиме його дружина Пен Ліюань, до Піренейських гір, де він бував у дитинстві, на день менш публічних переговорів.

Однак аналітики скептично ставляться до того, що Макрон зможе мати значний вплив на китайського лідера, навіть попри пишний прийом на червоній доріжці і поїздку у вівторок на свіже гірське повітря Кол-дю-Турмале на висоті понад 2 тис. метрів над рівнем моря.

Дві інші країни, обрані Сі для свого європейського турне, Сербія та Угорщина, вважаються одними з найбільш симпатизуючих Москві в Європі.

Український політолог Олеся Яхно вважає, що, загалом, візит китайського до Європи, і, зокрема, до Франції, навряд чи знизить напругу між Китаєм та Євросоюзом, а також малоймовірно, що вплине на ставлення Сі до російсько-української війни.

За словами Яхно, Сі Цзіньпін вважав, що лідер Франції є тим політиком, з яким можна вести більш глибші переговори, ніж з Євросоюзом, враховуючи, що Макрон раніше робив заяви про необхідність окремої, або більш самостійної, оборонної політики Європейського Союзу.

– Все ж таки вони (очікування Китаю, – Ред.) себе не виправдали. Тому що ми бачимо, що зараз відбувається величезний конфлікт, на межі торгівельної війни, між Китаєм і Європейським Союзом, – каже вона.

Цей конфлікт пов’язаний не тільки із коньячним бізнесом Франції: йдеться про зелену енергетику, як то електромобілі, де, на думку офіційного Брюсселя, Китай веде “не зовсім чесну конкуренцію”, каже Яхно.

Як виявилось наразі, позиція Макрона буде такою самою, як і позиція Європейського Союзу загалом.

Також в Євросоюзі стурбовані тим, що Китай бере участь у торгівлі тими елементами, які Росія використовує у військових технологіях та війні проти України.

– Сі розраховував, що візит до Франції буде плідним з точки зору комунікацій з усією Європою через Макрона. Але я думаю, що це не зовсім в повній мірі виправдає сподівання. А також візит до Сербії і до Угорщини, лідери яких вважаються, якщо не проросійськими, то все-таки більш лояльними до РФ, у порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу, – каже Яхно.

Крім того, політолог вважає, що лідер Китаю може “прощупувати грунт настроїв” в Європі.

– Якщо стати над ситуацією, не конкретного поточного моменту, а загалом, то, в принципі, зберігається все одно цей баланс статусу-кво, який був і рік назад. Китай, з одного боку, каже, що він проти війни, і я думаю, що Китай реально проти якоїсь ескалації, якщо ми кажемо про ядерні ризики. Але водночас Китай підтримує стосунки економічні з РФ, і Китай є ідеологічним супротивником Сполучених Штатів, – пояснює Яхно.

Своєю чергою з боку Європи існує продовження співпраці з Китаєм, оскільки є сподівання, що Китай може бути використаний у попереджені ядерних ризиків з боку Росії.

Формула та Саміт миру

Окремим питанням є глобальний Саміт миру, який запланований на 15-16 червня у Швейцарії. Китай, хоч і надсилав своїх представників на підготовчі переговори щодо Саміту миру та впровадження Формули миру, все ж потім відмовився брати участь у подальших засіданнях. Відповідно, як очікується, китайських представників не буде і на самому Саміті миру.

За словами Яхно, європейські лідери будуть намагатись залучити Китай до Саміту миру, оскільки, навіть “якщо Китай не розділяє всі позиції, або не робить заяв публічних проти Росії, щоб вона вивела свої війська, все одно сама участь буде показовою”.

– Такі перемовини (щодо залучення Китаю до реалізації Формули миру, – Ред.) ведуться постійно і навіть під час нещодавнього візиту Олафа Шольца до Китаю… там багато йшлося про економіку, але й багато йшлося про будь-які перемовини, про питання війни (РФ проти України, – Ред.) і ролі Китаю в її припиненні. І ми знаємо, що Сі заявив, що без Росії цей саміт буде без результату, – нагадує політолог.

Разом з тим, продовжується процес залучення Китаю до обговорень пунктів Формули миру, оскільки є окремі положення, в яких зацікавлений офіційний Пекін.

– Там є пункти, які стосуються безпосередньо того, як припинити війну, наприклад, вивести російські війська. Або те, що стосується відповідальності. Але там є і позиції, які стосуються глобальних викликів і упередження їх, зокрема, ядерні ризики, продовольчі ризики. Там є важливий пункт про повагу до суверенітету і територіальної цілісності як однієї з основ вирішення війни. Я думаю, що Китай, звичайно, ці пункти підтримує. Він про це заявляв і може тут зіграти свою роль, – пояснює Яхно.

Експертка заключає, що, ймовірно, Китай сам ще не визначився і буде традиційно “дивитися по ситуації, як йому це буде більш вигідно”.

– Неважливо це з огляду на інтереси Росії, чи України, чи Заходу. Це буде з огляду на свої власні інтереси, чи це буде йому вигідно в той поточний момент брати участь у цьому саміті, – каже вона.

Олеся Яхно також припускає, що на Саміті миру може бути присутній представник Китаю у вигляді міністра, або інша посадова особа, яка буде уникати робити якісь конкретні заяви.

Візит Путіна до Китаю

Окремо російський диктатор Володимир Путін заявляв, що планує у травні відвідати Китай з офіційним візитом. На думку політичних оглядачів, там він планує зберегти наявні відносини з Піднебесною і не дати зіпсуватись стосункам між Москвою та Пекіном. Очікується, що візит Путіна відбудеться після інавгурації.

За словами політологині Яхно, для Кремля є прийнятним все, що зменшує єдність США чи Європи, а також представляє якусь альтернативну позицію американцям.

– Інша річ, що те, що Китай стає міцнішим, і те, що, наприклад, Росія перейшла на розрахунки в юанях, оскільки в неї немає іншої валюти з Китаєм, і все це працює на посилення якраз Китаю, а не Росії. Я думаю, що РФ це розуміє, що стратегічно Китай посилюється, але, мабуть, є якесь таке переконання (у Кремлі, – Ред.) , що Росія може переграти Китай і отримувати там якісь свої вигоди, – каже вона.

Разом з тим, між Москвою та Пекіном можуть загостритись суперечності, як, наприклад, через присутність Китаю у тих сферах впливу РФ, де раніше російська присутність вважалась традиційною, а саме в Центральній Азії та Казахстані. Останнім часом Китай посилює свій вплив на ці держави.

Що стосується взаємої співпраці, то сьогодні обидві країни – Росія та Китай – потребують один одного.

– Китай активно використовує російські ресурси, зокрема є одним з найбільших постачальників енергоресурсів. Китай використовує активно російський ринок, куди він постачає деталі або товари, яких Росія позбавлена напряму через санкції Європейського Союзу. Тому Китай використовує ресурси Росії. Ну, а Росія використовує Китай, – пояснює політолог.

Крім того, Китай використовує Росію в дипломатичних питаннях, оскільки Пекін позиціонує певним ідеологічним супротивником Заходу і голосування, наприклад, на рівні ООН, йдуть на користь Піднебесної, коли проти них виступає офіційна Москва.

– Загалом, через санкції та публічну опозицію, вони (Китай та РФ, – Ред.) стають, на даний момент, природніми союзниками в поточному моменті, зокрема в економічних питаннях. Але з точки зору довгострокових стратегічних інтересів між Росією і між Китаєм є багато протиріч, про які вже сьогодні говорять, і, ба більше, пряма конкуренція за вплив в зоні сфер, які раніше були і частково залишаються російськими, але куди більш активніше починає заходити Китай, – резюмує політолог.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.