«Петрович» пішов за своїх попереду перших: історія повного кавалера ордену «За мужність» Михайла Розгонюка
Штаб-сержант 48-ї інженерної Кам’янець-Подільської бригади Михайло Розгонюк боронить Україну від перших днів широкомасштабного вторгнення.
Командир машини взводу розгороджування виконував бойові завдання на Запоріжжі, Харківщині та Бєлгородщині, Сумщині та Курщині.
За проявлений героїзм та відвагу військовослужбовець став повним кавалером ордена «За мужність», послідовно отримавши ІІІ, ІІ та І ступінь цієї високої державної нагороди у 2023, 2024 та 2025 роках.
Про штаб-сержанта Михайла Розгонюка на позивний «Петрович» читайте в матеріалі АрміяInform.
Михайло Розгонюк родом з села Морозів Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Скромний 59-річний чоловік не любить говорити про себе, тож про героя нам розповідає його командир молодший лейтенант Олександр.
— «Петрович» відслужив строкову службу ще за радянських часів. Був мобілізований у 2015 року, коли почалась російсько-українська війна. Після демобілізації пішов на контракт, відслужив ще три роки і повернувся в цивільне життя, — каже молодший лейтенант Олександр.
24 лютого Михайло Розгонюк зустрів цивільною людиною, однак у перші ж дні без жодних вагань знову став до лав Збройних Сил України, адже чітко усвідомлював, що йде до своїх побратимів захищати власну рідну землю.
— У перші дні мобілізації пройшов коротку підготовку в межах 48-ї бригади на командира машини розгородження ІМР-2М. Це важка броньована гусенична машина на базі танка Т-72, — продовжує розповідь про свого підлеглого офіцер.
Інженерна машина розгородження ІМР-2М призначена для прокладання проходів у мінних полях, завалах і фортифікаційних загородженнях, а також для розчищення маршрутів руху військ.
Вона може зрушувати ґрунт бульдозерним відвалом, прибирати перешкоди маніпулятором і виконувати інженерні роботи. ІМР-2М застосовується під час наступу та оборони, щоб забезпечити безпечне просування техніки й підрозділів.
Тож машина розгородження ІМР-2М, командиром якої після короткотермінового навчання став «Петрович», призначена для того, щоб першою виходити на заміновані ділянки та прочищати шлях для інших військ.
Командуючи ІМР-2М, Михайло Розгонюк завжди буквально йшов попереду найперших, пробиваючи своїм броньованим кулаком дорогу для заходу інших підрозділів Сил оборони. Першим на його бойовому шляху став Запорізький напрямок.
— На Запорізькому напрямку «Петрович» працював з 33-ю окремою механізованою бригадою та 47-ю окремою механізованою бригадою «Маґура». Здійснювали прориви у ворожих позиціях та проробляли шляхи для наших військ, — розповідає командир Михайла Розгонюка.
Наступною стала Харківщина та Бєлгородщина, коли Сили оборони України вперше зробили помітний прорив на територію держави-агресорки російської федерації. Шлях підрозділам тоді пробивала саме ІМР-2М під командуванням Михайла Розгонюка.
— Ця техніка застосовувалася в штурмових діях, ішла вперед для проривання кордонів, проривання позицій противника. В основному це були «зуби дракона», мінні поля та протитанкові рови, — пояснює командир Олександр.
«Петрович» знов ішов попереду не лише пробиваючи шлях, але й приймаючи на себе перші ворожі удари у відповідь. Під щільним вогнем противника йому неодноразово доводилося ризикувати життям.
Особливо складною та небезпечною стала для Михайла Розгонюка Курська наступальна операція, яка почалася у серпні 2024 року. Тоді підрозділи 48-ї інженерної Кам’янець-Подільської бригади пробили шлях українським десантникам.
— Під час Курської операції спочатку взаємодіяли з підрозділами 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, потім 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Дуже тісно, дуже плотно — вони не можуть без нас, а ми потребуємо їх, — пояснює офіцер.
6 серпня 2024 року, коли почалася Курська операція, першими в бій пішли підрозділи 49-ї окремої бригади розгородження Сил підтримки ЗС України та 48-ї інженерної Кам’янець-Подільської бригади Сил підтримки ЗСУ України. Бойова машина під командуванням Михайла Розгонюка була серед них.
Воїни інженерних частин розміновували шляхи, долали загородження, облаштовували переправи та забезпечували прохід ударних підрозділів на глибину російської оборони. Бійці діяли швидко, точно та професійно, відкривши шлях до прориву основним силам
Під час одного з бойових завдань ІМР-2 під командуванням «Петровича» потрапила під особливо потужний ворожий обстріл. Попри це, він зумів провести машину через інженерні та мінно-вибухові загородження.
Це дозволило іншим підрозділам Збройних Сил України без втрат захопити опорні пункти противника та швидко розвинути наступ. Рішучі та сміливі дії Михайла Розгонюка допомогли тоді зберегти життя багатьом українським військовим.
— Техніка себе зарекомендувала себе досить непогано щодо прохідності, темпу пророблення проходів і, звісно, щодо захищеності екіпажу. Неодноразове влучання FPV-дронів витримувала, бо броня досить товста і захищає добре.
Якщо порівнювати ІМР-2М1 з іноземною технікою, то ця машина добре себе показує і не поступається закордонним зразкам. Тому в ній екіпаж відчуває себе достатньо захищеним для виконання бойових завдань, — зазначає командир Олександр.
Саме цей потужний захист врятував тоді життя екіпажу під командуванням Михайла Розгонюка, дозволивши витримати ворожий вогонь, виконати завдання та повернутися до своїх.
Нині, попри поважний вік, Михайло Розгонюк на позивний «Петрович» не полишає службу. При цьому він не лише передає неоціненний бойовий досвід молодшим бійцям, але й охоче навчається сам.
Зокрема, військовослужбовець активно освоює іноземний аналог ІМР-2М1 — американську інженерну машину розгородження М1150 ABV на основі танка M1 Abrams.
Набуті за багаторічну службу професіоналізм і досвід дозволяють штаб-сержанту завжди знаходити найліпший спосіб упевнено виконати будь-які найскладніші бойові завдання.
— Коли такій людині, як «Петрович», поставити завдання, він шукає 100 рішень, як його найкраще і найшвидше виконати. Бо знає, що робить це для своїх бійців, для своїх побратимів. Тому штаб-сержант Михайло Розгонюк у Збройних Силах справді на своєму місці, — наголошує його командир молодший лейтенант Олександр.
