Перехід до проактивних дій: підготовлено проєкт нової Стратегії інформаційної безпеки
Міністерство культури презентувало проєкт Стратегії інформаційної безпеки. Документ вже пройшов погодження й найближчим часом може потрапити на розгляд уряду.
Про це повідомляє Детектор медіа.
До підготовки документа залучили понад 20 органів державної влади, розповіла на презентації директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Ганна Красноступ.
В Україні є закон «Про національну безпеку України», в якому йдеться про існування Стратегії національної безпеки. Це основний безпековий документ, на підставі якого плануються і розробляються всі інші стратегії.
Ганна Красноступ пояснила, що Стратегія національної безпеки є документом довгострокового планування. Його розраховано більш ніж на п’ять років, а розробляють за дорученням Президента України протягом шести місяців після вступу на посаду. Чинну Стратегію національної безпеки затвердили 2020 року.
Попередня стратегія діяла до 2025 року й вичерпала свою дію разом з операційним планом для її впровадження. Утім, за її словами, роботу над новим документом розпочали ще в січні 2025 року, тож нині є її перший драфт.
«Ми узгоджуємо остаточну редакцію тексту проєкту стратегії з апаратом РНБО. Після цього вона в нас готова для внесення на розгляд уряду в установленому порядку. Що це означає? Уряд схвалює, передає в апарат РНБО. Її розглядає РНБО, затверджує, передає президенту на затвердження указом президента», — пояснила вона.
У проєкті нової Стратегії інформаційної безпеки передбачили низку змін. Головний акцент — перехід до проактивної інформаційної безпеки: від переважного реагування на загрози до системного прогнозування, раннього виявлення та запобігання.
Мета Стратегії — посилення спроможностей держави щодо забезпечення її інформаційної безпеки та стійкості до деструктивного впливу, захисту інформаційного простору, підтримки соціальної й політичної стабільності засобами стратегічних комунікацій, зміцнення обороноздатності, захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України та демократичного конституційного ладу, а також забезпечення прав і свобод кожного громадянина.
Період реалізації, за словами Красноступ, спочатку пропонували встановити з 2025 до 2030 року, однак остаточні строки залежатимуть від того, коли документ буде затверджено.
За словами Ганни Красноступ, робоча група виокремила чотири ключові виклики: дезінформацію та глобалізацію дезінформаційних кампаній, російські інформаційні маніпуляції та втручання, штучний інтелект і недостатній рівень медіаграмотності.
Робоча група також виокремила вісім викликів, серед яких російська агресія, окуповані території, поширення дезінформації, стратегічні комунікації та інші.
Стратегія спрямована на те, щоб посилити здатність держави виявляти, запобігати та нейтралізувати інформаційні загрози, зберігати інформаційний зв’язок з окупованими територіями та проводити реінтеграцію, захищати інформаційне середовище, забезпечити рівний доступ до української інформації з усіх регіонів і посилити стійкість до інформаційних атак.
