Перероблений Іскандер, який важко перехопити: чим відрізняється гіперзвуковий Кинджал від інших систем

Журналісти Фактів тижня порівняли гіперзвуковий Кинджал з сучасними протиракетними системами. Ракета, яка здатна вразити наземну ціль та озброєння, яке повинно цьому завадити? Але ж які характеристики обох з них допомагатимуть виконати ці завдання? Читайте далі у матеріалі.

За рік Росія випустила по Україні понад 4 тис. ракет усіх типів. Починаючи зі старих Точка-У, як під час кривавої атаки проти цивільних на залізничному вокзалі в Краматорську. Водночас наша протиповітряна оборона не здатна протистояти Кинджалам, але чи є у світі відповідь на гіперзвукові атаки?

У самій своїй суті ракета комплексу Кинджал – це перероблений Іскандер. Але стартує він не з землі, а літака. Для цього росіяни переробили старий перехоплювач МІГ-31, створивши модифікацію МІГ-31К, який розганяє ракету перед запуском.

А ось Patriot, який теоретично має збивати балістичні цілі, нікуди не літає. І швидкість його ракет повітряного перехоплення – набагато менша.

Російські джерела надають наступні дані відносно головних характеристик ракет комплексу Кинджал:

• швидкість від 10 до 12 махів – тобто від 12 тис. до 14,5 тис. км/год;
• перша стадія польоту відбувається на висоті до 20 км;
• швидкість ракет комплексу Patriot – трохи більше ніж 6 тис. км/год, тобто вдвічі менше, ніж Кинджал;
• досяжність за висотою така ж, як і у російської цілі – 20 км.

Логіка проста: чим вище швидкість і висота цілі – тим важче її перехопити.

– Двигун вмикається на великій висоті й довгий час ракета зберігає високу швидкість. Через це її перехопити дуже важко. Вона на кінцевому етапі все ще залишається гіперзвуковою. І наші сучасні комплекси, які стоять на озброєнні сил протиповітряної оборони, просто не здатні їх перехоплювати, – зазначив провідник науковий співробітник Державного музею авіації НАУ Валерій Романенко.

У комплексу Кинджал ситуація ще складніша: ракета може довго тримати гіперзвукову швидкість, тому долає всі наявні системи ППО. На цьому етапі траєкторія подібна до тієї, яку тримають крилаті ракети. А після досягнення району своєї цілі Кинджал здійснює карколомне піке з кутом до 60°. Ця траєкторія отримала назву аеробалістична. Здається, збити цю ракету неможливо саме через швидкість і траєкторію.

Але що там з дальністю та радіусом дії? Одразу беремо до уваги, що носії кинджалів – МіГ-31к, тобто високомобільна техніка. І досить лише їм злетіти, як тривога лунає на всій території України.

Водночас сама ракета Кинджал, навіть без урахування радіуса дії літака МіГ, здатна подолати 2 тис. км. Тобто може вражати будь-яку точку в Україні.

Ракети ЗРК Patriot останньої модифікації ПАК-3 забезпечують захист в радіусі до 100 км. Але по балістичним цілям захисне коло звужується, дальність – лише 20 км.

– Є певний напрямок, звідки в тебе можуть летіти ракети, і ти його захищаєш. Але у випадку з Україною, коли ракета може запускатися з Білорусі, з території РФ, з окупованих територій, зокрема, Криму, ми якраз і маємо 270°. І це саме для балістичних ракет, – повідомив головний редактор Defense Express Олег Катков.

Звісно, наша ППО намагається пристосовуватися. Але треба розуміти, що повністю закрити небо над Україною – надзвичайно важко.

– Сьогодні теж наші радянські системи й БУК М1, і С-300 та інші комплекси, працюють за зонами. Зони, де підловлюють і ракети, і Shahed, і російську авіацію, постійно змінюючи позицію. Ті зони, які не перекриті, намагаються перекривати мобільними вогневими групами, а також винищувальною авіацією, – зазначив речник Повітряних сил України Юрій Ігнат.

Головна перевага Patriot відносно старих систем ще радянської розробки – електронний мозок, який сам дає команду на пуск протиракет. Швидкість реакції 15-20 секунд.

Але чи взагалі буде ця битва? За оцінками фахівців, Росія має не більше 50 гіперзвукових ракет Кинджал. І швидко поповнювати запаси її промисловість не здатна, а відтак ця ракета так і залишатиметься небезпечним, але дуже рідкісним хижаком. Фінальний гонг цієї битви – поки що мовчить.