Пенсіонери-трактористи замість мобілізованих працівників: у фермерському господарстві на Чернігівщині стартує посівна
Щоб провести посівну, фермер наймає пенсіонерів замість мобілізованих працівників. Керівник фермерського господарства “Соната” Іван Якуб розповів Суспільному, що кадрів не вистачає, бо частина людей воює. Він знайшов вихід у тому, що запрошує на роботу трактористів, які вже вийшли на пенсію.
Тракторист Володимир Лузан знайомиться з новою технікою.
Чоловік чотири роки на пенсії, а на цю посівну його знов запросили на роботу у фермерське господарство “Соната”, що у Великому Листвені Тупичівської громади. Каже, прийшов допомогти, бо раніше тут працював. Розуміє, що господарство вести треба.
Каже, що раніше працював на старих тракторах радянського зразка. Тепер опановує сучасну техніку.
“Посидіти просто, поїздити день, наприклад, увійти в курс, бо комп’ютери стоять, воно ж там по-іншому все. А так, звичайно, легше на ній працювати. Якщо пропрацювати зміну. На тій (старій, – ред.) важко було. На цій, звичайно, легше”.
Фермерське господарство “Соната” обробляє тисячу сто сімдесят гектарів землі. Тут вирощують зернові, бобові та технічні культури: горох, просо, кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця, ячмінь.
Голова фермерського господарства Іван Якуб каже, що пенсіонерам запропонував вийти на роботу, бо у зв’язку з мобілізацією в аграрному секторі не вистачає працівників. Та, за його словами, розв’язати проблему нестачі кадрів у такий спосіб зможуть не всі.
Як віцепрезидент Асоціації фермерів та приватних землевласників говорить про ситуацію в інших сільгоспвиробників. 50% військовозобов’язаних агропідприємства можуть забронювати, та водночас, каже Іван Якуб, не враховано, що деякі спеціальності з аграрного сектору мобілізувати не можна.
“Якщо це спеціаліст такої техніки, яка комп’ютером оснащена – таких спеціалістів нема. У тваринництві у нас є доїльні зали, і там машиністи – їх не навчиш. Є такі спеціальності, де вузько, які б треба зберегти, щоб підприємство працювало”.
У фермерському господарстві Івана Якуба, за його словами, працівники взаємозамінні. А колишні співробітники, що вже на пенсії, кажуть, готові виходити на роботу не лише, щоб допомогти господарству, а й тримати себе у формі.
“Працювати можна. І треба. Рух – це життя, треба рухатися. Тим паче нам, пенсіонерам”, – каже Василь Лузан.
“Коли працюєш все життя, а потім різко йдеш на диван, як кажуть, лежати, сумуєш за роботою, сумуєш за колективом, по всьому. Скучно на пенсії. Як-не-як, а все життя пропрацювати на цьому. Тягне”, – каже Володимир Лузан.
Читайте також
У місті паніка, а ми йдемо пекти хліб: як працювала єдина в Новгороді-Сіверському пекарня у березні 2022 року
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
Джерело: Суспільне мовлення України
2023-03-22 22:48:06
