Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

ПЦУ, Covid-19 та мусульмани-патріоти: як змінилося релігійне життя України за 30 років

За роки незалежності кількість православних церков в Україні постійно змінювалась. Остання з’явилася у грудні 2018 року – Православна церква України (ПЦУ), яку визнав Константинополь.

Як коронавірус став на шляху ПЦУ, про набожність українців і про те, чим наші корінні мусульмани відрізняються від тих, що тікають до Європи, в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповіла завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії ім. Сковороди НАНУ Людмила Филипович.

Скільки у нас насправді чинних православних церков – три, дві чи одна?

(Сміється) Дві! Це офіційних і найбільших. А крім цих, у нас близько десятка православних церков, які або автокефальними вважаються, або мають юрисдикційне підпорядкування іншим церквам у світі.

Тобто у нас головні за кількістю громад Українська православна церква у єдності з Московським патріархатом та Православна церква України у єдності зі Вселенським патріархатом.

– А УПЦ КП продовжує свою діяльність, я так розумію?

Неофіційно. Фактично, за ним один Володимирський собор зберігається і ще кілька парафій по Україні, які живуть ідеєю необхідності саме Київського патріархату.

Ми теж не заперечуємо необхідність Київського патріархату. На це спрямовані й усі наші очікування і, власне, Томос став таким першим кроком до офіційного легітимізованого статусу Київського патріархату, але не можна перестрибнути в історії певні сходинки та періоди. Тому треба трошки почекати.

А що відбувається із назвою УПЦ, коли йдеться про приналежність до Московського патріархату? І як відбувається перехід із УПЦ до ПЦУ?

Вони офіційно називаються УПЦ, але є пропозиція все-таки переназвати їх як Русская православная церковь в Украине. Тобто РПЦ в Україні. Таку позицію і Путін має. Він так і називає, що це РПЦ в Україні – ця церква.

А стосовно переходів, скажу так: кволо. От є таке чудове слово. Спочатку досить активно перейшло близько 600 громад. Власне, це ті люди, ті ієрархи, які підтримали ідею створення незалежної автокефальної церкви і єднання зі Вселенським патріархом, тобто повернення до своєї Церкви–Матері.

Взяти участь у Об’єднавчому соборі зголосилися близько десятка архієпископів церкви. Бачите, як сталося? Когось залякали, когось не пустили. Хтось прагматично подумав: “Що буде з моїми вірянами? Моєю парафією?” Тут, скоріше, суто церковно-політичні були мотиви.

600 громад у перший рік перейшло. А потім чому так кволо пішло? Тому що було менше охочих? Чи людям взагалі байдуже, в яку церкву вони ходять?

По-перше, почався карантин. Фактично, призупинилося традиційне релігійне життя, яке має відбуватися за певними канонами, протоколами та певним порядком. Наприклад, одна з таких популярних форм взаємодії пастви та ієрархії – це такі візити у різні парафії. Півтора року фактично ніхто нікуди не їздив через карантин. І через це спілкування велося у дуже обмеженому режимі.

Треба зустрічатися із людьми, з народом. Пояснювати, що таке ПЦУ, чому вона виникла. І навіть ми, науковці, були обмежені у своїх таких реальних участях у різних заходах.

Я сподіваюся, що якщо ми переживемо так, як обіцяють нам вірусологи, закінчення цього безладу в середині 2022 року, наступить нова хвиля нашого конкретного спілкування з людьми.

Можна наказом взяти і вирішити. От ми взяли і перейшли. Це процес дуже непростий. Тому що це пов’язано з руйнуванням певних традицій. Зі звичками. Якщо люди звикли славити Патріарха Кирила, значить, їм дуже важко почати славити святійшого ієрарха. А от після цього флешмобу, що “Мы тебя не звали, Варфоломей”, взагалі дуже важко уявити, що люди навіть це ім’я будуть виголошувати з таким православним пієтетом.

Фото: ПЦУ

Дослідження Центру Разумкова показує, що досить багато українців вважають себе просто православними і не переймаються тим, яку парафію відвідувати. Чому так відбувається?

Кількість тих людей, які себе конфесійно прив’язують, але не означують щодо якоїсь певної церкви, завжди була сталою в Україні й становила приблизно третину серед православних. І тут є різні причини.

Перша – це просто незнання, неорієнтація. Українцеві що важливо? Знайти прямий зв’язок із Богом. А через кого це влаштовано, через кого це відбувається, для українців не дуже важливо, тому що вони звикли говорити своєю мовою напряму.

Інший момент: українцеві загалом не дуже подобається ось ця поляризація. Радикалів особливо у нас нема ні лівих, ні правих, а всі прагнуть бути між тими і тими, щоб було тихо, спокійно, неконфліктно. А коли уже обставини змушують, тоді вони і прокидаються.

А які нині відносини між ПЦУ і УГКЦ? Два молодих очільники. Досить часто вони зявляються на спільних молитвах. Звідки оця спорідненість поглядів?

Це дві церкви, обидві національні і за своїм духом, і за формами вияву. Чи не єдині, крім деяких протестантів, які теж стоять на таких патріотичних позиціях.

Після анексії Криму багато татар переїхали на материкову частину України. Наскільки це вплине на те, що у нас може збільшитись кількість мусульман із нинішніх близько половини відсотка?

Різні є дані. Від дуже реалістичних, що їх 500 тис., до таких фантазійних – про 2 мільйона. Наш іслам відрізняється від ісламу в арабських країнах, чи азіатських країнах, чи навіть в Європі. В Європі іслам усе-таки не інкорпорований у культуру західну. А наш іслам “корінний”, як ми кажемо, тобто він притаманний народові, який споконвічно проживає на українській території.

Тому переживати, що у нас збільшиться кількість мусульман, які взагалі не розуміють, що таке Україна, не знають української мови, не співають українських пісень і їм байдуже майбутнє України як незалежної держави, не доводиться.

У нас більшість все-таки кримських татар – це ті люди, які підтримували українську незалежність, а за це зараз страждають. Я – за те, щоб таких побільшало, тому що це люди, які будуть відстоювати незалежність України зі зброєю в руках, тому є мусульмани на фронті. Капелани мусульманські. Ви думаєте, це тільки татари мусульмани? У нас дуже багато є українців, які прийняли іслам. Я багатьох знаю. Вони очолюють громади мусульманські, будучи етнічними українцями.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-20 17:54:39